КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-15467/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"17" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,
при секретарі Коробій І.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Енергокрон»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про визнання неправомірними дій, зобов’язання винити дії, -
в с т а н о в и в :
У жовтні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокрон»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва, у якому просило визнати неправомірними дії відповідача щодо невизнання декларацій з податку на прибуток підприємства за 2010 рік.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року вказаний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2010 р. Позивачем була подана декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 р. засобами телекомунікаційного зв"язку.
На виконання вимог п.п. 7.4 та 7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв"язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р., відповідач надіслав на електронну адресу позивача квитанції № 1 та № 2, які підтверджують прийняття декларації.
Декларація з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010р. позивачем направлена поштою 20.07.2010 р.
Листами Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 15.05.2010 р. № 11432/10/15-2/1, від 11.06.2010 № 15122/10/28-011 повідомлено Позивача, що подана декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 р. не визнається як податкова декларація тому, що не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: у декларації вказана не повна назва підприємства, заповнення декларації олівцем не дозволяється.
Листом від 10.08.2010 р. № 21441/10/28-011 повідомлено Позивача, що подана декларація з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010 р. не визнається як податкова декларація, тому що не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: без заповнення або прокреслень всіх рядків.
Відповідно, позивачу запропоновано повторно подати декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 р. та за перше півріччя 2010 р., оформлені належним чином відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до визначень, що містяться в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до положень п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» затверджено форму податкової декларації та Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість.
Судом першої інстанції встановлено, що при огляді примірників спірних податкових декларацій під час розгляду справи в суді першої інстанції не встановлено підчисток, виправлень, дописок, використання при заповнені декларацій олівця, а всі незаповнені рядки декларації прокреслені, у заголовній частині деклалраці міститься повна назва підприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергокрон". При цьому, норми Порядку № 166 не містять жодних застережень щодо заповнення «Поля 4»та зазначення в заголовній частині декларацій повної інформації відповідно до реєстраційних даних, а згідно, наявних в матеріалах справи, копій довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, зазначена повна назава підприємства Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергокрон".
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: О.О. Шостак
Я.С. Мамчур
Повний текст ухвали виготовлено 22.03.2011р.