АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Бабія А. П.
суддів Варикаші О. Д., Станкевича В. А.
при секретарі Тухтарян О. А.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до громадської організації «Отрада», Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про розірвання договору про спільну діяльність та визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03. 09. 2010 р.,
в с т а н о в и л а:
03. 08. 2010 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до громадської організації «Отрада» (далі ГО «Отрада») про розірвання договору від 19. 04. 2010 р. про спільну діяльність щодо будівництва об’єкта нерухомого майна (будинку рибака загальною площею 83 кв. м.) за адресою АДРЕСА_1 та стягнення грошових коштів у розмірі 50000 грн. з тих підстав, що позивач за вказаним договором побудував об’єкт нерухомого майна, а ГО «Отрада» не виконала зобов’язань та не сплатила встановлену договором грошову суму.
В подальшому в порядку ст. 31 ЦПК України без вказівки дати її підписання та подання ОСОБА_3, представником ОСОБА_1, до суду було подано уточнену позовну заяву до ГО «Отрада», Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області щодо розірвання вказаного договору від 19. 04. 2010 р. про спільну діяльність та визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, що складається з літ. «А» - будинку рибака, загальною площею 83,0 кв. м., житловою площею 24,5 кв. м., допоміжною площею 40,4 кв. м., площею приміщень не включеної до загальної 18,1 кв. м., літ. «А1» - підвал, площею 14,8 кв. м., літ. «а» - тераса, площею 23,0 кв. м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1, ГО «Отрада» з тих підстав, що ГО «Отрада» було порушено умови договору про спільну діяльність, у зв’язку з чим договір має бути розірвано в судовому порядку. Окрім того, вказується, що в результаті дії договору про спільну діяльність позивачем за власні кошти було самовільно збудовано нерухоме майно у вигляді будинку рибака.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03. 09. 2010 р. позов ОСОБА_1 задоволено. Договір про спільну діяльність, укладений 19. 04. 2010 р. ОСОБА_1 та громадською організацією «Отрада», розірвано. Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудований будинок рибалки, позначений на плані літ. «А» загальною площею 83,0 кв. м., житловою площею 24,5 кв. м., допоміжною площею 40,4 кв. м., площею приміщень, не включеної до загальної 18,1 кв. м., літ «А1» - підвал площею 14,8 кв. м., літ. «а» - тераса площею 23,0 кв. м., що розташований за адресою АДРЕСА_1, ГО «Отрада».
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25. 10. 2010 р. виправлено помилки в зазначеному рішенні суду з записанням в рішенні суду «…позначений на плані літ. – «А, А1, а», загальною площею 83,0 кв. м. …».
11. 02. 2011 р. до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду з відповідною апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22. 03. 2011 р. поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження цього рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог тому, що ОСОБА_1 приховав від суду, що заінтересованою особою у справі є ОСОБА_2, який протиправно позбавлений членства в ГО «Отрада» і користуванням земельною ділянкою № 393 ГО «Отрада», що є предметом розгляду судових органів. Крім того, вказує на недійсність договорів купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна на цій земельній ділянці
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_1, від 16. 03. 2011 р. і доповненнях до заперечень на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 29. 03. 2011 р. ставиться питання щодо відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін з тих підстав, що апелянт не є особою, питання про права та обов’язки якої було вирішено рішенням суду, доводи скарги щодо подальших договорів купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна не є предметом розгляду даної справи, надані ним документи не мають значення у справі.
Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 376, 626, 629, 651 ЦК України і того, що відповідачі не заперечують проти задоволення позову, ГО «Отрада» порушила умови договору про спільну діяльність щодо будівництва будинку рибака, самочинно побудований будинок відповідає діючим в Україні нормам та правилам і при його будівництві не порушено прав інших осіб.
Проте з таким висновком суду в повному обсязі погодитися не можна.
Встановлено, що договором оренди земельної ділянки від 20. 06. 2005 р., укладеним між Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області (орендодавець) і ГО «Отрада» (орендар), земельна ділянка рекреаційного призначення загальною площею 5,1072 га, що знаходиться на території Таїровської селищної ради в межах Таїрове Овідіопольського району Одеської області в районі узбережжя Чорного моря, яка перебуває в комунальній власності, передана у строкове платне володіння і користування ГО «Отрада». На частині земельної ділянки площею 3,5750 га знаходяться тимчасові споруди, призначені для зберігання катерів та човнів і відпочинку рибалок-любителів – членів ГО «Отрада», а інша частина земельної ділянки площею 1,5322 га зайнята під об’єктами інфраструктури – проїздами, проходами та площадками, на орендованій ділянці також розташовані лінії електропередач і водопровід.
У п. 8 вказаного договору «Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки» вказано, що відповідно до висновків уповноважених органів виконавчої влади право орендаря на використання орендованої земельної ділянки площею 5,1072 га, яка знаходиться в зсувній зоні і зазнає вплив зсувних процесів грунтів, обмежено законом шляхом встановлення на строк оренди, зокрема, заборони Орендареві зводити на земельній ділянці або її окремій ділянці будь-які капітальні будівлі та споруди, крім тимчасових будівель та споруд для зберігання катерів та човнів і відпочинку рибалок-любителів.
Згідно зі статутом ГО «Отрада» до виключної компетенції зборів членів ГО «Отрада», зокрема, відноситься здійснення господарського управління майном та коштами об’єднання, здійснення права власності на майно та кошти об’єднання, залучення додаткових коштів для реалізації статутних завдань об’єднання, а голова ГО «Отрада» здійснює дії відповідно до наданих йому повноважень.
За договором про спільну діяльність між ОСОБА_1 і ГО «Отрада» (в особі голови правління Загребельного І. П.) від 19. 04. 2010 р. ОСОБА_1 зобов’язався до 20. 06. 2010 р. побудувати об’єкт нерухомого майна (будинок рибака площею 83,0 кв.м.) за адресою АДРЕСА_1 і після закінчення робіт сповістити про це ГО «Отрада» і здійснити оформлення права власності на збудоване нерухоме майно та безкоштовно передати 1/2 частину об’єкта ГО «Отрада» після внесення нею внеску у повному обсязі, а ГО «Отрада» зобов’язана надати земельну ділянку за вказаною адресою, яка належить їй на праві користування і після закінчення будівництва і сплати внеску в розмірі 50 тис. грн.. прийняти у власність 1/2 частину об’єкта. Керівництво спільною діяльністю і ведення спільних справ доручається ОСОБА_1, який за договором виконує всі необхідні юридичні дії і акти для досягнення поставлених за Договором цілей від імені ГО «Отрада».
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 23/1-29 від 20. 08. 2010 р. об’єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 складається з літ. «А» - будинку рибака, «А1» - підвалу, «а» - тераси. Виділені: а) приміщення, які відносяться до літ. «А» — коридор - 16,2 кв.м., жиле - 10,1 кв. м., жиле – 14,4 кв.м., кухня – 20,4 кв. м., санвузол – 1,6 кв. м., сходи – 2,2 кв.м.; б) підвал – 11,2 кв. м., а усього за технічним планом загальна площа 83,0 кв. м., житлова площа 24,5 кв. м., допоміжна площа 40,4 кв. м., площа приміщень не включена до загальної 18,1 кв. м. В будинку є електропостачання, каналізація, водопостачання, вентиляція. Будинок (літ. «А», «А1») має монолітний фундамент з горизонтальною гідроізоляцією, стіни з пінобетонних блоків товщиною 300 мм, виконані у вигляді суцільної кладки, перестінки – пінобетонні товщиною 300 мм, перекриття – збірні залізобетонні плити, стеля – обшита ДСП, покрівля –металочерепиця, загальною вартістю 22644 у.о. або 178666 грн. Вказується на відповідність самочинно побудованого об’єкту встановленим нормам і правилам, зокрема, до жилих будинків, і на відсутність порушень прав інших осіб.
За наявності викладених обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За положеннями ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення за положеннями ст. 309 ЦПК України є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення у справі про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна, суд неналежним чином дослідив і оцінив обставини у справі та помилково прийшов до висновку про визнання права власності на будинок на підставі ст. 376 ЦК України.
Свій висновок апеляційний суд обґрунтовує тим, що згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Суд першої інстанції не врахував, що статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (реконструкція) об’єкту здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів. Документація повинна бути узгоджена з відповідними організаціями, вказаними у завданні на проектування.
При цьому з урахуванням норм Закону України «Про основи містобудування» та Закону України «Про планування і забудову територій» для вирішення питання про визнання за особою права власності на об’єкт нерухомого майна в тому разі, коли в прийнятті такого об’єкту в експлуатацію відмовлено, обов’язковою умовою є дотримання усіх визначених законом вимог та умов, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
З огляду на вказане звернення до суду з позовом про визнання права власності щодо самочинного будівництва повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було у встановленому законом порядку предметом розгляду компетентних органів, рішення яких чи їх відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Позивачем не заявлено позов з посиланням на цю обставину і судом не встановлено наявність даних про те, що порушене питання було у встановленому законом порядку предметом розгляду відповідних органів, у зв’язку з чим у суду не було підстав для задоволення позову про визнання права власності на самочинно побудований будинок.
Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Статтею 376 ЦК України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Так, ч. 3 статті 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Сторони у справі не оспорюють факт самочинного будівництва спірного будинку, але одночасно у даному випадку позивачу не була надана земельна ділянка у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно і на порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України питання щодо порушення чи не порушення прав та законних інтересів власників (користувачів) земельних ділянок і будинків, що оточують місце будівництва, взагалі не розглядалось судом першої інстанції, який обмежився лише висновком судової експертизи.
При цьому апеляційний суд зазначає, на що вказувалося вище, що згідно з договором оренди орендарем земельної ділянки є ГО «Отрада», заборонено орендареві зводити на земельній ділянці або її окремій ділянці будь-які капітальні будівлі та споруди, крім тимчасових будівель та споруд для зберігання катерів та човнів і відпочинку рибалок-любителів, порушене питання стосовно визнання права власності на самочинно збудований будинок не було у встановленому законом порядку предметом розгляду відповідних органів.
Крім того, апеляційний суд відмічає різний опис складових частин спірного будинку за висновком судової експертизи і рішенням суду першої інстанції.
З урахуванням усього вищенаведеного у суду першої інстанції не було законних і обґрунтованих підстав для задоволення позову про визнання права власності на самочинно побудований будинок за ОСОБА_1
У справі не оспорюється користування в попередньому земельною ділянкою № 393 ГО «Отрада» ОСОБА_2 і наявність в судах м. Одеси і Одеської області справ з приводу спорів між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, ГО «Отрада», пов’язаних з земельною ділянкою № 393 і будівлею на ній за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі знаходження на розгляді в Овідіопольському районному суді Одеської області позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ГО «Отрада» про відновлення становища, яке існувало до порушення членства ОСОБА_2 в ГО «Отрада» і скасування рішення ГО «Отрада» про надання ОСОБА_1 земельної ділянки № 393.
Вказане спростовує доводи позивача про те, що рішенням суду про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна на цій земельній ділянці не порушуються права ОСОБА_2
Що стосується рішення суду в частині розірвання договору про спільну діяльність між ОСОБА_1 і ГО «Отрада», то з урахуванням обставин справи воно не порушує права апелянта і не суперечить вимогам ст. 651 ЦК України.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі щодо недійсності подальших договорів купівлі-продажу вказаного самочинно побудованого будинку не приймаються до уваги тому, що не являються предметом розгляду даної цивільної справи.
За таких обставин, на підставі положень ст. 309 ЦПК України судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03. 09. 2010 р. підлягає скасуванню в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на самочинно побудований будинок рибалки з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Вказане не позбавляє права заінтересованих осіб за наявності підстав у встановленому законом порядку вирішувати питання щодо спірного об’єкта нерухомості.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, п. 2, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03. 09. 2010 р. в частині задоволення позову ОСОБА_1 до громадської організації «Отрада», Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно і ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до громадської організації «Отрада», Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання за ОСОБА_1 права власності на самочинно побудований будинок рибалки, позначений на плані літ. «А, А1, а», загальною площею 83,0 кв. м., житловою площею 24,5 кв. м., допоміжною площею 40,4 кв. м., площею приміщень не включеної до загальної 18,1 кв. м., літ. «А1» - підвал, площею 14,8 кв. м., літ. «а» - тераса, площею 23,0 кв. м., що розташований за адресою АДРЕСА_1, ГО «Отрада».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій
О. Д. Варикаша
В. А. Станкевич