У х в а л а

9 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 670/729/22

Провадження № 61-8280ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)

на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 24 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 квітня 2024 року

у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - відповідачі) про зобов`язання вчинити дії, встановлення фактів, зобов`язання усунути перешкоди в користуванні власністю, стягнення майнової та моральної шкоди і

в с т а н о в и в:

1. У грудні 2022 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:

(1) зобов`язати відповідачів внести зміни до приватизаційних документів у такий спосіб, щоб повернути захоплену частину земельної ділянки площею 0,0234 га на АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка; на ній розміщена частина захопленої будівлі кухні-сараю та спільної криниці), користувачами якої були ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (далі - користувачі), в яких скаржниця 31 січня 2023 року придбала будинок за вказаною адресою, тобто відновити попередній стан земельної ділянки користувачів;

(2) встановити такі факти: криниця є спільною; будівля кухні-сараю відповідачам не належить, а належить скаржниці; ворота, паркан є складовою і належать скаржниці, а не ОСОБА_2 ;

(3) зобов`язати ОСОБА_2 , який є власником сусіднього будинку на АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у користуванні власністю скаржниці шляхом зняття самовільно встановлених межових знаків, відновлення паркану та воріт, зрізання на межі вулиці Подільської, 62 і 64 насаджених дерев, ремонту приміщення кухні-сараю, яке той пошкодив внаслідок незаконного зберігання речей;

(4) відшкодувати скаржниці 15 000,00 грн моральної шкоди та 1 860,00 грн майнової;

(5) зобов`язати ОСОБА_3 внести зміни до проєкту землеустрою, який виготовили з порушенням вимог землеустрою за підробленими документами;

(6) встановити факт порушення вимог землеустрою при проведенні приватизації земельної ділянки під час виготовлення проєкту землеустрою, зобов`язати усунути перешкоди;

(7) зобов`язати ОСОБА_2 внести зміни до технічної документації, яку виготовили із захопленням будівлі кухні-сараю із земельною ділянкою;

(8) усунути перешкоди в користуванні спільною криницею.

2. 24 січня 2024 року Віньковецький районний суд Хмельницької області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

3. 18 квітня 2024 року Хмельницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою апеляційну скаргу скаржниці задовольнив частково: рішення суду першої інстанції змінив, виклавши її мотивувальну частину в редакції тієї постанови.

4. 4 червня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, а постанову апеляційного суду - у частині відмови у задоволенні апеляційної скарги й ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

5. 26 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржниця мала: конкретизувати підстави касаційного оскарження, зазначити дату отримання копії постанови апеляційного суду та надати відповідні докази (за наявності), додати дві копії пенсійного посвідчення для інших учасників справи.

6. 24 липня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додала додаткові пояснення (3 прим.) та копії пенсійного посвідчення (2 прим.). Сповістила, що апеляційний суд не надіслав їй копію оскарженої постанови. Обґрунтувала підстави касаційного оскарження так:

- апеляційний суд помилково погодився з висновком суду першої інстанції про те, що скаржниця обрала неналежний спосіб захисту права, бо вимоги про встановлення юридичних фактів слід розглядати лише в порядку окремого провадження;

- суди обох інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні вимог про усунення перешкод у користуванні майном і відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_2 за 1 м від земельних ділянок скаржниці висадив дерева, які їй заважають, постійно чинить їй перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, а також принижує її честь і гідність. Суди не врахували, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які завдають моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які засвідчують мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки, а у деяких випадках - стать, вік і стан здоров`я потерпілого (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17);

- суди належно не оцінили наявні у справі докази, які підтверджують, що ОСОБА_2 чинить скаржниці перешкоди у користуванні земельною ділянкою, зокрема пояснення ОСОБА_6 від 18 жовтня 2023 року, у яких вона вказала, що на подвір`ї ОСОБА_2 є криниця, яку збудували односельці спільними зусиллями за кошти громади. Цієї криницею користуються мешканці вулиці протягом 40 років;

- суди помилково вважали, що криниця розташована на земельній ділянці ОСОБА_2 , бо це спростовують висновки судового експерта від 6 жовтня 2014 року № 221/014, згідно з якими криницю захопив ОСОБА_2 . У техпаспорті та кадастровому плані належної йому земельної ділянки на АДРЕСА_1 відсутні дані про криницю;

- суди встановили, що площа земельної ділянки на АДРЕСА_1 становила 0,42 га, проте відповідачі приватизували 0,4305 га (0,25 га - ОСОБА_2 , 0,1805 га - ОСОБА_3 ). Тобто вони захопили частину земельної ділянки разом із частиною приміщення. Це підтверджує збірний план, який виготовила Фірма «Карат» за заявою скаржниці;

- самовільне встановлення ОСОБА_2 межових знаків підтверджує відповідь сільської ради № 127, пояснення й акт заміру;

- відповідачі сфальсифікували технічну документацію на земельну ділянку;

- у справі № 670/655/17 суди встановили факт захоплення приміщення, що унеможливлювало приватизацію відповідачами земельної ділянки разом із майном скаржниці.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 24 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії, встановлення фактів, зобов`язання усунути перешкоди в користуванні власністю, стягнення майнової та моральної шкоди.

2. Витребувати із Віньковецького районного суду Хмельницької області цивільну справу № 670/729/22.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко