ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
18.09.06 Справа № 15/391н-ад.
Суддя Пономаренко Є.Ю.,
при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.,
розглянувши матеріали справи за позовом
Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м. Київ
до Державної виконавчої служби у м. Стаханов Луганської області, м. Стаханов Луганської області
про скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження
в присутності представників:
від позивача: Чередниченко Н.Л. представник по довіреності №41/1-8-380к від 21.01.06р.;
від відповідача: Мухін М.М. зав сектором по довіреності від 18.09.2006р.;
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позов подано та відповідно провадження у справі за ним відкрито відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: позивачем за позовною заявою заявлено вимогу:
- про скасування постанов Державної виконавчої служби у м. Стаханов Луганської області про відмову у відкритті виконавчого провадження № 13/254-06, № 3/334-06, №10/421-06, № 12/251-06, № 7/331-06, № 11/358-06, які були видані з однакових підстав, а саме –невідповідності положенням ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, вказуючи зокрема на наступне. Відповідно до положень ст. 3, 18-1 Закону України «Про виконавче провадження»позивачем було направлено до виконання постанови про застосування фінансових санкцій, але керуючись ст. 21, 23, 26 Закону України «Про виконавче провадження»державною виконавчою службою ленінського району було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв’язку з тим, що «згідно внесених змін до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 07.04.2006р. даний документ не підлягає передачі на виконання ДВС». Проте, дане твердження не відповідає дійсності з наступних підстав: остання частина ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»відсильна, встановлює, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті та порядок оскарження і опротестування постанови про правопорушення визначає Кабінету міністрів України; у п. 28 діючої Постанови Кабінету міністрів України №143 від 29.01.2003р. вказано, що друга копія постанови надсилається для виконання органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням перевізника. Таким чином вказаними Законом та постановою Кабінету міністрів України передбачено обов’язковість виконання постанов органами державної виконавчої служби.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав наведених у запереченні на позовну заяву, зданому у судовому засіданні 18.09.2006р., вказуючи зокрема наступне. Згідно ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" державні виконавці приймають на виконання рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу. Постанова Кабінету міністрів України від 29.01.2003р. №143 прийнята у відповідності ідо ст. 16 Закону України «Про автомобільний транспорт» в редакції 11.05.2005р., яка на даний час не є чинною, тому постанова діє в частині, що не суперечить Закону України «Про автомобільний транспорт» із змінами від 07.04.2006р.
В ході судового розгляду справи судом досліджено всі надані до матеріалів справи пояснення та документи як докази, та зокрема: постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09.08.2006р. №11/358-06, від 10.08.2006р. №7/331-06, №13/254-06, 3/334-06, 10/421-06, 12/254-06; пояснення сторін; інші матеріали.
Сторони не досягли примирення.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області, яке є структурним підрозділом державного органу –позивача у справі та до повноважень якої належить застосування фінансових санкцій до порушників законодавства про автомобільний транспорт, до Державної виконавчої служби у м. Стаханов Луганської області направлено до виконання постанови про застосування фінансових санкцій.
Державною виконавчою службою у м. Стаханов Луганської області відмовлено у відкритті виконавчого провадження про що винесено оскаржувані у даній судовій справі постанови від 09.08.2006р. №11/358-06, від 10.08.2006р. №7/331-06, №13/254-06, 3/334-06, 10/421-06, 12/254-06.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в редакції Закону України від 23 лютого 2006 року N 3492-IV, який набрав чинності 07.04.2006р., порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету міністрів України від 29.01.2003р. №143 визначено, що друга копія постанови надсилається для виконання органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням суб'єкта, яким порушено законодавство про автомобільний транспорт.
Дана Постанова Кабінету міністрів України є чинною на даний час, не була ним скасована та переглянута після викладення Закону України «Про автомобільний транспорт»в новій редакції. Внесеними змінами до даного Закону наведене у ст. 60 питання знов віднесено до повноважень Кабінету міністрів України. Так, доки Кабінет міністрів України, як уповноважений з вирішення вказаного питання не перегляне вже чинний порядок він буде діяти.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»постанови органів Головної державної інспекції на автомобільному транспорті є виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою України.
Таким чином, оскаржувані постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження прийняті необґрунтовано та підлягають скасуванню.
Під час провадження у даній справі судом перевірялося та встановлювалося, чи прийнято оскаржуване рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За результатами такого дослідження судом, зокрема встановлено, що оскаржувані рішення (постанови) прийнято: необґрунтовано, тобто не враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання належного необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані рішення.
На підставі вищевикладених підстав, позов підлягає задоволенню, а оскаржувані постанови відповідача - скасуванню.
Судові витрати зі сплаченого позивачем судового збору з відповідача не стягуються, оскільки це не передбачено ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати постанови Державної виконавчої служби у м. Стаханові Луганської області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09.08.2006р. №11/358-06, від 10.08.2006р. №7/331-06, №13/254-06, 3/334-06, 10/421-06, 12/254-06.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.09.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | Є.Ю. Пономаренко |