Справа № 161/16577/24

Провадження № 2/161/4468/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

05.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу між сторонами, зареєстрованого 14 грудня 2019 року Луцьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Волинській області, актовий запис № 1805. Окрім цього, просила стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із суми судового збору в розмірі 968,96 грн. та витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

Вимоги мотивує тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 14 грудня 2019 року. Від даного шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує на те, що спільне життя з відповідачем погіршилось, вони не проживають разом, перестали розуміти та любити один одного, перестали вести домашнє господарство, мають розбіжності в поглядах на сімейне життя та обов`язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. Вважає, що подальше спільне сімейне життя і збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі на 14.10.2024 року на 09 год. 15 хв (а.с. 15).

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.16), в резолютивній частині поданої позовної заяви просила проводити розгляд за її відсутності (а.с. 3).

Представник позивача - адвокат Герасимчук Олег Олександрович також не з`явився в судове засідання, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 19).

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутністю, проти розірвання шлюбу не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі, обставини, викладені в позовній заяві, підтверджує та не оспорює (а.с.21).

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судове засідання здійснювати у відсутність учасників справи, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, з`ясувавши позицію сторін, викладену в письмових заявах, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у шлюбі з 14 грудня 2019 року, який зареєстровано Луцьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Волинській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 грудня 2019 року, актовий запис № 1805 (а.с. 6).

Від спільного подружнього життя сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.01.2021 року (а.с. 6 - зворотній бік).

З матеріалів справи вбачається, що дійсною причиною розірвання шлюбу стали втрата сторонами почуття любові, втрата розуміння один одного та наявність розбіжностей в поглядах на сімейне життя та обов`язки з ведення спільного господарства та виховання дитини.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як вбачається зі змісту ч.3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із ст. 105 ч. 3 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу, яка зазначає, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За такої сукупності обставин суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим та таким, що суперечить інтересам кожного з них.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що сімейне життя подружжя не склалося, шлюбні відносини між сторонами припинено, кожен з них проживає окремо. Спільного бюджету та домашнього господарства не ведуть, сім`я існує формально, і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сум судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом достовірно встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем надано суду відомості про орієнтовний розмір судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, та повідомлено, що позивачем вже понесено витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 гривень.

Окрім цього, відповідно до умов п. 3.1 розділу 3 «Ціна договору та порядок розрахунку» Договору про надання правової допомоги від 01.09.2024 року, укладеного між Адвокатом - фізичною особою - підприємцем Герасимчуком О.О. та ОСОБА_1 (Клієнт), вбачається, що Клієнт сплачує Адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 5 000,00 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції. За надання правової допомоги гонорар сплачується авансом в безготівковій формі на розрахунковий або картковий рахунок Адвоката (а.с. 8).

Проте, ні до позовної заяви, ні в подальшому, стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження понесення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, зокрема, в сумі 5 000,00 гривень.

Таким чином, факт понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката суду повністю недоведений, не підтверджується жодними доказами по справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, як про це просить позивач.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову про розірвання шлюбу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтвердженихЗ

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 137, 138, 141, 206, 211, 247, 259, 263-265, 272-274 ЦПК України, на підставі ст.ст. 24, 110 - 115 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем села Чаруків, Луцького району, Волинської області, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою міста Коростишів, Коростишівського району, Житомирської області, зареєстрований 14 грудня 2019 року Луцьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Волинській області, актовий запис № 1805, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду відповідно до частин 1 та 2 ст. 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення 14 жовтня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий).

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова