ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
|
|
справа № 20-7/406 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"04" грудня 2007 р. 17:08 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Ілюхіної Г.П.,
при секретарі -Юренковій І.В.,
за участю представників:
від прокурора -Цуркан С.А., прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 505 від 13.06.2007,
від позивача -Мішуткін М.В., державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 8706/10 від 05.11.2007,
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за Прокурора Балаклавського району м. Севастополя
адміністративним (99042, м. Севастополь, вул. 7-го Листопада, 3)
позовом в інтересах держави в особі
Державної податкової інспекції
у Балаклавському районі м. Севастополя
(99042, м. Севастополь, вул. 7-го Листопада, 3)
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
(АДРЕСА_2)
(АДРЕСА_3)
про стягнення суми заборгованості перед бюджетом по сплаті фінансових санкції за несвоєчасну оплату податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1527,22 грн., -
Суть спору:
14.11.2007 (вх.№367-пр) Прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя звернувся до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості перед бюджетом по сплаті фінансових санкції за несвоєчасну оплату податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1527,22 грн., з посиланням на статті 3, 5, 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, статті 4, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, статтю 4, 9 Закону України „Про систему оподаткування”.
Ухвалою від 15.11.2007 відкрито провадження по адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду в порядку статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.1-2).
Клопотанням (вх.№52195) позивач уточнив розрахунковий рахунок, не який підлягає стягненню заборгованість: п/р НОМЕР_1, код платежу 11010200 (арк.с.85).
Відповідач в судове засідання явку уповноважених представників не забезпечив, вимоги ухвали суду від 15.11.2007 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно за адресою, зазначеною в позовній заяві, та адресі реєстрації (арк.с.39-73, 78-82).
Згідно частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.
При викладених обставинах, враховуючи, що відповідач викликався в судове засідання, зобов'язувався надати необхідні документи, але в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача суд, -
в с т а н о в и в:
Перевіркою, проведеною прокуратурою Балаклавського району м. Севастополя, встановлено, 01.04.2003 ОСОБА_1зареєстрований Балаклавською районною державною адміністрацією м. Севастополя в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації під № НОМЕР_2та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя з 01.04.2003 під № 64/03 (арк.с.11, 18).
Актом про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства СПД -ФО ОСОБА_1. з питань гранічних термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання в установлені строки № 6/1720/НОМЕР_4 від 13.04.2007 встановлено порушення останнім п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III зі змінами та доповненнями (надалі - Закон № 2181) у зв'язку з несвоєчасною сплатою до бюджету узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, а саме:
Податок з доходів фізичних осіб нарахований відповідачу 31.07.2006 згідно податковому повідомленню-рішенню № 0001081720/0 від 18.07.2006, яке винесено по Акту документальної перевірки від 12.07.2007.
Фактично податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб надійшло до бюджету несвоєчасно -09.02.2007 в сумі 3054,44 грн., таким чином заборгованість перед бюджетом погашена через 193 дні (арк.с.7-9).
Згідно податковому повідомленню-рішенню № 0000101720/0 від 13.04.2007 відповідачу нараховані фінансові санкції за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1527,22 грн. (арк.с.10).
Зазначене податкове повідомлення відповідачем не оскаржувалось.
08.08.2007 позивачем на адресу відповідача направлено другу податкову вимогу № 2/597 з вимогою сплатити до бюджету фінансову санкцію за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 1527,22 грн., яка повернулась на адресу відповідача у заявку з закінченням терміну зберігання (арк.с.14-15).
Вказана вимога у встановленому порядку відповідачем не оскаржена.
Сума заборгованості відповідачем до теперішнього часу не сплачена.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості та облікової картки платника податків сума боргу відповідача перед бюджетом по сплаті фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб складає 1527,22 грн. (арк.с.19-21).
Отже, заборгованість відповідача станом на 14.11.2007 по сплаті фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб складає 1527,22 грн.
Спір виник у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання по своєчасному внесенню до державного бюджету податку з доходів фізичних осіб та нарахуванням відповідачу фінансових санкцій за несвоєчасну його сплату.
Правовідносини сторін регулюються статтями 4, 9, 14 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991, зі змінами та доповненнями (далі -Закон № 1251-ХІІ), статтями 2, 5, 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.1996, зі змінами та доповненнями (далі -Закон № 98/96-ВР), статтями 1, 3, 5, 6, 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III зі змінами та доповненнями (надалі - Закон № 2181).
Відповідно до статті 121 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до частини п'ятої статті 361 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3 Закону № 2181 активи платників податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Контроль за надходженням грошових коштів, що підлягають внесенню до бюджету, здійснює позивач.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1251-ХІІ платниками податків і зборів (обов`язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладений обов`язок сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі).
Згідно зі статтею пунктом 3 статті 9 Закону № 1251-ХІІ платники податків і зборів (обов`язкових платежів) зобов`язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Відповідно до статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно з пунктом 6.2.1 статті 6 Закону № 2181 у випадку, якщо платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податкові вимоги.
Статтею 17 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідач прийняті на себе зобов`язання по оплаті податку з доходів фізичних осіб не виконав своєчасно та належним чином, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед бюджетом по оплаті фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб згідно з наданим позивачем розрахунком складає 1527,22 грн.
Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмових заперечень на позов, контрозрахунку суми податкового зобов'язання, доказів погашення податкового зобов'язання не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 9, 14 Закону України “Про систему оподаткування”, статтями 2, 5, 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, статтями 1, 3, 5, 6, 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, статтями 70, 71, 94, 121-122, 128, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 / АДРЕСА_3; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_4, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на п/р № НОМЕР_1, МФО НОМЕР_3, одержувач Балаклавський державний бюджет, код платежу 11010200, Банк УДК в м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035629 податкове зобов'язання перед бюджетом по сплаті фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 1527,22 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Постанова складена та підписана
в порядку частини 3 статті 160 КАС України
10.12.2007 о 11 год. 15 хв.