Справа №  2а/2570/1486/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 квітня 2011 р.                                                                                    м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                            Заяць О.В.,

при секретарі                                                                      Сапоненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – ФОП ОСОБА_1.), звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі – Фонд), в якому просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість в розмірі 20192,14 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач безпідставно відмовив у погашенні заборгованості щодо відшкодування здійснених ФОП ОСОБА_1 у 2009 році витрат пов’язаних з виплатою допомоги по вагітності і пологах ОСОБА_2

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав додаткові пояснення в яких зазначив, що законодавством не передбачено максимального розміру заробітної плати. З виплаченої заробітної плати були відраховані всі внески до фонду, які не викликали ніяких заперечень та були прийняті до зарахування, що на думку позивача є узгодженням саме такої заробітної плати з боку фонду. Вся заробітна плата та допомога по вагітності і пологах виплачувалась безпосередньо найманому працівнику. Зазначені факти були перевірені органами внутрішніх справ, ніяких порушень щодо встановлення заробітної плати та виплати допомоги встановлено не було. Фондом не було оскаржено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що також підтверджує відсутність порушень або складу злочину. За результатами проведеної ревізії, не дивлячись на те, що порушень правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не було встановлено відповідачем відшкодування витрат понесених ФОП ОСОБА_1 проведено не було. Та обставина, що позивач допустив помилку і під час розгляду у суді першої інстанції виправив цю описку і надав відповідні звіти може бути підставою добровільного відшкодування вказаних коштів відповідачем. Враховуючи вищевикладене, на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду, вважає, що відповідач може добровільно відшкодувати заборгованість за фондом в сумі 20192,14 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав пояснення в яких зазначив, що первинні документи, які б підтверджували обсяг виконаної роботи ОСОБА_2 за 16 робочих днів для перевірки не надано, що свідчить про відсутність такого обліку і це є порушенням ст. 30 Закону України «Про оплату праці», згідно якої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи, а як наслідок і витрат на оплату праці у встановленому порядку. Відсутність достовірного обліку виконаної роботи унеможливлює перевірку обґрунтованості нарахування заробітної плати, яка безпосередньо пов'язана з розрахунком допомоги по вагітності та пологах. Банківська виписка про рух коштів на рахунку позивача до перевірки не була надана, що не дає змоги підтвердити фактичну виплату допомоги по вагітності та пологах найманому працівнику з боку позивача. Оскільки, підтвердити обґрунтованість нарахування заробітної плати не є можливим, відповідач вважає, що допомога по вагітності та пологах найманому працівнику ОСОБА_2 нарахована безпідставно. При цьому, в листі від 14.03.2009 № 19 позивача заступнику начальника відділу контролю - державному інспектору праці вказується, що у підприємця станом на 30.01.2009 року був важкий фінансовий стан, він був неплатоспроможним (відсутність реалізації продукції, фінансова криза на Україні та в світі), тоді і виникає питання, встановлення завищеної заробітної плати. Твердження позивача, що в акті перевірки від 15.05.2009 року не вказано жодних порушень Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” є безпідставним, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 28 зазначеного Закону одним з обов'язків страховика - Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - є здійснення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів, достовірністю поданих страхувальником та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 вищевказаного Закону. Матеріали перевірки, наявні документи спонукали відповідача відмовити позивачу у відшкодуванні витрат за рахунок коштів Фонду, в акті перевірки констатовані факти, які не дають змоги провести відшкодування витрат. На думку відповідача позивачем був навмисно завищений розмір заробітної плати найманому працівнику, з метою отримання допомоги по вагітності та пологах в максимально наближеному розмірі. Вважає, що Чернігівським окружним адміністративним судом та Київським апеляційним адміністративним судом вже надана належна оцінка доказам по справі, судами об'єктивно, всебічно та на підставі чинного законодавства розглянута справа №2а-1423/10/2570, з додержанням норм матеріального та процесуального права. Тобто питання відмови у відшкодуванні (стягненні) заборгованості за Фондом судами вже з'ясовано. В зв’язку з цим, просить залишити позовну заяву без задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.02.2009 року між ФОП ОСОБА_1 та найманим працівником ОСОБА_2 був укладений безстроковий трудовий договір, який зареєстровано в Чернігівському міському центрі зайнятості 06.02.2009 року за № 25030900346. Згідно умов вказаного договору ОСОБА_2 прийнята на посаду головного бухгалтера з оплатою праці в розмірі 5000,00 грн.

ОСОБА_2 відпрацювавши шістнадцять робочих днів з 02.02.2009 по 23.02.2009, з 24.02.2009 по 29.06.2009 знаходилась на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АБК № 709780 виданим Чернігівською жіночою консультацією № 1. На підставі даного листка непрацездатності, згідно Протоколу від 24.02.2009 № 1 засідання комісії (уповноваженого) із соціального страхування ФОП ОСОБА_1 призначено допомогу по вагітності та пологах у розмірі 100 відсотків її заробітку.

На підставі видаткового касового ордеру від 04.03.2009 року № 1 ФОП ОСОБА_1 виплачено допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_2 в сумі 20750,00 грн. виходячи з фактичної заробітної плати 4000,00 грн. за шістнадцять робочих днів.

Листом від 24.04.2009 року № 02-13/147 позивача було повідомлено про проведення позапланової ревізії правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Так, провідним спеціалістом фінансового відділу Фонду на підставі доручення від 08.05.2009 року № 423 з відома ФОП ОСОБА_1 проведена позапланова ревізія за період з 02.02.2009 по 01.05.2009. За результатами перевірки 15.05.2009 року складено акт у пункті “Висновок” якого зазначено: “питання про відшкодування витрат, понесених ФОП ОСОБА_1 при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах найманому працівнику ОСОБА_2 буде розглянуто після закінчення перевірки та отримання письмових відповідей від Територіальної державної інспекції праці в Чернігівській області, правоохоронних органів, а також експертизи видачі листка непрацездатності”. Листом від 06.10.2009 року за наслідками перевірки позивачу було відмовлено у відшкодуванні витрат. 22.03.2010 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій незаконними щодо відмови у відшкодуванні витрат, пов'язаних з виплатою допомоги по вагітності і пологах в сумі 20750,00 грн. та стягнення суми відшкодування цих витрат, виплачених страхувальником-роботодавцем. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 року, у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки, позивачем не було відображено у звіті Ф4-ФСС з ТВП заборгованість Фонду перед ним. В подальшому позивачем була вказана заборгованість у звіті і він знову звернувся до суду.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначаються Законом України від 18.01.2001 року № 2240-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (надалі –Закон України № 2240-III).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 2240-III  загальнообов'язкове державне соціальне страхування у  зв'язку з  тимчасовою  втратою  працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з  втратою  заробітної  плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності  (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом,  хворим  членом  сім'ї), вагітності та пологів, часткову  компенсацію  витрат,  пов'язаних із смертю застрахованої особи  або  членів  її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок  бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом  сплати  страхових внесків власником  або  уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України № 2240-III Фонд соціального страхування з тимчасової втрати є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів, обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів, контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей. Згідно ст. 28 Закону України № 2240-III страховик зобов’язаний здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обгрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів та здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей, визначених статтями 27 і 51 цього Закону.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України № 2240-III за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надається такий вид матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону): допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 1 ст. 38); допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до ст. 53 цього закону, і не залежить від страхового стажу (ст. 39). Отже підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом –копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 51).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі в розмірі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітку, тобто додержання вимог законодавства про працю страхувальником прямо впливає на можливість виконання обов’язків органами Фонду, а саме, контролем за використанням коштів Фонду у відношенні встановлення правомірності витрат, проведених страхувальником за рахунок коштів Фонду та їх правомірного відшкодування.

Механізм проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначено Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі – Інструкція № 38), затвердженої постановою правління Фонду від 19.09.2001 № 38.

Пунктом 15.3 Інструкції № 38 передбачено, що позаплановою ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу Фонду і проводиться за наявності однієї або декількох з наступних обставин: за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення страхувальником норм законодавства; страхувальником не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності; внаслідок камеральної перевірки виявлено недостовірність даних у заявлених документах обов'язкової звітності; страхувальник подав листа з проханням провести ревізію. Також ревізія може проводитись, якщо страхувальник звернувся по довідку щодо відсутності у нього заборгованості по коштах Фонду, а керівником органу Фонду приймається рішення про недостатність для видачі довідки камеральної перевірки;  отримано заяву від страхувальника на отримання коштів для відшкодування витрат з бюджету Фонду, а камеральною перевіркою виявлені факти, що можуть свідчить про порушення цим страхувальником порядку витрачання коштів Фонду (середньоденний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності або вагітності та пологах перевищує середньоденну заробітну плату застрахованих осіб; загальна сума витрат, що здійснюється за рахунок коштів Фонду значно перевищує суму нарахованих страхових внесків тощо);  страхувальник подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу Фонду під час проведення планової чи позапланової ревізії; у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із страхувальником, і якщо страхувальник не дає пояснення та документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу Фонду протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;  проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства, порушено справу про банкрутство суб'єкта господарювання, припинення його діяльності на тривалий час тощо; у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у страхувальників від органів прокуратури, МВС, Служби безпеки України з питань, які віднесені до компетенції Фонду. Згідно п. 15.6 Інструкції № 38 на проведення кожної ревізії ревізору видається доручення на право проведення ревізії (перевірки). Право на проведення планової ревізії (перевірки) надається лише у тому разі, коли не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано повідомлення страхувальнику із зазначенням дати її проведення. В окремих випадках ревізія може бути проведена без додаткового попередження страхувальника за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 15.14.1 Інструкції № 38 по результатах ревізії або перевірки складається акт. В акті ревізії (перевірки) зазначається: за який період проведено ревізію (перевірку), які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги, у здійсненні інших виплат за рахунок коштів Фонду; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені, суми витрат, які не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків чи належать до виплати застрахованим особам додатково.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 раніше перебувала в трудових відносинах з позивачем, зокрема, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений трудовий договір 02.12.2002 року, зареєстрований в міському центрі зайнятості 06.12.2002 року за №256, згідно якого ОСОБА_2 виконувала роботу головного бухгалтера з оплатою праці в розмірі 280,00 грн., 30.01.2009 року трудовий договір розірваний сторонами та знятий з реєстрації. 02.02.2009 року, через три дні після розірвання попереднього договору, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений новий трудовий договір згідно умов якого ОСОБА_2 зобов’язана виконувати обов’язки головного бухгалтера з оплатою праці в розмірі 5000,00 грн, яка в 20 разів вища оплати праці за попереднім трудовим договором і майже відповідає розміру місячного чистого доходу ФОП ОСОБА_1 в сумі 5267,00 грн., згідно декларації про доходи за 1 квартал 2009 року. Крім того, позивач сам визнає, що у нього станом на 30.01.2009 року був важкий фінансовий стан, він був неплатоспроможним (відсутність реалізації продукції, фінансова криза на Україні та в світі), що підтверджується листом № 19 від 04.03.2009 року ФОП ОСОБА_1 адресованим заступнику начальника відділу контролю-державному інспектору праці. Згідно акту перевірки № 25-01-040/186 від 18.02.2009 року Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області оплата праці кваліфікованих працівників, зокрема, слюсаря-ремонтника та верстатника деревообробних  верстатів проводилась ФОП ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 96 Кодексу Законів про працю України, на рівні мінімальної заробітної плати в той час як заробітна плата ОСОБА_2 дорівнювала розміру місячного чистого доходу ФОП ОСОБА_1 А тому суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем був навмисно завищений розмір заробітної плати найманому працівнику ОСОБА_2, з метою отримання допомоги по вагітності та пологах в максимально наближеному розмірі. Також суд погоджується з доводами відповідача про неможливість підтвердження обґрунтованості нарахування заробітної плати, оскільки, відсутній достовірний облік виконаної роботи ОСОБА_2 Крім того, відповідно до Довідника кваліфікацій характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 №336, до обов'язків головного бухгалтера входить: самостійно вести облік необоротних активів, запасів, засобів, розрахунків та інших активів, власного капіталу і зобов'язань, доходів і витрат згідно з прийнятою формою бухгалтерського обліку з дотриманням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології обробки даних. Частина 4 статті 8 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 передбачає можливість введення до штату посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером для підприємств. З вищевказаного вбачається, що посада головного бухгалтера може бути в юридичної особи, а не у фізичної-особи підприємця.

Отже, обставини справи  підтверджують необґрунтованість нарахування заробітної плати ОСОБА_2, розмір якої вплинув на розмір допомоги по вагітності та пологах, у зв’язку з чим суд вважає, що відповідачем доведено неправомірне нарахування  розміру допомоги, а відмова відповідача у відшкодуванні витрат пов’язаних з виплатою допомоги по вагітності та пологах працівнику  ОСОБА_2 ґрунтується на законі і є правомірною.

Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А оскільки відповідач довів правомірність своїх дій на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - відмовити.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                          О.В. Заяць