Судове рішення #1475186
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 

 

справа № 20-7/438

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"10" грудня 2007 р.  16:28                                                                                м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

Судді -  Ілюхіної Г.П.,

при секретарі          -Юренковій І.В.

за участю представників:

від позивача                    -Чернова Ю.М., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 7967 від 10.10.2007,

від відповідача                    -не з'явився,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За          Управління Пенсійного фонду України

адміністративним          у Ленінському районі м. Севастополя

позовом           (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16-56)

до відповідача          Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

          (АДРЕСА_1)

про          стягнення заборгованості по рішенню про застосування фінансових санкцій  в сумі 170,00 грн. -

 

Суть спору:

23.11.2007 (вх.№3968) Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя звернулось до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1  про стягнення заборгованості по рішенню про застосування фінансових санкцій  в сумі 170,00 грн., з посиланням на статті 14, 17, 21, 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Ухвалою суду від 26.11.2007 відкрито провадження по справі, справу призначено до судового розгляду в порядку статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. с. 1-2).

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.15).

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення  ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, зобов'язувався надати необхідні для розгляду справи документи, але в суд не з'явився та не надав витребуваних документів, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1зареєстрований як фізична особа -підприємець Ленінською районною державною адміністрацією в м. Севастополі 03.10.2005 за № НОМЕР_2, та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду Україні у Ленінському районі м. Севастополя з 04.10.2005 (арк.с.7).

Платник внесків фізична особа -підприємець ОСОБА_1був зобов'язаний самостійно надати розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 рік до 02 квітня 2007 року.

Однак відповідач не надав розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 рік, про що складений акт № 119 від 15.05.2007, який отримано відповідачем 18.05.2007 особисто (арк.с.9).

За ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування за 2006 рік управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя щодо Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1  було винесене рішення № 527 від 13.06.2007 про застосування фінансової санкції в розмірі 170,00 грн. (арк.с.10).

Рішення № 527 від 13.06.2007 направлено на адресу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1  та було повернуто поштовим відділенням у зв'язку  з закінченням терміну зберігання та неявкою адресату.

В рахунок сплати фінансової санкції від відповідача кошти не надходили.

Сума боргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1  перед бюджетом управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя складає 170,00 грн.

Спір виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по своєчасному наданню розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у встановлені строки відповідно до статей 14, 15, 17, 20, 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Правовідносини сторін регулюються статтями 14, 15, 17, 20, 21, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі -Закон № 1058), „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663 (далі -Інструкція № 21-1).

Згідно пункту 1 статті 14, частини першої статті 15, Закону № 1058, пункту 2.1 Інструкції № 21-1,  страхувальниками відповідно до цього Закону є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону;

Згідно пункту 4 частини другої статті 17 3акону № 1058, платники внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058, підпунктом 9.3.5 пункту 9.3 частини дев'ятої  Інструкції № 21-1 передбачена відповідальність, відповідно до якої, за несвоєчасне подання до територіальних органів Пенсійного фонду розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, накладається штраф в розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 21 Закону № 1058, органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять, зокрема, від роботодавців, фізичних осіб і таке інше.

Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При таких обставинах, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 15, 17, 20, 21, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, статтями 70, 71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків в матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16, кв.56-58, ідентифікаційний код 22274991, п/р № 25604705100012, 25600705100113 в СМВ № 4548 ВАТ „Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість за рішенням про застосування фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 рік в сумі 170,00грн.

 

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя                                                                                          Г.П. Ілюхіна

 

Постанова складена та підписана

в порядку частини 3 статті 160 КАС України

17.12.2007 о 10 год. 00 хв.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація