АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.
Громіка Р.Д.,
при секретарі: Плавич С.В.,
за участю: представника позивача, КП "ТС Ізмаїлтеплокомуненерго", -
Залеської Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 грудня 2010 року за позовом Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж,
в с т а н о в и л а:
27 жовтня 2008 року Комунальне підприємство "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" (далі – КП "ТС Ізмаїлтеплокомуненерго") звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідачка ОСОБА_3 є споживачем послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж, які надає їй КП "ТС Ізмаїлтеплокомуненерго", але не оплачує ці послуги в повному обсязі, розмір заборгованості станом на 01 вересня 2008 року становить 2 603, 66 грн. за опалення та 121, 26 грн. за обслуговування внутрішньобудинкових мереж.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив суд позов задовольнити.
Під час розгляду справи у травні 2010 року позивач остаточно уточнив вимоги і просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на його користь заборгованість в розмірі 5 658, 28 грн., в тому числі за послуги з централізованого опалення в розмірі 5 480 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж в розмірі 177, 66 грн., яка утворилася станом на 01 травня 2010 року, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. і в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн. (а.с. 52).
Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала в частині боргу за останні три роки і в своїх поясненнях зазначала, що у будинок послуги з теплопостачання надавались неякісні, вона неодноразово в усній формі зверталася до позивача з проханням поліпшити якість послуг, але якість послуг не поліпшилась. Крім того, вона просила суд застосувати строк позовної давності.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Суд стягнув з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в сумі 5 480, 62 грн., за обслуговування внутрішньобудинкових мереж в сумі 177, 66 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. і у дохід держави судовий збір в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, оскільки суд при визначенні розміру боргу не врахував строк позовної давності, те, що послуги з централізованого опалення надаються неякісні і без укладання відповідного договору та її матеріальне становище.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3 відхилити у зв’язку з безпідставністю доводів скарги.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи сповіщена належним чином.
За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у даному випадку її неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_3, пояснення на апеляцію представника позивача, КП "ТС Ізмаїлтеплокомуненерго", Залеської Ю.С., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", та п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, надання холодної та гарячої види та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі комунальних послуг зобов'язані належним чином та вчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги, у тому числі з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Кодексу.
Суд першої інстанції встановив, що відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1.
Вона є споживачем послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж, які надає їй КП "ТС Ізмаїлтеплокомуненерго", але не оплачує ці послуги в повному обсязі, що підтверджується відповідними розрахунками позивача (а.с. 53).
Станом на 01 травня 2010 року розмір заборгованості становить розмірі 5 658, 28 грн., в тому числі за послуги з централізованого опалення в розмірі 5 480 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж в розмірі 177, 66 грн., правильність розрахунку позивача не оспорювалась відповідачкою в судовому засіданні (а.с. 53).
За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов’язань по оплаті послуг з централізованого опалення та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж становить 5 658, 28 грн.
Твердження відповідачки ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, оскільки суд при визначенні розміру боргу не врахував строк позовної давності, не приймаються до уваги за таких підстав.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 частково сплачувала борг за користування послугами з централізованого опалення по жовтень 2008 року (а.с. 53).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не пропустив строк позовної давності.
Доводи відповідачки ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, оскільки суд не врахував, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 червня 2004 року з неї був вже стягнутий борг, є помилковими.
З матеріалів справи вбачається, що в суму заборгованості у позовній заяві від 27 жовтня 2008 року входять нарахування за послуги з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж, що надавалися після пред’явлення позову від 21 квітня 2004 року (а.с. 53).
Посилання відповідачки ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, оскільки суд не врахував, що послуги з централізованого опалення надаються неякісні і без укладання відповідного договору та її матеріальне становище, не можуть служити підставою для зменшення розміру заборгованості за надані послуги.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
При подачі апеляційної скарги відповідачка ОСОБА_3 не сплатила судовий збір в сумі 25, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. Тому у відповідності до ст. 88 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідачки у дохід держави.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 грудня 2010 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір в сумі 25, 50 грн. на розрахунковий рахунок 31413537700007, МФО 828011, отримувач: ГУ ДКУ в м. Одеса, Код ЄДРПОУ 23862106, Банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: КБК 22090100, держмито, та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. на розрахунковий рахунок 31215263700007, МФО 828011, отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ 23213460, Банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: КБК 22050002, за ІТЗ Апеляц. суд Од. обл.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
Р.Д. Громік