Справа № 204/2281/23

Провадження № 2/204/139/24 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

27 вересня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю позивачки ОСОБА_1

за участю представника позивачки ОСОБА_2 за участю відповідача ОСОБА_3

за участю представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння.

До суду від ОСОБА_1  надійшли заяви про доповнення позову новими обставинами (том 2, арк. 11-185) та про уточнення позовних вимог (том 3, арк. 23).

В судовому засіданні позивачка та її представник просили прийняти вказані клопотання до розгляду.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні просили відмовити у прийнятті вказаних заяв.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Пунктом 2 частини другої статті 49 ЦПК України визначено, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Наведене означає, що право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог та на зміну підстав або предмету позову є безумовним правом позивача, яке може бути реалізоване у встановленими процесуальним законом порядку та строки.

Аналіз змісту статей 49, 175, 176 ЦПК України в їх сукупності дає підстави для висновку, що збільшення (зменшення) розміру позовних вимог полягає у збільшенні (зменшенні) розміру заявлених вимог у грошовому виразі (суми, яка стягується чи оспорюється), а зміна предмету позову - це зміна матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, в судовому засіданні, яке відбулось 06 вересня 2023 року, закрито підготовче провадження у цивільній справі №204/2281/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння. Призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14 листопада 2023 року. Тобто, на даний час цивільна справа №204/2281/23 знаходиться на стадії розгляду по суті.

В даному випадку, за змістом поданого до суду клопотання про уточнення позовних вимог та заяви про доповнення пазовому новими обставинами, позивачка фактично подає нову редакцію позову, а також викладає зовсім нові обставини, якими позивачка обґрунтовує свої нові вимоги та зазначає докази, що підтверджують вже нові обставини.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Позивачкою не обґрунтовано поважність пропуску строку та не зазначено про поновлення строку на подання вищезазначених клопотань.

Таким чином, враховуючи вище викладені обставини, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 у прийняті заяви про доповнення позову новими обставинами та про уточнення позовних вимог - відмовити, як безпідставно подану.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 189, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У прийняті заяви ОСОБА_1 про доповнення позову новими обставинами - відмовити.

У прийнятті клопотання ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею в порядку ч. 1 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Самсонова