Судове рішення #1476004850


УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 369/1872/18

провадження № 61-7199св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення ради, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішень судів

У лютому 2018 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду з позовом в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- визнати недійсним рішення Віто-Поштової сільської ради від 30 липня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд», яким затверджено проект землеустрою та відведено в приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3222481201:01:010:0091, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на АДРЕСА_1 ;

- витребувати на користь територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області з незаконного володіння

ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481201:01:010:0091, площею 0,25 га, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 10 лютого

2021 року у задоволенні позову відмовив.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року скасовано і прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.

Верховний Суд постановою від 21 вересня 2022 року касаційну скаргу

ОСОБА_2 задовольнив частково. Постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Київський апеляційний суд постановою від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу прокурора, подану в інтересах територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області, задовольнив частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року скасував і ухвалив нове судове рішення наступного змісту. У задоволенні позову територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області, в інтересах якої діє прокурор, відмовив.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець І. Н. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 21 червня 2023 року відкрив провадження та витребував справу № 369/1872/18 із Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Справа № 369/1872/18 надійшла до Верховного Суду 03 серпня 2023 року.

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Щодо клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І. Н. про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора та представника Київської обласної прокуратури

Заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець І. Н. укасаційній скарзі заявив клопотання про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора та представника Київської обласної прокуратури.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення

від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

З огляду на вказане касаційна скарга розглядається без повідомлення та виклику учасників справи.

Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю сторін у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури.

Справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення ради, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого

2023 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація