ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" січня 2008 р. Справа № 05/5341
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., секретаря судового засідання Холодної Л.В., за участю представників:
від позивача: Бондаренко В.В. - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства Торговий дім "Моноліт"
до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2
про зобов"язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство Торговий дім "Моноліт" (далі-позивач) заявило позов до суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (далі-відповідач) про зобов"язання відповідача звільнити приміщення прибудови (сіни) літ. "а-3" до нежитлового приміщення літ. "А-І", що знаходиться за адресою: вул. Леніна,29 у м. Сміла Черкаської області, гараж літ."Д", а також земельну ділянку площею 0,03 га, що знаходиться за вказаною адресою.
Представник позивача позов у судовому засіданні підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач позов не визнав. Свої заперечення в судовому засіданні підтримав. Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.
01 березня 2002 року між укладено договір оренди №81/2002-юр на термін з 01 березня 2002 року до 31 грудня 2012 року.
Згідно даного договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування будівлю вагової майстерні, що розташована за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 29.
Позивач стверджує, що в результаті проведеної ним перевірки було встановлено, що відповідач, крім орендованого приміщення, користується іншим майном: прибудовою (сінами) - літ. "а-3" та гаражем літ."Д", які належать позивачу на праві власності на підставі ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2004 року. Вказані приміщення використовуються відповідачем у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку: у прибудові (сінях) здійснюється різка скла, його монтаж, виготовлення з нього різних виробів, а в гаражі - зберігання скла та його відходів. Орендну плату за користування вищевказаними приміщеннями відповідач не сплачує.
Крім того, на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні позивача, на підставі договору оренди землі від 05 липня 2005 року відповідачем також провадиться господарська діяльність з метою отримання прибутку, при цьому, земельна ділянка захаращена тарними ящиками від скла, картоном та відходами від виробництва скловиробів.
Відповідачу було запропоновано звільнити прибудову (сіни) та земельну ділянку до 14 жовтня 2007 року, на що він відповів відмовою.
На даний момент у закритого акціонерного товариства Торговий дім "Моноліт" виникла необхідність у використанні вищевказаних приміщень та земельної ділянки у власній господарській діяльності, а відповідач перешкоджає цьому, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно із ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах , не заборонених законом.
Згідно з ч.1 ст. 334 право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4426718 від 18 серпня 2004 року, позивач на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2004 року, має право власності на 1/2 будинку - нежиле приміщення магазину-майстерні, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна,29. Позивач надав суду копію вищевказаної ухвали, із якої вбачається, що згідно з мировою угодою, укладеною між позивачем та гр. ОСОБА_3, до позивача переходить право власності на 1/2 частину будинковолодіння, що складається із нежилого приміщення магазину-майстерні, прибудови (сіней) літ."а-3", гаража літ. "Д", вбиральні літ. "В".
В заперечення на позов відповідач надав аналогічну ухвалу Смілянського міськрайонного суду, з якої вбачається, що за позивачем визнано право власності на 1/2 частину будинковолодіння. Дані щодо прибудови (сіней) літ. "а-3", гаража літ. "Д" та вбиральні літ. "В" відсутні.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно позивач не має права власності на прибудову (сіни) літ. "а-3" та гараж літ. "Д". Виходячи із поняття права власності, визначеного ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України, позивач не може розпоряджатись вказаними об"єктами, як то передбачено ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України. Тому вимога в частині зобов"язання звільнити вищевказані об"єкти задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1,2 ст. 796 Цивільного кодексу України одначасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Оскільки в договорі оренди сторонами не визначено розмір земельної ділянки, то відповідачу надається право користування всією земельною ділянкою.
Позивач не позбавлений права у встановленому законом порядку внести зміни до договору оренди щодо визначення розміру земельної ділянки, яка необхідна відповідачу для здійснення його господарської діяльності.
Керуючись ст. ст. 49,82 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
СУДДЯ В.А. Швидкий