ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
|
|
справа № 20-7/410 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"04" грудня 2007 р. 17:48 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Ілюхіної Г.П.,
при секретарі -Юренковій І.В.,
за участю представників:
від прокурора -Цуркан С.А., прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 505 від 13.06.2007,
від позивача -Мішуткін М.В., державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 8706/10 від 05.11.2007,
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за Прокурора Балаклавського району м. Севастополя
адміністративним (99042, м. Севастополь, вул. 7-го Листопада, 3)
позовом в інтересах держави в особі
Державної податкової інспекції
у Балаклавському районі м. Севастополя
(99042, м. Севастополь, вул. 7-го Листопада, 3)
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення суми заборгованості перед бюджетом по сплаті єдиного податку в розмірі 309,10 грн.,
в порядку статті 51 КАС України, позовні вимоги зменшено до 209,61 грн., з яких: 209,10 грн. -заборгованість по сплаті єдиного податку та 0,51 грн. -пеня,
Суть спору:
14.11.2007 (вх.№371-пр) Прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя звернувся до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості перед бюджетом по сплаті єдиного податку в розмірі 309,10 грн., з посиланням на статтю 2 Указу Президента України „Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998 № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва”, статтю 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, статті 4, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, статтю 4, 9 Закону України „Про систему оподаткування”.
Ухвалою від 15.11.2007 відкрито провадження по адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду в порядку статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.1-2).
Заявою (вх.№52196) позивач в порядку статті 51 КАС України, збільшив позовні вимоги до 209,61 грн., з яких: 209,10 грн. -заборгованість по сплаті єдиного податку та 0,51 грн. -пеня у зв'язку з тим, що в позовній заяві помилково зазначена сума пені в розмірі 100,00 грн. (арк.с.48).
Відповідач в судове засідання явку уповноважених представників не забезпечив, вимоги ухвали суду від 15.11.2007 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно за адресою, зазначеною в позовній заяві, та адресі реєстрації (арк.с.31-45).
Згідно частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.
При викладених обставинах, враховуючи, що відповідач викликався в судове засідання, зобов'язувався надати необхідні документи, але в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача суд, -
в с т а н о в и в:
Перевіркою, проведеною прокуратурою Балаклавського району м. Севастополя встановлено, що 23.06.1998 ОСОБА_1зареєстрований Балаклавською районною державною адміністрацією м. Севастополя в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя з 03.02.2000 під НОМЕР_2(арк.с.7, 8).
15.12.2004 відповідач подав позивачу заявку на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та одержав свідоцтво на право сплачувати єдиний податок протягом 2005 року, що підтверджується корінцем свідоцтва серії НОМЕР_3(арк.с.9, 10).
Ставка єдиного податку за один місяць за здійснення відповідачем підприємницької діяльності складає 43,00 грн.
Відповідач у встановлені терміни оплату єдиного податку не здійснював в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед бюджетом в сумі 209,61 грн.
13.06.2005 позивачем на адресу відповідача направлено другу податкову вимогу № 2/367 з вимогою сплатити до бюджету податковий борг в сумі 239,61 грн. (239,10 грн. -основний платіж, 0,51 грн. - пеня), яка отримана відповідачем 24.06.2005 особисто (арк.с.13).
Вказана вимога у встановленому порядку відповідачем не оскаржена.
Частина суми заборгованості відповідачем до теперішнього часу не сплачена.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості сума боргу відповідача перед позивачем по єдиному податку, з урахуванням переплати в сумі 30,90 грн. та сплати частини боргу в сумі 30,00 грн., складає 209,10 грн. та нарахована пеня в сумі 0,51 грн. (арк.с.51).
Отже, заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку на момент розгляду справи складає 209,61 грн.
Спір виник у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання по внесенню до державного бюджету єдиного податку.
Правовідносини сторін регулюються статтями 4, 9, 14 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991, зі змінами та доповненнями (далі -Закон № 1251-ХІІ), статтями 1, 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III зі змінами та доповненнями (надалі - Закон № 2181), пунктом 2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 № 727/98 зі змінами і доповненнями (далі -Указ №727/98).
Відповідно до статті 121 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до частини п'ятої статті 361 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3 Закону № 2181 активи платників податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Контроль за надходженням грошових коштів, що підлягають внесенню до бюджету, здійснює позивач.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1251-ХІІ платниками податків і зборів (обов`язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладений обов`язок сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі).
Згідно зі статтею пунктом 3 статті 9 Закону № 1251-ХІІ платники податків і зборів (обов`язкових платежів) зобов`язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Згідно з пунктом 2 Указу №727/98 суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідач прийняті на себе зобов`язання по оплаті єдиного податку не виконує належним чином, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед бюджетом по оплаті єдиного податку згідно з наданим позивачем розрахунком складає 209,10 грн., в тому числі, нарахована пеня в сумі 0,51 грн.
Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмових заперечень на позов, контрозрахунку суми податкового зобов'язання та пені, доказів погашення податкового зобов'язання та пені не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 9, 14 Закону України “Про систему оподаткування”, статтями 2, 5, 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, статтями 1, 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, статтями 70, 71, 94, 121-122, 128, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на п/р № 34217379700002, МФО 824509, одержувач Балаклавський місцевий бюджет, код платежу 16050200, Банк УДК в м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035629 податкове зобов'язання перед бюджетом по сплаті єдиного податку та пеню за прострочку в сумі 209,10 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Постанова складена та підписана
в порядку частини 3 статті 160 КАС України
10.12.2007 о 11 год. 05 хв.