ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22.09.06 Справа № 15/361ад.
Суддя Пономаренко Є.Ю.,
при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.
розглянувши матеріали справи за позовом
Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, м. Луганськ
до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», м. Луганськ
про стягнення 643 грн. 26 коп.
За участю представників сторін:
від позивача – не прибув;
від відповідача –Бєлікова О.В. юрисконсульт по довіреності від 18.09.2006р. №15/42-17-367.
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми економічних санкцій відповідно до рішення Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 29.06.06р. № 101 на суму 643 грн. 26 коп.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 13.12.2000 N 1819 (далі - Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.
Згідно з пунктом 11 Положення Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.
За змістом абзацу третього пункту 4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
З наведеного випливає, що Держцінінспекція, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, є як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
З урахуванням наведеного справи за участю Держцінінспекції, пов'язані із здійсненням нею владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд розглядає зазначений позов відповідно до порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відзивом на позовну заяву від 19.09.2006р. поданому представником відповідача у попередньому судовому засіданні 22.09.2006р. відповідач визнав адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково. Відповідач наділений таким правом і під час попереднього судового засідання, що передбачено ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 4 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України звернення судових рішень в адміністративних справах до примусового виконання здійснюється на підставі виконавчого листа, який видається судом за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено осіб, які брали участь у справі про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго», м. Луганськ, кв. Восточний, б. 22, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03340529, на користь Державного бюджету України, на рахунок 31112106600002, одержувач держбюджет м. Луганська, код 24045556, МФО 804013, код виду платежу 23030300, суму економічної санкції у розмірі 643 грн. 26 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 25.09.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | Є.Ю. Пономаренко |