Справа 2-а-212/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2009 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Демидової В.К.,
при секретарі - Поливяної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
10.02.2009 року позивачі звернулись до суду з вказаним позовом в якому зазначають, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р вони мають право на пільги, які встановлені даним законом для інвалідів війни, як військовослужбовці, які стали інвалідами при виконання інших обов’язків військової служби. Зазначають, що як інваліди другої групи (ОСОБА_3, ОСОБА_4 ) мають право безкоштовного проїзду один раз на рік (туди і назад), а інваліди третьої групи (ОСОБА_2, ОСОБА_1 ) - один раз на два роки (туди і назад) або проїзд раз на рік з 50 % знижкою вартості проїзду залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом. Відповідно до ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, які до них прирівняні, від 12.03.1993р, як інваліди 2 групи (ОСОБА_3, ОСОБА_4 ) мають право безоплатного проїзду по залізній дорозі або на судах транзитних та місцевих ліній річного флоту по території держав - учасниць даної Угоди один раз на рік (туди і назад) та з 50-відсотковою знижкою повітряним, водним чи міжміським автомобільним транспортом, та інвалідам 3 групи (ОСОБА_2, ОСОБА_1 ) надається 50-відсоткова знижка з вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) залізницею, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.
При зверненні до УПСЗН виконкому Харцизької міської ради щодо видачі посвідчення на право пільгового проїзду по території держав-учасниць СНД і листа-талонів їм було відмовлено і з посиланням на міжурядову Угоду "Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів і учасників ВВВ, а також осіб, прирівняних до них" від 12.03.1993р, та зазначено, що підставою для надання пільгового проїзного квитка є посвідчення та лист талонів на пільговий проїзд, виданий органами колишнього СРСР або сторонами за формою, що діяла на 01.01.1992р.
Просили визнати неправомірною відмову УПСЗН виконкому Харцизької міської ради у видачі посвідчення і листа талонів для придбання пільгового проїзного білету та зобов’язати відповідача видати посвідчення встановленого зразка на право пільгового проїзду і лист талону до нього.
Позивачі в судове засідання не з’явились, надав суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, в якій також просять задовольнити позов.
Представник відповідача - УПСЗН виконкому Харцизької міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що згідно Угоди від 12 березня 1993р. ст..7 підставою для придбання пільгового проїзного квітка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього Союзу РСР або сторонами за формою, яка має право на пільговий проїзд. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2004р. № 05-314/5-11 та отриманої відповіді від 17.04.2008р. № 23 вх 0101-00438-4/3 Головного Управління праці та соціального захисту населення щодо отриманої видачі посвідчення інваліда війни за формою, що діяла станом на 1 січня 1992р., та аркуш талонів на пільговий проїзд по території країн СНД інвалідам війни внаслідок захворювання, одержаного під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, група інвалідності яких встановлена після 1992р. Пільги на проїзд залізничним, водним, повітряним, між міським автомобільним транспортом по території держав - учасниць СНД надаються відповідно до міжурядової Угоди «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб прирівняних до них», підписаною главами урядів у м. Москва 12 березня 1993р. Цією Угодою передбачено, що підставою для надання пільгового проїзного квитка є посвідчення та лист талонів на пільговий проїзд, видані органами колишнього Союзу РСР або сторонами за формою, що діяла станом на 1 січня 1992р., за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільги, а також визначено категорії громадян, на яких поширюються пільги на проїзд в міжміському транспорті по території держав - учасниць СНД. Згідно з додатком 1 вищезазначеної Угоди до інвалідів війни, яким надається право пільгового проїзду по території держав - учасниць СНД, належать, зокрема, інваліди з числа осіб начальницького та рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ та органів Комітету державної безпеки, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при виконанні службових обов’язків. Оскільки міжурядовою Угодою «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб прирівняних до них» надання пільгового проїзду до території держав - учасниць СНД інвалідам внаслідок захворювання, одержаного під час ліквідації внаслідок аварії на ЧАЕС, не передбачено видати цим особам посвідчення інваліда війни за формою, що діяла станом на 1 січня 1992р. та зазначені талони не має підстав. Вважають, що УПСЗН Харцизької міської ради діяло згідно наданих повноважень та діючого законодавства України, в зв’язку з цим просить в позові відмовити.
Суд вважає адміністративний позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачі мають статус інвалідів війни: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - як інваліди другої групи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - як інваліди третьої групи, у наслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим користуються правами та пільгами, передбаченими ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ст. 9 Конституції України діючі міжнародні договори є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі у Збройних Силах України або інших військових формуваннях.
Пункт 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р № 20-РП/04 встановлює, що «... ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме розділ 11 цього Закону визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці...., які безпосередньо....як у воєнний, так і в мирний час, виконували інші обов’язки військової служби та тилового забезпечення, пов’язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ...
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії* їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Відповідно до ст. 4 вищевказаного Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Відповідно до п.21 ст. 13 зазначеного Закону до інвалідам 1 і 2 груп надається право безплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом. Інвалідам 3 групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду.
Відповідно до ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, які до них прирівняні, від 12.03.1993р, інвалідам Великої Вітчизняної війни 1 та 2 груп та особам, прирівняним до них, надається право безкоштовного проїзду залізницею чи на суднах транзитних та місцевих ліній річкового флоту територіями держав-учасниць цієї Угоди один раз на рік (туди та назад) та з 50-відсотковою знижкою повітряним, водним чи міжміським автомобільним транспортом. Героям Радянського Союзу та особам, які нагороджені орденом Слави трьох ступенів, надається право безоплатного проїзду один раз на рік (туди та назад) на зазначених видах транспорту.
Інвалідам Великої Вітчизняної війни 3 групи та особам, прирівняним до них, надається 50-відсоткова знижка з вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) залізницею, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.
Додатком 1 до зазначеної Угоди визначені категорії громадян, прирівняних за пільгами на проїзд у міжміському транспорті до інвалідів Великої Вітчизняної війни, до яких, зокрема, відносяться інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту колишнього союзу РСР або під час виконання інших обов’язків військової служби.
Таким чином судом встановлено, що позивачі у відповідності із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є інвалідами війни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - 2-ї групи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - 3-ї групи, і відповідно ОСОБА_3, ОСОБА_4 мають право безкоштовного проїзду один раз на рік (туди і назад), а ОСОБА_2, ОСОБА_1 - один раз на два роки (туди і назад) або проїзд раз на рік з 50 % знижкою вартості проїзду залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, безоплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) та залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.
Згідно ст. 7 вищезазначеної Угоди підставою для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього Союзу РСР або Сторонами за формою, що діяла на 01.01.1992р за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд. Тобто відповідач -УПСЗН виконкому Харцизької міської ради зобов’язаний був видати позивачам посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 01 січня 1992 року.
Згідно листів УПСЗН виконкому Харцизької міської ради на звернення позивачів, у видачі пільгового проїзного квитка їм було відмовлено із зазначенням, що пільги на проїзд залізничним, водним, повітряним, міжміським автомобільним транспортом по території держав-учасниць СНД надаються відповідно до міжурядової Угоди «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів війни та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них», підписаної главами урядів у м. Москві 12.03.1993р. Даною Угодою передбачено, що підставою для надання пільгового проїзного квитка є посвідчення та лист талонів на пільговий проїзд, видані органами колишнього СРСР або сторонами за формою, що діяла на 01 січня 1992 року, за місцем постійного проживання.
Враховуючи вищенаведене, виходячи з принципу адміністративного судочинства - верховенства права та завдання адміністративного судочинства - захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб в сфері публічно-правових відносин з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, суд вважає дії відповідача - УПСЗН Харцизької міської ради про відмову видати позивачам посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 01.01.1992р неправомірними, а вимоги позивачів такими, що відповідають вищенаведеному законодавству і є законними.
Керуючись ст. ст. 9, 17 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004р № 20-РП/04, ст. ст. 2, 4, п.21 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 2, 7 Угоди про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб які до них прирівняні від 12.03.1993р, Додатку 1 до Угоди "Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб які до них прирівняні" від 12.03.1993р, ст. ст. П, 69-71, 158, 160-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати дії Управляння праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради про відмову видати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 01 січня 1992 року, неправомірними.
Зобов’язати Управляння праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради видати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 01 січня 1992 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня складання постанови суду в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10-ти днів з дня складання постанови суду в повному обсязі без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.