Судове рішення #14757748


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

____________________________________


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.11                                                                                 Справа № 29/35/2011

За позовом:                                         Державного підприємства

"Енергоринок", м. Київ;

до відповідача:                                        Товариства з обмеженою

відповідальністю "Лізингова торгова

компанія "Сприяння", м. Луганськ;

про                                                             стягнення 58183 грн. 92 коп.

Суддя                                                   Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання:           Скрипник М.С.;

в присутності представників

сторін:

від позивача:                                         Король А.С., юрисконсульт 1-ої категорії,

довіреність № 01/71-276Д від 28.12.2010;

від відповідача:                                         Находкін Д.С., представник за довіреністю

                                                            № 16 від 09.03.2011;

Кішенько О.К., представник за

довіреністю № 17 від 09.03.2011.

          Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Державне підприємство "Енергоринок" (далі –ДП "Енергоринок", позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова торгова компанія "Сприяння" (далі –ТОВ "ЛТК "Сприяння", відповідача у справі) з вимогами про стягнення з останнього                          58183 грн. 92 коп. штрафу за перевищення фактичного обсягу купівлі електричної енергії у лютому, березні, червні 2010 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на умови                   пунктів 3.17, 3.18, 5.4.2 договору № 3936/02 від 28.02.2007 в редакції додаткової угоди від 24.12.2009 № 5875/03 та зазначив, що у вказаний період відповідач перевищив фактичні обсяги купівлі електричної енергії на величину, що перевищує 10 %.  

Позивач у справі надав клопотання від 06.04.2011, в якому повідомив, що в тексті позовної заяви було допущено помилку (описку) у найменовані відповідача та суми заявленої до стягнення штрафу, просить:

- в останньому абзаці сторінки 1 позовної заяви замість слів "пункту Договору АТ "ЛК "Сприяння" читати "пункту Договору ТОВ "ЛТК "Сприяння" надало ДП "Енергоринок";

- в абзаці 1 сторінки 4 позовної заяви замість слів "штраф на загальну суму 153622,24 грн." читати "штраф на загальну суму 58183,92 грн.".

Суд задовольняє клопотання позивача.

Відповідач подав відзив на позов від 20.04.2011 вих.№ 99, в якому проти заявлених вимог заперечує, зокрема, послався на те, що додаткова угода від 24.12.2009 № 5875/03, якою передбачено внесення змін до пункту 3.17 договору була підписана директором ТОВ "ЛТК "Сприяння" Рубан О.О. під впливом тяжкої для неї обставини –трагічної смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її рідної сестри ОСОБА_1., а тому в силу частини 233 ЦК України може бути визнана недійсною.

Крім того, внесені зміни до пункту 3.17 договору не відповідають умовам чинного законодавства, зокрема, пункту 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996  № 28 (далі –ПКЕЕ), оскільки для підприємств –споживачів передбачена можливість корегувати заявлені обсяги електричної енергії протягом розрахункового періоду без будь –яких обмежень.

 Зміни до пункту 3.17 договору змушують відповідача відмовляти в постачанні електричної енергії підприємствам –споживачам, які не взмозі спрогнозувати обсяги споживання електричної енергії з точністю +25 %, що, в свою чергу, фактично позбавляє ці підприємства права вибору постачальника електричної енергії та суттєво обмежує конкурентоспроможність відповідача порівняно з постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом (далі –ПРТ).

У лютому, березні та червні 2010 року для ВАТ "ТО "Текстерно" виникла необхідність у збільшені заявлених обсягів електричної енергії більше ніж на 25 %. В зв'язку з цим підприємство –споживач, керуючись своїми правами, звернулося до свого постачальника електричної енергії –ТОВ "ЛТК "Сприяння", з заявами про збільшення попередньо замовлених обсягів (копії листів ВАТ "ТО "Текстерно" до ТОВ "ЛТК "Сприяння" від 08.02.2010 № 1/62, від 10.03.2010 № 26/192, від 16.06.2010 № 26/461) та роз’ясненням причин, які спричинили необхідність збільшення. Додатково до позивача були надіслані листи з проханнями не застосовувати до відповідача штрафні санкції (копії листів ТОВ "ЛТК "Сприяння" до ДП "Енергоринок" від 18.02.2010 № 63, від 22.03.2010 № 108). Зауважень, що у своєму листі до Асоціації незалежних постачальників (копія листа ДП "Енергоринок" від 23.07.2010 № 02/43-6900) позивач вказав на те, що до ПНТ, які надали вичерпні роз’яснення та вказали об’єктивні причини перевищення фактичних обсягів купівлі електричної енергії над заявленими, штрафні санкції застосовуватися не будуть.

Внесення змін до пункту 3.17 договору позивач обґрунтовує (відповідно до змісту абз.4 додаткової угоди від 24.12.2009 № 5875/03 та листа ДП "Енергоринок" від 20.05.2010 № 04/43-5599) необхідністю виконання умов постанови НКРЕ від 18.12.2009 № 1472 "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 18.06.2004 № 631 (далі –постанова НКРЕ від 18.12.2009 № 1472), якою НКРЕ внесла зміни до примірного договору купівлі –продажу електричної енергії між ДП "Енрогоринок" та ПНТ.

Прийняття з боку НКРЕ постанови від 18.12.2009 № 1472 не є підставою для обов’язкового внесення змін до договору. Але, не зважаючи на це, скориставшись ситуацією, позивач виклав зміни до пункту 3.17 договору та умови продовження терміну його дії в одній додатковій угоді та надав її для підписання відповідачу через 5 днів з моменту здачі відповідачем повідомлень на наступний місяць. Тим самим позивач не надав відповідачу жодної можливості завчасно ознайомитися з умовами викладеними у додатковій угоди.

Внесення змін до пункту 3.17 договору не відповідає умовам діючих нормативно –правових документів.

Відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі на підставі частини 1 статті 79 ГПК України, в обґрунтування якої, зокрема, вказав, що нарахування штрафних санкцій пов'язано з введенням в дію постанови Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 18.12.2009 № 1472 "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 18.06.2004 № 631" (далі –постанова НКРЕ від 18.12.2009 № 1472), на підставі якої було змінено договірні умови між ДП "Енергоринок" та ТОВ "ЛТК "Сприяння".

Внесені на підставі постанови зміни не відповідають умовам діючих нормативно –правових документів.

Постанова НКРЕ від 18.12.2009 № 1472 не відповідає умовам діючих нормативно –правових документів, у зв'язку з чим відповідачем подано адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання вказаної постанови НКРЕ незаконною та такою, що суперечить нормативним актам вищої юридичної сили, який останнім прийнято до розгляду ухвалою від 14.12.2010 № 2а-18233/10/2670, на даний час рішення не прийнято.

Відповідач вважає, що дана справа пов'язана з адміністративною справою і вирішити даний спір неможливо до вирішення адміністративної справи № 2а-18233/10/2670.

Позивач надав письмові заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження у справі, в яких заперечує проти заявленого відповідачем клопотання посилаючись на частину 1 статті 79 ГПК України, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги з підстав невиконання та порушення відповідачем умов договору купівлі –продажу, а не постанови НКРЕЕ від 18.12.2009 № 1472, питання законності якої є предметом розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 2а-18233/10/2670.

Отже, на думку позивача, не вбачається обмежень господарського суду у збиранні та оцінці доказів у даній справі, для можливості прийняття законного та обґрунтованого рішення за заявленими ДП "Енергоринок" позовними вимогами.

При з'ясування фактичних обставин справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

                                                  В С Т А Н О В И В:

Між сторонами за позовом 28.02.2007 укладено договір № 3936/02 від 28.02.2007 зі строком дії до 30.06.2007, за умовами пункту 1.1 якого позивач у справі зобов'язався продавати, а відповідач у справі у свою чергу зобов'язався купувати електричну енергію відповідно до умов цього договору (а.с.15-26).

Додатковими угодами № 4086/02 від 18.06.2007, № 4373/02 від 20.12.2007, № 4764/01 від 18.01.2008, № 4968/01 від 17.02.2008,                       № 5494/01 від 19.06.2009, 5875/03 від 24.12.2009, № 6191/02 від 10.06.2010, № 6605/02 від 29.12.2010 строк дії договору продовжувався, останньою угодою продовжено до 30.06.2011.   

Згідно з пункту 3.8 договору Постачальник до 16 годин 20 числа місяця, що передує розрахунковому, надає через уповноваженого представника до ДПЕ Повідомлення, яке повинно бути підписане Постачальником і погоджено та зареєстровано ЕК.

На виконання зазначеного пункту договору відповідач надав позивачу:

- повідомлення від 18.01.2010 № 2 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії України у лютому 2010 року, що складає 639 617 кВт.г. (а.с.27,28);

- повідомлення від 17.02.2010 № 3 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ України у березні 2010 року, що складає        862 855 кВт.г. (а.с.29,30);

- повідомлення від 19.03.2010 № 6 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ України в червні 2010 року, що складає             1 271 500 кВт.г. (а.с.31,32);

Відповідно до пункту 3.17 договору (в редакції додаткової угоди від 24.12.2009 № 5875/03 –а.с.33.34) у разі необхідності Постачальник може один раз до 20 числа (включно) розрахункового місяця збільшити замовлений обсяг купівлі електроенергії за наступних умов ..., зокрема, величина збільшення замовленого обсягу купівлі електроенергії не повинна перевищувати 25 % від замовленого обсягу купівлі електроенергії вказаного у повідомленні, наданому відповідно до пункту 3.8 цього договору.

На виконання зазначеного пункту договору відповідач надав позивачу:

- повідомлення   від   18.02.2010   № 2/1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії України у лютому 2010 року, що складає 799 497 кВт.г. (а.с.35,36);

- повідомлення від 11.03.2010 № 3/1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ України у березні 2010 року, що складає            1 078 120 кВт.г. (а.с.37,38);

- повідомлення від 16.04.2010 № 6а на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ України у червні 2010 року, що складає             1 588 961 кВт.г. (а.с.39,40);

Відповідно до пункту 3.18 договору по закінченні розрахункового місяця на підставі даних пункту 3.11 цього договору складається Акт прийому-передачі електричної енергії за місяць, з переліком споживачів Постачальника.

На виконання даного пункту договору відповідач надав позивачу:

- акт від 28.02.2010 № 2 прийому-передачі електричної енергії з ОРЕ України в обсязі 1 700 416 кВт.г., що поставлялася у період з 01.02.2010 по 28.02.2010 (а.с.41,42);   

- акт від 31.03.2010 № 3 прийому-передачі електричної енергії з ОРЕ України в обсязі 1 227 688 кВт.г., що поставлялася у період з 01.03.2010 по 31.03.2010 (а.с.43,44);

- акт від 30.06.2010 № 6 прийому-передачі електричної енергії з ОРЕ України в обсязі 1 912 848 кВт.г., що поставлялася у період з 01.06.2010 по 30.06.2010 (а.с.45,46).

Згідно пункту 5.4.2 договору (в редакції додаткової угоди від 17.12.2008 № 4968/01) позивач має право, у разі перевищення фактичного обсягу купівлі електричної енергії Постачальником за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до Повідомлення пункту 3.8 цього договору з врахуванням пункту 3.17 цього договору) на величину, що перевищує 10%, нарахувати Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості різниці між: фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.

У зв'язку з перевищенням відповідачем у лютому, березні та червні 2010 року фактичного обсягу купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць від замовленого, позивачем пред'явлено відповідача:

1)  претензію від 18.05.2010 №03/32-5499 (№174/32) (а.с.47,48) про сплату штрафних санкцій у сумі 42705 грн. 61 коп. за порушення умов договору у частині відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії у лютому та березні 2010 року від замовленого у розрахунковому періоді на 112,7% та 13,9% відповідно.

Розрахунок стягуваного штрафу у розмірі 10%, за порушення умов договору у лютому 2010 року, здійснювався за наступною формулою:

0,1 х 900 919 х 40,337426346 /100 = 36 340 грн. 75 коп.;

де:      

900 919 - відхилення від фактичного та заявленого обсягу купівлі електроенергії в кВт.г.;

40,337426346 —фактична ціна в коп./кВт.г., що підтверджується наданим відповідачу рахунком-фактурою (а.с.49).

Розрахунок стягуваного штрафу у розмірі 10%, за порушення умов договору у березні 2010 року, здійснювався за наступною формулою:

0,1 х 149 568 х 42,554972353 /100 = 6 364,86 грн.;

де:          

149 568 - відхилення від фактичного та заявленого обсягу купівлі електроенергії в кВт.г.;

42,554972353 —фактична ціна в коп./кВт.г., що підтверджується наданим Відповідачу рахунком-фактурою (а.с.50).

Претензія відправлена на адресу відповідача 19.05.2010, що підтверджується списком відправки рекомендованих листів (а.с.51) та вручена останньому 25.05.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103222536280 (а.с.52).

2)  претензію від 16.08.2010 №03/32-7549 (№183/32) (а.с.53,54) про сплату штрафних санкцій у сумі 15478 грн. 31 коп. за порушення умов договору у частині відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії у червні 2010 року від замовленого в розрахунковому періоді на 20,4%.

Розрахунок стягуваного штрафу у розмірі 10%, за порушення умов договору у червні 20010 року, здійснювався за наступною формулою:

0,1 х 323 887 х 47,789221478 /100 = 15 478 грн. 31 коп.;

де:        

323 887 - відхилення від фактичного та замовленого обсягу купівлі електроенергії в кВт.г.;

47,789221478 - фактична ціна в коп./кВт.г., що підтверджується наданим Відповідачу рахунком-фактурою (а.с.55).

Претензія відправлена на адресу відповідача 18.08.2010, що підтверджується списком відправки рекомендованих листів (а.с.56) та вручена останньому 25.08.2010, що підтверджується повідомленням  про   вручення поштового відправлення № 0103224232717 (а.с.57).

Вищезазначені претензії відповідачем не задоволені, а штраф на загальну суму 58183 грн. 92 коп. не сплачений, тому позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Встановивши фактичні обставини, суд залишає без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи               № 2а-18233/10/2670 та набрання законної сили цим судовим рішенням з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної  з  нею іншої  справи,  що  розглядається  іншим  судом,  а  також  у разі звернення  господарського  суду  із судовим дорученням про надання правової  допомоги  до  іноземного  суду  або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення та повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Позивачем заявлено позовні вимоги з підстав невиконання та порушення ТОВ "ЛТК "Сприяння" умов договору купівлі –продажу електроенергії від 28.02.2007  № 3936/02, а не постанови НКРЕ України від 18.12.2009 № 1472, законність якої є предметом розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 2а-18233/10/2670.

Не вбачається й обмежень господарського суду Луганської області у збиранні та оцінці доказів у даній справі, для можливості прийняття законного та обґрунтованого рішення за заявленими ДП "Енергоринок" позовними вимогами.

Оцінивши фактичні обставини справи, доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору  про купівлю - продаж електричної енергії від 28.02.2007 № 3936/02, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення глави 54 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) про купівлю –продаж, глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі –ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори та Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику".

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським  визнається  зобов’язання,  що  виникає  між суб’єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб’єкт  (зобов’язана  сторона,  у  тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.4.2 договору № 3936/02 від 28.02.2007 (в редакції додаткової угоди від 17.12.2008 № 4968/01), на підставі якого заявлено позов, встановлено, що позивач має право, у разі перевищення фактичного обсягу купівлі електричної енергії Постачальником за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до Повідомлення пункту 3.8 цього договору з врахуванням пункту 3.17 цього договору) на величину, що перевищує 10%, нарахувати Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості різниці між: фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.

Пунктом 3.17 договору № 3936/02 від 28.02.2007 (в редакції додаткової угоди від 24.12.2009 № 5875/03, укладеної на виконання постанови НКРЕ України від 18.12.2009 № 1472) сторони визначили, що у разі необхідності Постачальник може один раз до 20 числа (включно) розрахункового місяця збільшити замовлений обсяг купівлі електроенергії за наступних умов:

- величина збільшення замовленого обсягу купівлі електроенергії не повинна перевищувати 25 % від замовленого обсягу купівлі електроенергії вказаного в Повідомленні, наданому відповідно до пункту 3.8 цього договору.

Судом відхиляються заперечення відповідача, що додаткова угода від 24.12.2009 № 5875/03 до договору від № 3936/02 від 28.02.2007 є недійсною, так як її підписано директором під впливом тяжкої для неї обставини, оскільки цим же директором 10.04.2010 підписано наступну додаткову угоду № 6191/02 від 31.12.2010, якою продовжено термін дії договору до 31.12.2010 та у пункті 2 зазначено, що всі інші умови договору залишаються незмінними та сторони підтверджують свої зобов’язання за ним.

Умови пункту 3.17 договору (в редакції додаткової угоди від 24.12.2009 № 5875/03) також підтверджені додатковою угодою № 6605/02 від 29.12.2010 (пункт 5).

Постановою НКРЕ України від 18.12.2009 № 1472 внесено зміни до Примірного договору купівлі –продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та постачальниками електроенергії за нерегульованим тарифом, схваленого постановою НКРЕ України від 18.06.2009 № 631, зокрема, пункт 3.17 викладено в редакції, в якій виклали сторони за даним позовом у додатковій угоді № 5875/03 від 24.12.2009 до договору купівлі –продажу електричної енергії № 3936/02 від 28.02.2007.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам  господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови,  передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Зміни до пункту 3.17 договору № 3936/02 від 28.02.2007 внесені сторонами за власною згодою, на підставі рекомендацій НКРЕ України, викладених у постанові від 18.12.2009 № 1472, про що свідчить підписання додаткової угоди № 5875/03 від 24.12.2009 без зауважень та доповнень.

З внесеними змінами до пункту 3.17 договору відповідач погодився, як вже зазначено вище, і в наступних додаткових угодах від 10.06.2010 та 29.12.2010.

Отже, позивачем обґрунтовано заявлено позов на підставі умов договору № 3936/02 від 28.02.2007 з урахуванням внесених до нього змін додатковими угодами.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем у лютому, березні та червні 2010 року перевищено фактичний обсяг купівлі електричної енергії за вказані розрахункові місяці на величину, що перевищує 10 % від замовленого.

Позивач на підставі пункту 5.4.2 договору з урахуванням пункту 3.17  в редакції додаткової угоди № 5875/03 від 24.12.2009 обґрунтовано нарахував штраф в загальній суми 58183 грн. 92 коп.

Відповідач заперечень щодо розрахунку штрафу не подав.

Перевіркою заявленої суми штрафу судом порушень не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та задоволення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

 1.  Позов задовольнити повністю.    

 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова торгова компанія "Сприяння", городок Пархоменко, буд.32а, кв.6,                 м. Луганськ, 91053, ідентифікаційний код 33765806 на користь Державного підприємства "Енергоринок", вул. Комінтерну, 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 21515381 на поточний рахунок в національній валюті № 26008302861 в Головному операційному управлінні ВАТ "Ощадбанк", МФО 300465 штраф у сумі 58183 грн. 92 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 581 грн. 84 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –26.04.2011.

    


Суддя                                                                                Р.Є. Якушенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація