ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2008                                                                                   Справа № 9/384 

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                                 Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                       Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі судового засідання              Ревкова Г.О.

з участю представників позивача              Синенко Ю.І., Пронін Ю.О.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від  22.11.07р. у справі

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Формула ТТГ” ЛТД,                  м. Кіровоград

до  відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про  усунення перешкод у користуванні не житловим приміщенням

В С Т А Н О В И В :

    04.10.2007р. до господарського суду Кіровоградської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Формула ТТГ ЛТД” (далі -ТОВ “Формула ТТГ ЛТД”)  про усунення перешкод у користуванні не житловим приміщенням. Свої вимоги позивач мотивував тим, що між ТОВ “Формула ТТГ ЛТД” та підприємцем ОСОБА_2(в подальшому відповідачем змінено призвіще ОСОБА_2 на ОСОБА_1) було укладеного договір  оренди об'єкту нерухомості строком на один рік, але після закінчення терміну оренди відповідач  відмовилась звільнити орендоване приміщення.

    15.11.2007 року позивач звернувся до господарського суду з заявою про зміну предмету позову (а.с.74), відповідно до якої ТОВ “Формула ТТГ ЛТД” просило усунути перешкоди у користуванні не житловим приміщенням (магазином) по вул. Леніна, 31 в м. Кіровограді шляхом звільнення ОСОБА_1 спірного приміщення.

    Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2007 року (суддя -Шевчук О.Б.) позов  задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати. При цьому відповідачка послалась на те, що її не було належним чином повідомлено про небажання власника продовжувати дію договору на новий строк.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

    Відповідачка в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явилась, просила відкласти розгляд справи через хворобу.  Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення та те, що ОСОБА_1 не посилається на наявність якихось додаткових доказів, які не було досліджено під час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

   Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.         

    З матеріалів справи вбачається, що 1.10.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір  оренди  об'єкту нерухомості - нежитлового приміщення загальною площею 148,5м² за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 31 (а.с.15). Пунктом.3.1 зазначеного договору  встановлено термін оренди - один рік з моменту прийняття об'єкта, що орендується за актом приймання-передачі (а.с.18).

    Листом-вимогою від 24.07.2007р. позивач повідомив відповідача про закінчення терміну договору оренди 1.10.2007р. та про те, що даний договір не буде пролонгований, поновлений або укладений на новий термін (а.с.19). В зв'язку з цим позивач  запропонував  звільнити орендоване приміщення в порядку, визначеному  п.8 договору.

    29.09.2007р. ТОВ “Формула ТТГ ЛТД” та представник відповідачки склали акт, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовляється звільнити  спірне приміщення по закінченню строку договору (а.с.22). Про свою обізнаність щодо небажання  позивача продовжувати орендні відносини відповідачка зазначила у листі від 26.09.2007р. (а.с.27). У відповідь на вказаний лист позивач ще раз підтвердив свою позицію щодо неможливості продовження орендних відносин (а.с.28-29), що спростовує твердження апелянта про те, що позивач не повідомив ОСОБА_1 належним чином про припинення орендних відносин. Те ще, повідомлення про небажання пролонгувати договір оренди надійшло відповідачу не після закінчення строку дії договору, а до спливу цього строку, не впливає на його припинення, оскільки ані Закон України “Про оренду державного та комунального майна”, ані Цивільний Кодекс України не передбачають якихось наслідків при завчасному повідомленні орендаря про неможливість продовження дії договору оренди.

     Крім того, вирішуючи даний спір, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що на час укладення договору оренди об'єкту нерухомості договір підлягав нотаріальному посвідченню та що через недодержання сторонами вимог закону про його нотаріальне посвідчення такий договір, у відповідності до ст.220 ЦК України, є нікчемним.

    Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із  сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі  все, що вона одержала на виконання   цього правочину, а в разі неможливості  такого  повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає у користуванні  майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

    З тих же підстав суд обґрунтовано не прийняв до уваги договір від 6.09.2005р., нібито укладений між корпорацією “Формула” та відповідачкою щодо оренди спірного приміщення (а.с.71). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що власником приміщення з 2004р. є позивач (а.с.8-14), а тому корпорація “Формула” не мала права розпоряджатися спірним майном.

    За таких обставин колегія суддів не вбачає передбачених ст.104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.

    Керуючись ст. 101, 103-105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від   22.11.07р. - без змін.

    Головуючий                                                                                                     А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                            П.П. Павловський

    Суддя                                                                                                                           О.В. Чус