ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Малого приватного підприємства "ПППМ"

Треті особи на стороні відповідача:

1. Приватний підприємець ОСОБА_2

2. Приватний підприємець ОСОБА_3

про розірвання договору і відшкодування збитків в розмірі 150000грн.

Суддя  Скрипничук І.В.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1 - приватний підприємець, ОСОБА_4 - представник

Від відповідача - ОСОБА_5 - представник

Від третіх осіб на стороні відповідача - ОСОБА_5 - представник

СУТЬ СПОРУ: Справу порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 30 травня 2007 року за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1) до Малого приватного підприємства "ПППМ"             м. Чернівці із залученням до справи третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, у т.ч. приватного підприємця ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2) та приватного підприємця ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_3).

Позивач у позовній заяві просить суд:

- розірвати договір про спільну діяльність по будівництву від 18.02.2005р., який було укладено між ним та малим приватним підприємством "ПППМ" м. Чернівці на здійснення сторонами спільної діяльності з будівництва майстерні та побутових приміщень площею       400 м² у АДРЕСА_4;

- стягнути з Малого приватного підприємства "ПППМ" м. Чернівці на користь приватного підприємця ОСОБА_1 150000грн. збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі, позивач посилається на наступне.

18 лютого 2005 року п/п  ОСОБА_1, позивачем, і МПП "ПППМ", відповідачем, було укладено договір про спільну діяльність по будівництву у АДРЕСА_4 майстерні і побутових приміщень загальною площею 400 м² .

Згідно з умовами договору (п. 3.1.2) сума внеску замовника за договором, приватного підприємця ОСОБА_1, мала визначитися після виготовлення проектної документації (п. 1.1 договору), виходячи з розрахунку 250 у.о. за 1 м² по курсу НБУ на день оплати, а згідно з пунктом 3.2.1 договору позивач зобов'язаний був у строк до 1 березня 2005 року сплатити 10% від суми внеску (п. 3.1.2 договору), що складало 50000грн. Остаточний розрахунок позивач повинен був провести рівними долями протягом 2005-2006 років у відповідності з погодженим сторонами графіком фінансування будівництва.

7 квітня та 1 серпня 2005р. по квитанціях до прибуткового касового ордеру позивачем було сплачено до каси МПП "ПППМ" відповідно 30000грн. та 120000грн., всього 150тис. грн.

По причині фінансових труднощів у позивача погоджений сторонами графік фінансування будівництва за договором позивачем було частково порушено, у зв'язку з чим МПП "ПППМ" попередив позивача листом № 98 від 04.10.2005р. про можливість розірвання договору в односторонньому порядку.

У відповідь на це попередження та з урахуванням свого фінансового стану позивач звернувся з листом № 17 від 14.10.2005р., у якому просив відповідача тимчасово зупинити виконання робіт по будівництву до повного погашення позивачем заборгованості, а також надати позивачу звіт про використання ним грошового внеску позивача. Однак відповіді та звіту від відповідача приватному підприємцю не надійшло.

12 квітня 2006 р., без попередження позивача, відповідач уклав з приватними підприємцями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 договір підряду в капітальному будівництві, предметом якого відповідно до пунктів 1 - 2.1 зазначено: фінансування та будівництво у АДРЕСА_4, тобто за тією ж адресою, що і по спірному у справі договору, автомобільної мийки та автомобільної майстерні з підсобними приміщеннями і кафе з допоміжними та підсобними приміщеннями.

Таким чином, самим фактом укладення договору підряду будівництва від 12.04.2006р. та його реальним виконанням відповідачем, фактично розірвано в односторонньому порядку спірний у справі договір від 18.02.2005р. про спільну діяльність.

При цьому грошовий внесок позивача в сумі 150000грн. було зараховано в рахунок сплати інших осіб за договором підряду між МПП "ПППМ" та приватними підприємцями ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки договором про спільну діяльність по будівництву від 18.02.2005р. не було передбачено можливість одностороннього розірвання договору, то відповідач був позбавлений правових підстав укладати без згоди іншої сторони інший договір, що ним було зроблено та фактично припинено договірні відносини в односторонньому порядку. Укладення відповідачем договору підряду в капітальному будівництві від 12.04.2006р. є істотним порушенням договору від 18.02.2005р., так як в результаті укладення відповідачем договору від 12.04.2006р. та його реального виконання позивач був позбавлений можливості досягти мети договору - отримання у власність майстерні та побутових приміщень в АДРЕСА_4, у зв'язку з чим позивач вважає за недоцільне подальше продовження відносин з відповідачем за цим договором про спільну діяльність, який необхідно розірвати.

Відповідно до п. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Такими збитками у справі є 150000грн. внеску, перерахованого позивачем на виконання договору, який безпідставно було зараховано відповідачем в рахунок інших осіб по іншому договору.

Відповідач вимоги позивача не визнає посилаючись на їх безпідставність.

У зв'язку з відсутністю судді Желіка Б.Є. відповідно до розпорядження від 27.08.2007р. справу до провадження прийнято суддею Скрипничуком І.В.

У процесі розгляду справи позивач звернувся із заявою про уточнення п. 2 позовних вимог у наступній редакції: "Розірвати договір про спільну діяльність по будівництву від 01.02.2005р. укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 і малим приватним підприємством "ПППМ", предметом якого є спільна діяльність по будівництву майстерні та побутових приміщень".

Одночасно, приватний підприємець ОСОБА_2 (третя особа по первісному позову) звернувся із позовом до підприємця ОСОБА_1 (відповідач) та третьої особи на стороні ОСОБА_2 - Малого приватного підприємства "ПППМ", у якому просить задовольнити самостійні вимоги третьої особи на предмет спору у справі № 1/25 та визнати за підприємцем ОСОБА_2 право на внесені в рахунок фінансування по договору від 01.02.2005р. 150000грн..

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з МПП "ПППМ" 150000грн. та збитків відмовити за безпідставністю.

В обґрунтування своїх вимог підприємець ОСОБА_2 посилається на те, що на початку 2005 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з проханням позичити йому певну суму грошей.

Довідавшись про те, для чого йому потрібні кошти, ОСОБА_2, зі своєї сторони, запропонував йому включити його (ОСОБА_2) до складу замовників будівництва. ОСОБА_1 пообіцяв це зробити найближчим часом, однак під різними приводами від виконання обіцянки ухилявся.

У квітні 2005 року ОСОБА_1 знову звернувся до ОСОБА_2 з проханням про позику коштів. 07.04.2005 року  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прибули в офіс МПП "ПППМ", де ОСОБА_1 представив його директору МПП "ПППМ" Манзюку І.П., та попросив прийняти від ОСОБА_2 кошти в погашення його заборгованості по сплаті 10 відсотків внеску по договору від 01.02.2005р. в розмірі 30000грн., що і було зроблено. ОСОБА_1 особисто заявив директору МПП "ПППМ", що бажає включення ОСОБА_2 до договору від 01.02.2005р. в якості замовника № 2 з передачею йому 50 відсотків прав замовника будівництва по договору від 01.02.2005р., та що фінансування в рамках згаданого договору буде вестись рівними долями згідно графіка фінансування. 3000грн. це частка ОСОБА_2, а свою частку коштів, по причині відсутності  коштів ОСОБА_1 має намір внести їх пізніше.

Манзюк І.П. надав бухгалтеру  вказівку прийняти 30000грн. в касу підприємства та оформити прибутковий касовий ордер.

На час внесення коштів підприємець ОСОБА_1 підписав два договори про спільну діяльність по будівництву (від 01.02.2005р. та від 18.02.2005р.), але ні по одному фінансування не здійснював, бухгалтер помилково зазначила в касовому документі від 07 квітня 2005р., що кошти по договору від 18.02.2005р.

Доповнення про включення в якості Замовника № 2 ОСОБА_2 до договору від 01.02.2005р. позивачем підписано не було, а тому бухгалтер в квитанції прибуткового касового ордеру від 07.04.2005р. зазначив прізвище ОСОБА_1

Факт того, що 07.04.2005р. ОСОБА_2 власними коштами здійснив погашення заборгованості за ОСОБА_1 по сплаті 10% внеску по договору від 01.02.2005р. та те, що саме ОСОБА_2 вручив директору МПП "ПППМ" Манзюку І.П. суму 30000грн. підтверджує директор МПП "ПППМ" Манзюк І.П.

Не дотримавши своєї обіцянки по внесенню коштів, не сплативши згідно узгодженого графіка фінансування по договору від 01.02.2005р. МПП "ПППМ" жодної копійки ні до, ні після внесення ОСОБА_2 30000грн., запевняючи ОСОБА_2 в тому, що він може вважати себе повноправним учасником по договору без жодних побоювань, а доповнення про включення до договору є лише формальністю, в липні 2005 року ОСОБА_1 звертається до ОСОБА_2 з новим проханням - виступити гарантом по кредиту, який він планував отримати для внесення коштів на будівництво, оскільки кошти у нього відсутні, а директор МПП "ПППМ" наполягає на дотриманні графіка фінансування відповідно до умов договору та в разі відсутності фінансування погрожує розірвання договорів.

У липні 2005р. ОСОБА_1 отримує в АКБ "ТАС-Комерцбанк" 120000грн. в якості кредиту, кредитний договір № 50 від 29.07.2005р., по якому гарантом виконання боргових зобов'язань ОСОБА_1 виступив ОСОБА_2 В якості застави по кредитному договору № 50 від 29.07.2005р. банку було надано належний ОСОБА_2 вантажний автомобіль.

Як свідчить копія відривної частини прибуткового касового ордера від 01.08.2005р., надана ОСОБА_1, отримані кредитні кошти в сумі 120000грн. було внесено в касу МПП "ПППМ". Оскільки станом на 01.08.2005р. доповнення про включення ОСОБА_2 в якості Замовника № 2 до договору від 01.02.2005р. підписано так і не було, бухгалтер в квитанції прибуткового касового ордера від 01.08.2005р. знову зазначив прізвище ОСОБА_1

З дати укладення договору про спільну діяльність по будівництву майстерень та побутових приміщень від 01.02.2005р. по серпень 2005р., ОСОБА_1 зобов'язаний був внести 200000грн., однак, не зважаючи на обіцянки не допускати заборгованості по фінансуванню будівництва, коштів на фінансування будівництва ОСОБА_1 не вносив. Заборгованість згідно графіка фінансування станом на 01.08.2005р. становила 170000грн.

Після неодноразових та наполегливих вимог зі сторони третьої особи 15.12.2005р. його було включено в якості замовника № 2 до договору від 01.02.2005р. Таким чином, позивачем було виконано свій намір та обіцянку, висловлену 07.04.2005р. про включення третьої особи учасником договору. При підписанні додатку про включення ОСОБА_2 де в якості Замовника № 2 до договору від 01.02.2005р. питання внесення 30000грн. та 120000грн. обговорювалось. ОСОБА_1 визначив, що він до цих коштів відношення не має і подальші внески відповідно до графіка в рамках договору від 10.02.2005р. здійснюватимуться кожною стороною відповідно до того, скільки хто має вносити.

З цього виходить, що твердження ОСОБА_1 про сплату 150000грн., з посиланням на квитанції від 07.04.2005р. та від 01.08.2005р., не відповідають фактичним обставинам.

Директор малого приватного підприємства "ПППМ" у поясненнях по самостійних вимогах третьої сторони ОСОБА_2 на предмет спору зазначає, що заявлення самостійних вимог ОСОБА_2 стосовно 150000грн., як предмету спору, до ОСОБА_1 вважає правомірним, оскільки на переконання відповідача підприємець ОСОБА_1 до коштів прийнятих по договору від 01.02.2005р. в касу відповідача, Малого приватного підприємства "ПППМ", фактичного відношення не мав. Прізвище позивача в касових документах зазначено тому, що його зазначено в договорах, однак кошти фактично надавав ОСОБА_2 Зазначення в касовому документі про внесення коштів по договору від 18.02.2005р. було зроблено помилково. По договору від 18.02.2005р. взагалі нічого не вчинялось.

ОСОБА_1, після підписання договорів, обов'язку по фінансуванню не виконував, чим фактично з самого початку порушив в односторонньому порядку умови договору.

У квітні 2005р. ОСОБА_1 прибув в офіс відповідача, МПП "ПППМ", з ОСОБА_2.

ОСОБА_1, посилаючись та те, що у нього кошти відсутні, попросив прийняти кошти в погашення його (ОСОБА_1) заборгованості по сплаті 10% внеску по договору від 01.02.2005р. в розмірі 30000грн. від ОСОБА_2 ОСОБА_2 вручив директору МПП "ПППМ" Манзюку І.П. 30000грн. особисто.

ОСОБА_1 заявив, що бажає включення ОСОБА_2 до договору від 01.02.2005р. в якості Замовника № 2 з передачею йому 50% прав замовника будівництва по договору від 01.02.2005р., та що в подальшому фінансування буде здійснюватись регулярно згідно графіка фінансування.

Заявив , що 30000грн. це частка ОСОБА_2, а свою частку коштів, по причині відсутності у нього (ОСОБА_1) на даний час коштів, він має намір внести їх пізніше.

Бухгалтеру було надано вказівку оформити в касі підприємства на 30000грн. прибутковий касовий ордер.

На час внесення коштів підприємець ОСОБА_1 підписав два договори про спільну діяльність по будівництву (від 01.02.2005р. та від 18.02.2005р.), але ні по одному фінансування не здійснював.

Зазначення в касовому документі від 07 квітня 2005р., що кошти було отримано по договору від 18.02.2005р., бухгалтер зробив помилково.

Щодо зазначення прізвища ОСОБА_1 Бухгалтер у квитанції прибуткового касового ордера від 07.04.2005р. зазначив прізвище ОСОБА_1, оскільки на той час ОСОБА_2 до договору від 01.02.2005р. включено ще не було.

Факт того, що 07.04.2005р. ОСОБА_2 власними коштами здійснив погашення заборгованості ОСОБА_1 по договору від 01.02.2005р. в сумі 30000грн. директор МПП "ПППМ" підтвердив.

Після внесення в квітні 2005 року ОСОБА_2 30000грн. по договору від 01.02.2005р., від позивача - ОСОБА_1 відповідно узгодженого графіка фінансування коштів не надходило. Про неналежне виконання умов договору позивачу вказувалось неодноразово.

1 серпня 2005р. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 знову прибули в офіс МПП "ПППМ".

ОСОБА_1 повідомив, що отримав в АКБ "ТАС-Комерцбанк" кредит на 120000грн. і ці кошти вносить для погашення накопиченої заборгованості в касу МПП "ПППМ".

Оскільки станом на 01.08.2005р. доповнення про включення ОСОБА_2 в якості Замовника № 2 до договору від 01.02.2005р. підписано так і не було, бухгалтер в квитанції прибуткового касового ордера від 01.08.2005р. знову зазначив прізвище ОСОБА_1

Як пізніше стало відомо, кредит було отримано завдяки тому, що ОСОБА_2 надав забезпечення кредиту власне майно. Погашення відсотків та кредиту також здійснив ОСОБА_2

З дати укладення договору про спільну діяльність по будівництву майстерень та побутових приміщень від 01.02.2005р. по серпень 2005р., ОСОБА_1 зобов'язаний був внести 200000грн. Згідно графіка фінансування, станом на 01.08.2005р., заборгованість по договору складала 170000грн.

15.12.2005р. ОСОБА_2 було включено в якості Замовника № 2 до договору від 01.02.2005р. Подальше фінансування в рамках договору від 01.02.2005р. про спільну діяльність по будівництву майстерень та побутових приміщень здійснював тільки ОСОБА_2 При підписанні додатку про включення ОСОБА_2 в якості Замовника № 2 до договору від 01.02.2005р. питання внесення 30000грн. та 120000грн. обговорювалось. ОСОБА_1 визнавав, що він до цих коштів відношення не має і претендувати на них не буде, а подальші внески відповідно до графіка в рамках договору від 10.02.2005р. здійснюватимуться кожною стороною відповідно до того, скільки хто має вносити. Свою частину ОСОБА_1 знову зобов'язувався внести найближчим часом. Ці обіцянки так  і не було виконано.

Твердження ОСОБА_1 про сплату 150000грн., з посиланням на квитанції від 07.04.2005р. та від 01.08.2005р., не відповідають фактичним обставинам.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги приватним підприємця ОСОБА_1 до малого приватного підприємства "ПППМ" у частині стягнення з останнього 150000грн. підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Так, 01.02.2005р. між позивачем і відповідачем МПП "ПППМ" було укладено договір про спільну діяльність по будівництву, предметом якого відповідно до п. 1.1 цього договору є спільна діяльність по будівництву майстерні та побутових приміщень в АДРЕСА_4, загальною площею 400 кв.м.

Згідно умов п. 3.1.2 вищевказаного договору сума внеску позивача мала визначатися після виготовлення проектної документації згідно забудови з розрахунку 250 у.о. за 1 метр квадратний по курсу Національного банку України на день оплати, з урахуванням проектної документації по будівництву зазначеного в п. 1.1 договору.

Пунктом 3.2.1 договору визначено зобов'язання позивача в термін до 01.03.2005р. сплатити 10% зазначеного в п. 3.1.2 договору, що становить 50000грн. Остаточний розрахунок позивача зобов'язувався здійснити рівними долями на протязі 2005-2006рр., згідно погодженого графіку.

На виконання вищевказаного договору позивачем було сплачено відповідачу 150000грн., що підтверджується квитанціями від 07.04.2005р. та від 01.08.2005р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зазначені вище квитанції до прибуткового касового ордера є беззаперечним доказом про те, що малим приватним підприємством "ПППМ" прийнято від підприємця ОСОБА_1 150000грн як дольова участь його в будівництві згідно договору від 01.02.2005р.

12 квітня 2006р. між відповідачем та підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3  без відома позивача було укладено договір підряду в капітальному будівництві, предметом якого згідно п.п 1 - 2.1 цього договору є фінансування і будівництво об'єкту (автомобільна мийка та автомайстерні з підсобним приміщенням, кафе з допоміжними та підсобними приміщеннями) в АДРЕСА_4, тобто того ж самого об'єкту, що і по договору про спільну діяльність по будівництву від 01.02.2005р.

Відповідно до змісту п. 1 договору підряду в капітальному будівництві від 12.04.2006р. підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язувалися забезпечувати фінансування будівництва в обсязі зазначеному в проектно-кошторисній документації та планах-графіках фінансування виконання будівельних робіт, а відповідач, відповідно до проектної документації, зобов'язувався виконати будівельні роботи та після завершення будівництва здати від імені даних підприємців закінчений будівництвом об'єкт в експлуатацію, виходячи з розподілу часток зазначеного в пп. 2.2.1 та 2.2.2 цього договору.

Крім того, згідно п. 57 договору кошти внесені в касу відповідача в порядку фінансування будівництва третіми особами та/чи від імені третіх осіб, у тому числі і до підписання сторонами даного договору, які були отримані такими третіми особами від Замовників чи/та за цивільно-правовими угодами, по яких гарантом виконання боргових зобов'язань таких третіх осіб виступали Замовники, відповідачем вважаються отриманими як від Замовників (підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по цьому договору).

Тобто укладенням договору підряду в капітальному будівництві від 12.04.2006р. та його реальним виконанням відповідачем фактично було розірвано в односторонньому порядку договір про спільну діяльність по будівництву від 01.02.2005р., оскільки предмети даних договорів в частині об'єкту фінансування і будівництва є тотожні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору  другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки договором про спільну діяльність по будівництву від 01.02.2005р. не було передбачено можливість одностороннього розірвання договору, то відповідач був позбавлений правових підстав укладати без згоди позивача інший договір тим самим фактично припинивши договірні відносини в односторонньому порядку. Укладення відповідачем договору підряду в капітальному будівництві від 12.04.2006р. є істотним порушенням договору від 01.02.2005р., так як в результаті укладення відповідачем договору від 12.04.2006р. та його реального виконання позивач позбавлений був можливості досягти мети договору - отримання у власність майстерні та побутових приміщень у АДРЕСА_4.

Щодо самостійних вимог третьої особи на предмет спору про визнання за підприємцем ОСОБА_2 права на внесені в рахунок фінансування по договору від 01.02.2005р. 150000грн., то вони являються безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки на ті обставини, на які посилається приватний підприємець ОСОБА_2 не підтверджуються жодними беззаперечними письмовими доказами, окрім пояснень та припущень, які є непереконливими і нічим не підтверджуються.

Також не можуть бути задоволені вимоги позивача, приватного підприємця ОСОБА_1, відповідно до заяви про їх уточнення в частині розірвання договору про спільну діяльність по будівництву від 01.02.2005р., укладеного між ним та малим приватним підприємством "ПППМ", предметом якого є спільна діяльність по будівництву майстерні та побутових приміщень у зв'язку з тим, що строк дії даного договору закінчився у червні 2006 року, а тому відсутній сам предмет спору.

З огляду на викладене, керуючись ст.22, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 49 ГПК України, с у д -

В И Р І Ш И В :

1. Заяву позивача про уточнення п. 2 позовних вимог у частині розірвання договору про спільну діяльність по будівництву від 01.02.2005 року укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 та малим приватним підприємством "ПППМ, предметом якого є спільна діяльність по будівництву майстерні, побутових приміщень, задовольнити.

2. Позов приватного підприємця ОСОБА_1 до малого приватного підприємства "ПППМ" задовольнити частково.

3. Стягнути з приватного підприємства "ПППМ", м. Чернівці, вул. Кармелюка, 156А, п/р 26007301825199/980 в Промінвестбанку, код 14263200, на користь приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1 суму 150000грн., 1500грн. держмита, 118грн. інформаційних послуг.

4. У позовних вимогах приватного підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору про спільну діяльність по будівництву від 01.02.2005р., згідно заяви про уточнення позовних вимог, укладеного між ним та малим приватним підприємством "ПППМ", предметом якого є спільна діяльність по будівництву майстерні та побутових приміщень, провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

5. У самостійних вимогах третьої особи на предмет спору підприємця ОСОБА_2 про визнання за ним права на внесені в рахунок фінансування по договору від 01.02.2005р. 150000грн. відмовити за безпідставністю.

Суддя                                                                                       І.В.Скрипничук