У х в а л а

7 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 211/2162/22

Провадження № 61-12364ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)

на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року

у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомової Наталії Іванівни, ОСОБА_3 - про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини та надання додаткового строку для її прийняття і

в с т а н о в и в:

1. 5 вересня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.

(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначений ідентифікаційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України особи, яка подає касаційну скаргу. Такі відомості про скаржницю відсутні.

(2) Щодо дотримання принципу рівності

5. За змістом пунктів 6 і 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу, та перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

5.1. Скаржниця до касаційної скарги додала: довідку про наявність у ОСОБА_4 (далі - адвокат) електронного кабінету, клопотання про поновлення строку на усунення недоліків з додатками (однак не зазначила це клопотання у переліку письмових матеріалів, що додаються до цієї скарги), а також клопотання про звільнення від сплати судового збору. До копій касаційної скарги скаржниця не додала вказані клопотання з доданими до них матеріалами. Надала їх виключно для суду.

5.2. Проте ЦПК України не передбачає для учасника справи, який оскаржує судові рішення, можливості визначати, які додані до касаційної скарги матеріали не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргу в електронній формі через електронний кабінет разом із клопотаннями з додатками, інші учасники справи, якщо вони мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними клопотаннями.З огляду на це скаржниця має подати до суду копії її клопотань із додатками для інших учасників справи.

(3) Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору

6. Скаржниця додала до касаційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору. За наведеного обґрунтування Верховний Суд вважає це клопотання необґрунтованим.

6.1. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 392 ЦПК України).

6.2. Скаржниця у клопотанні зазначила, що через воєнний стан не має доходу, і відповідна довідка податкового органу засвідчує їхню відсутність за попередній рік. Просить урахувати, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, вимушена проживати в однокімнатній квартирі разом із молодшим сином, яку він орендує.

6.3. Для підтвердження майнового стану скаржниця надала:

- виписку з АТ «Райффайзен Банк» про рух коштів по рахунку з 1 січня 2023 року по 15 серпня 2024 року, згідно з якою руху коштів по рахунку НОМЕР_1 у вказаний період не було;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з І кварталу 2023 року до І кварталу 2024 року. Відповідно до цих відомостей у податкового органу відсутня інформація про доходи скаржниці у вказаний період.

6.4. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частини перша, третя статті 136 ЦПК України).

6.5. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік;

або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частини перша та друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

6.6. За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне чи декілька із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.

6.7. У Законі України «Про судовий збір»немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.

6.8. Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

6.9. Інформація скаржниці про те, що на рахунку в одному з банків у неї не було руху коштів, не засвідчує відсутність коштів і доходів та не характеризує майновий стан. Скаржниця також надала інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, згідно з якою з І кварталу 2023 року до І кварталу 2024 року у податкового органу відсутні відомості про отримання скаржницею доходу. Вказана інформація не характеризує загальний майновий стан скаржниці, не підтверджує відсутність у неї доходів, зокрема пенсії, права власності на нерухоме майно, оплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби тощо.

6.10. Інформацію з Пенсійного фонду України про доходи, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші відомості, що характеризують її майновий стан, скаржниця суду не надала. Наведені доводи та надані докази не можна визнати такими, що належно характеризують зазначений стан і зумовлюють необхідність задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Тому у його задоволенні слід відмовити.

(4) Щодо сплати судового збору

7. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

7.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

7.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подачі позову)).

7.3. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

7.4. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» із 1 січня 2022 року становив 2 481,00 грн.

7.5. У липні 2022 року скаржниця подала до суду позовну заяву, у якій просила визнати недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини та надати додатковий строк для прийняття спадщини. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Скаржниця оскаржила судові рішення в цілому, тобто щодо двох вимог немайнового характеру.

7.6. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

7.7. Тому за подання касаційної скарги скаржниця мала б сплатити 2 481,00 х 0,4 х 2 х 200 % = 3 969,60 грн судового збору.

Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;(реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта громадянина України); судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 211/2162/22).

7.8. Скаржниця повинна надати суду відповідний документ про сплату судового збору у зазначеному розмірі, а також копію цього документа для інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

(5) Щодо підпису адвоката від імені третьої особи

8. Верховний Суд звертає увагу на те, що у вступній частині касаційної скарги скаржниця зазначила, що її інтереси представляє адвокат, а наприкінці цієї скарги підписи поставили як скаржниця, так і адвокат як представниця ОСОБА_5 . Адвокат не надала доказів того, що вона представляє інтереси як скаржниці, так і ОСОБА_5 . Тому скаржниця повинна пояснити суду, чиї інтереси представляє адвокат і надати документ, що засвідчує повноваження останньої.

(6) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

9. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

10. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомової Наталії Іванівни, ОСОБА_3 - про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини та надання додаткового строку для її прийняття.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима