АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      15 квітня 2011 року                                                                                                    м. Одеса

      Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:          

       - головуючого судді – Заїкіна А.П.,

 - суддів: - Мизи Л.М., Процик М.В.,

при секретарі – Трошині К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення від заборгованості по аліментам на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 лютого 2011 року,

встановила:

      У липні 2010 р. ОСОБА_3 звернувся до суду із вищеназваним позовом і вказав, що згідно рішення Роздільнянського районного суду від 08.04.03 р. він сплачує аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх доходів. Офіційно він ніде не працює, хворіє, йому самому допомагає батько - пенсіонер. У зв'язку з цим з 15.12.07 р. виникла заборгованість по аліментам. У 2008 р. він сплатив 1200 грн.. На початку 2009 р. отримав травму ноги та ребер. З серпня 2009 р. по 16.04.10 р. знаходився на стаціонарному лікуванні. З 01.06.10 р. є інвалідом другої групи., отримує пенсію у розмірі - 706 грн. Відповідачка працює, має чоловіка, який також працює, матеріально вони забезпечені. На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 197 СК просив звільнити його повністю від заборгованості по аліментам.

     В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

     Відповідачка з позовом не погодилася, просила відмовити у його задоволенні.

     Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.02.11 р. позов задоволено частково. Звільнено ОСОБА_3 від заборгованості по сплаті аліментів на неповнолітніх дітей, яка складає станом на 01.02.11 р. суму - 14417,00 грн., в частині 3500 грн.

     В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постановити ухвалу, якою змінити рішення суду першої інстанції, значно зменшивши розмір заборгованості, посилаючись на те, що рішення ухвалено при невідповідності висновків суду обставинам справи: - відповідач є інвалідом ІІ, а не ІІІ групи; - відповідач, проживаючи з батьком-пенсіонером, надає допомогу дітям; - позивачка з дітьми знаходяться в кращому стані.  

     ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції не оскаржила, заперечень на апеляційну скаргу не надала.  

     Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу треба відхилити за таких підстав.

     Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є інвалідом, справно сплачує аліменти, зрідка допомагає дітям, але ця допомога не суттєва, потребує додаткових зусиль на своє лікування. Разом з тим, суд не може звільнити його від заборгованості по аліментам у повному обсязі, тому що будуть порушені права неповнолітніх дітей (а. с. 41).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

     Вказані в апеляційній скарзі доводи не спростовують цих висновків суду.

     Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у  справі.

     Висновки суду першої інстанції зроблені на підставі наявних у справі і наданих сторонами доказів: довідки про заборгованість по аліментам (а. с. 5); листа Роздільнянської ЦРЛ від 17.05.10 р. (а. с. 6); довідки Роздільнянської ЦРЛ № 1 від 27.05.10 р. (а. с. 7); Довідки МСЕК від 19.04.10 р. (а. с. 9); довідок УПФ України в Роздільнянському районі (а. с. 10, 35); виписки з медичної картки амбулаторного хворого (а. с. 36).  

     Апелянт не надав суду доказів, які б спростовували вищевказані висновки суду першої інстанції, як не надав доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги про те, що відповідачка знаходиться у кращому матеріальному стані.

     Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.  

     Судом встановлено, що заборгованість у розмірі - 14 6668,20 грн. виникла з 15.12.07 р. по 01.07.10 р. (а. с. 5). Надані позивачем докази підтверджують його хворобу тільки з 15.08.09 р. по 09.09.09 р. (а. с. 6), з 09.09.09 р. по 14.01.10 р. та з 01.02.10 р. по 16.04.10 р. - загалом протягом шести з половиною місяців. В той час як заборгованість виникла більше ніж за два з половиною роки. Крім цього приймає до уваги причини та характер хвороби позивача (а. с. 6, 7).

     Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК за наслідками  розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу і

залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

     Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийняв рішення на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень. Рішення суду є справедливим, законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила :

      Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

      Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 лютого 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення від заборгованості по аліментам на утримання неповнолітніх дітей - залишити без змін.

      Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.  

       Головуючий суддя:                                                         А. П. Заїкін                                          

       Судді:                                                                                Л. М. Миза

                                                                                                  М. В. Процик