Справа № 188/3/22

Провадження № 1-кп/188/21/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041380000214 від 16 листопада 2021 року, стосовно ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, якому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

дистанційно обвинуваченого ОСОБА_3 ,

дистанційно захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор надала клопотання про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на те, що о 14 годині 05 хвилин 17 серпня 2024 року закінчується строк тримання обвинуваченого під вартою. Однак, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та в ході судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 не працевлаштований, не має будь-якої роботи і перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 проживає разом з дружиною і двома малолітніми дітьми, до себе до дому нікого не впускає, схильний до побиття дружини і дітей, тому може вчинити новий злочин проти життя і здоров`я, у зв`язку з чим потребує ізоляції від суспільства.

Прокурор в судовому засіданні підтримала і обґрунтувала своє клопотання.

Обвинувачений заперечував проти клопотання, висловлював своє незадоволення тривалим строком очікування проведення експертизи і відсуністю відповіді на запит суду з цього приводу. Обвинувачений стверджував про фальсифікацію доказів обвинувачення, зокрема, судово-медичних експертиз, висловив думку, що експерти Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи не виконають ухвалу суду і не надададуть свого висновку про причину смерті його дитини.

Захисник заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що призначена судом експертиза тривалий час не проведена, чекати її результат можливо в умовах більш м`якого запобіжного заходу, яким є цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного браслета.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 вказаної статті КПК).

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілих, свідків у провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Відповідно до практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі, переховування особи від правосуддя та здійснення впливу на свідків, потерпілих, інших підозрюваних. При цьому зазначено, що перешкоджання встановленню істини у справі, здійснення впливу на свідків та потерпілих, переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким. Обставини його вчинення, викладені у обвинувальному акті і не спростовані уже дослідженими судом доказами, та можливість отримання обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років дають суду підстави для висновку про існування, принаймні, одного із ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, використовуючи для цього ту обставину, що частина території України окупована іноземною державою, а частина території знаходиться у зоні бойових дій, що спричинило значне переміщення населення.

Суд не погоджується з тим, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки він раніше не судимий.

До моменту закінчення кримінального провадження існує ризик переховування обвинуваченого від суду і він не може бути попереджений шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризиків, вказаним в ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що з огляду на існування вказаного ризику, враховуючи конкретні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів з моменту закінчення дії попередньої ухвали суду від 15 серпня 2024 року.

У пункті 20 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що дія ухвали про застосування запобіжного заходу припиняється після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

Виходячи з того, що постановлення ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів не припиняє дію попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою від 15 серпня 2024 року та не скасовує її, судом продовжено обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів з моменту закінчення дії попередньої ухвали суду від 15 серпня 2024 року, тобто з 14 години 05 хвилин 15 жовтня 2024 року.

Отже, строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою тривалістю 60 днів, продовжений цією ухвалою суду, рахується з 14 години 05 хвилин 15 жовтня 2024 року до 14 години 05 хвилин 13 грудня 2024 року, що не порушує права обвинуваченого і не є триманням під вартою понад 60 днів з моменту постановлення останньої ухвали суду.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у застосуванні насильства, яке спричинило загибель людини, суд не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 372, 392-395, 532 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чорнобиль Київської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів після закінчення дії попередньої ухвали суду з 14 години 05 хвилин 15 жовтня 2024 року до 14 години 05 хвилин 13 грудня 2024 року.

Копії цієї ухвали вручити прокурору, та направити захиснику і начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання і вручення обвинуваченому.

Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1