ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" грудня 2007 р. Справа № 03/3092а
Господарський суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Єфіменко В. В.,
з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;
за участю:
прокурора -Мешкова М.В.,
представник позивача - Поліщук Л.М., за довіреністю,
представник відповідача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України, м.Київ
до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси
про стягнення 1700 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення 1700 грн. фінансових санкцій на підставі абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (далі - Закон) за надання 04.10.2006 р. близько 15 год. 45 хв. послуг з регулярного перевезення пасажирів транспортним засобом марки Мерседес д.н. НОМЕР_1 на маршруті “Черкаси - Харків” без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону, а саме: без дозволу замовника, ліцензійної картки, розкладу руху та схеми маршруту.
Прокурор і представник позивача позов підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнав. Надав суду ліцензію серії НОМЕР_2 від 06.07.2005 р. Міністерства транспорту та зв'язку України на право йому надавати послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі). Строк дії ліцензії з 06.07.2005 р. по 05.07.2010 р.
Суд, вислухавши прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.
Господарська діяльність щодо перевезення пасажирів автотранспортом регулюється Цивільним кодексом України, Законом України “Про автомобільний транспорт”, Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (далі - Правила), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176 та іншими нормативними актами.
Чинним законодавством, зокрема, встановлено такий правовий режим перевезення пасажирів:
- регулярні пасажирські перевезення;
- регулярні спеціальні пасажирські перевезення;
- нерегулярні пасажирські перевезення.
Відповідно до ст. 39 Закону документи для регулярних пасажирських перевезень є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
На виконання Указу Президента України від 20.05.2004 р. № 570 “Про заходи щодо посилення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом” Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190 утворено Головну інспекцію на автомобільному транспорті та затверджено “Положення про Головну інспекцію на автомобільному транспорті”.
У відповідності з цим Положенням Головна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є органом державного управління, що діє у складі Мінтрансу України і йому підпорядковується.
Наказом Мінтрансу України № 888 від 14.12.2005 р. затверджено Положення про територіальні органи Головної державної на автомобільному транспорті (далі - Положення), статтею 6 якого визначено, що територіальні управління мають право:
1) перевіряти виконання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт;
2) залучати за погодженням з керівниками відповідних місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій їх спеціалістів для розгляду питань, що належать до компетенції територіального управління Головавтотрансінспекції;
3) у межах своєї компетенції вимагати від автоперевізників усунення виявлених порушень правил перевезення пасажирів і вантажів автотранспортними засобами, вносити обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 143 (далі - Порядок);
4) проводити перевірку автомобільних транспортних засобів загального користування щодо їх відповідності вимогам законодавства про автомобільний транспорт;
5) у межах своєї компетенції одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;
6) готувати пропозиції начальнику Головавтотрансінспекції про анулювання ліцензії відповідно до Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту України від 02.03.2004 № 26/153, зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.03.2004 за № 319/8918;
7) передавати правоохоронним органам матеріали про правопорушення, що містять ознаки злочину, згідно з Порядком.
Ст. 49 Господарського кодексу України зобов'язує підприємців не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.
Позивач 04.10.2006 р. здійснив перевірку дотримання відповідачем вимог чинного законодавства щодо перевезень пасажирів і вважає, що ним встановлено, як відповідач 04.102006 р. надавав послуги з регулярного перевезення пасажирів транспортним засобом марки Мерседес д.н. НОМЕР_1 на маршруті “Черкаси - Харків” без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 39 Закону, а саме: без дозволу замовника, ліцензійної картки, розкладу руху та схеми маршруту.
Відповідач зазначив, що для здійснення перевезення пасажирів він має ліцензію, яка згідно ст. 3 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” є єдиним документом дозвільного характеру який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Відповідач пояснив, що дійсно 04.10.2006 р. він із своїми друзями їздив по м. Черкаси в особистих справах і ніяких перевезень пасажирів він не здійснював.
Акт перевірки не містить суттєвих відомостей, зокрема:
- хто з працівників міськвиконкому приймав участь у перевірці;
- підстави, дата і номер завдання на перевірку;
- серія і номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
- хто являється водієм транспортного засобу;
- відсутній перелік пасажирів, їх анкетні дані і т. ін.
Вищенаведене вказує на те, що позивачем була порушена процедура здійснення перевірки, а суд позбавлений можливості усунути ці недоліки.
Суд приходить до висновку, що відповідач зареєстрований як підприємець, має ліцензію з правом надавати послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Доказів того, де саме близько 15 год. 45 хв. по вул. Смілянській у м. Черкаси відповідач здійснював незаконне перевезення пасажирів за маршрутом “Черкаси - Харків” суду не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів заявлені ним позовні вимоги і позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст.94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.В. Єфіменко