КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.2011 № 17/24
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 26.04.2011 року,
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми «Резерв» та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду м. Києва від 21 лютого 2011 року (повний текст підписаний 28.02.2011р.) по справі № 17/24 (суддя Удалова О.Г.)
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»
До Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми «Резерв»
Третя особа На стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фізична особа – підприємець ОСОБА_1
про Стягнення 769,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми «Резерв» вартості недорахованої електроенергії в розмірі 769, 75 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2011 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду м. Києва, відповідач та третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 21.02.2011 року по справі № 17/24 скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми «Резерв» мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду нормам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи, зокрема :
- Судом не взято до уваги, що акт про порушення споживачем правил користування електричною енергією Б № 005182 складено з порушеннями, що унеможливлюють встановлення особи, яка здійснила самовільне підключення, зокрема не наведено перелік струмоприймачів, приєднаних до мережі.
Апеляційна скарга Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 мотивована тим ж підставами.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 року апеляційні скарги Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми «Резерв» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 26.04.2011 року.
У судовому засіданні 26.04.2011 року за згодою сторін колегією суддів Київського апеляційного господарського суду прийнято рішення об’єднати апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми «Резерв» та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду м. Києва від 21 лютого 2011 року у справі № 17/24 в єдине апеляційне провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідач на підставі договору оренди № 3/4-08 від 01.01.2008 р., укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю “Укр Ант Консалтинг лтд”, є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 667,4 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 19.
Вказане приміщення передано відповідачу у користування за актом приймання-передачі від 01.01.2008 р..
На підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору про постачання електричної енергії № 5081/8-936 від 08.10.2005 р. в редакції додаткової угоди № 2/1597 від 08.10.2008 р. позивач взяв на себе обов’язок продавати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 30 кВт (КВА), а відповідач –оплачувати вартість використаної (купленої) енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами зазначеного договору.
Сторонами не заперечується той факт, що вказаний договір укладено на постачання електричної енергії у нежитлове приміщення загальною площею 667,4 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 19.
Проте, як слідує з наданої відповідачем копії договору суборенди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2009 р. та акту приймання-передачі до нього, частина спірного приміщення загальною площею 64,3 кв. м. передана у суборендне користування третій особі.
01.04.2010 р. позивачем складено акт порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору серія Б № 005182, яким встановлено, що відповідачем при користуванні електричною енергією за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 19 (кафе-закусочна) порушено п. 1.3, п. 5.40 Правил (самовільне підключення токоприймачів до електромережі без дозволу енергопостачальної організації з метою споживання електричної енергії без її обліку).
Згідно з п. 8 даного акту самовільне підключення ліквідовано в ході перевірки.
Вказаний акт складено за участю керівника відповідача (генеральний директор Дунаєва Т.В.), проте зазначена особа від підпису відмовилась, про що свідчать підписи осіб, за участю яких складено зазначений акт в порядку, визначеному ч. 5 п. 6.41 Правил, з огляду на що, суд першої інстанції вважає доведеним факт складення зазначеного акту за участю керівника відповідача, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду з даним висновком погоджується.
Зі змісту акту слідує, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце засідання комісії позивача з розгляду порушень, виявлених позивачем та зазначених в акті. У зв’язку з неявкою повноважного представника відповідача, зазначений акт розглянуто за його відсутності.
Протоколом засідання комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією споживачем – юридичною особою № 4 від 08.04.2010 р. вирішено нарахувати відповідачу 769,75 грн. вартості недорахованої електричної енергії.
На підставі рішення комісії, яке оформлено протоколом № 4 від 08.04.2010 р., за зазначеним актом проведено нарахування та виставлений рахунок для оплати № 5081/8-936/4/Б5182/1. Вказаний рахунок має бути оплачений протягом 30-ти календарних днів з дати його отримання. На підтвердження направлення листа та рахунку до матеріалів справи долучено копії реєстру на відправлення з відміткою пошти про прийняття до пересилання та опису вкладення № 78213022 з відміткою про отримання листа відповідачем 20.04.2010 р..
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно з п. 1.3 Правил в редакції від 25.12.2008 р., яка була чинною на момент існування спірних правовідносин, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
У п. 5.1 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Пунктом 1.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562, встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами, в тому числі й Правил.
Згідно з підпунктом 5 п. 2.1 Методики, вона застосовується на підставі акту порушень, складеного з урахуванням вимог Правил, та в разі виявлення, зокрема, такого порушення Правил, як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.
Пунктом 6.41 Правил встановлено наступне:
- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень;
- в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень;
- акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві;
- акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача;
- у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації);
- споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання;
- акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Згідно з п. 6.42 Правил:
- на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків;
- комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії;
- споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії;
- рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків;
- споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку;
- постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії;
- на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється;
- у разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.
Докази скасування рішення комісії позивача, яке оформлено протоколом засідання комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією споживачем – юридичною особою № 4 від 08.04.2010 р., в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 21 лютого 2011 року по справі № 17/24 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничої фірми «Резерв» та Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду м. Києва від 21 лютого 2011 року по справі № 17/24 – відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 21 лютого 2011 року по справі № 17/24 – залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи № 17/24 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді