Справа № 2а/2570/1434/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання рішення незаконним і його скасування, визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
22.03.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (надалі – Козелецька РДА), в якому просить: визнати незаконним (протиправним) рішення (лист-відповідь) відповідача від 10.03.2011 року № М-26/02-12 та скасувати його; визнати незаконною (протиправною) бездіяльність відповідача щодо порушення приписів ст. 40 Конституції України, 118 Земельного кодексу України, Законів України «Про звернення громадян» та «Про місцеві державні адміністрації» в частині незадоволення його клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та витребовування та постановлення вимог не передбачених законодавством; зобов’язати відповідача розглянути звернення позивача від 14.01.2011 року та 28.02.2011 року з урахуванням судового рішення по даній справі; зобов’язати відповідача надати графічні матеріали, які б відповідали вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, де відобразити всі вільні земельні ділянки на територіях позначених на доданих знімках до його звернення від 14.01.2011 року з метою здійснення конкретного вибору та надіслання до Козелецької РДА відповідної заяви (клопотання); стягнути на його користь судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що лист-рішення відповідача є незаконним, оскільки, суперечить вимогам Земельного кодексу України та Закону України «Про звернення громадян», а також вважає, що відповідачем порушено приписи Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про звернення громадян» стосовно незадоволення його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відмова у задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, на його думку, є обґрунтованою, а відповіді надавались відповідачу у відповідності з вимогами чинного законодавства України. В зв’язку з цим, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.01.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Козелецької РДА з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель України запасу чи резерву на території Козелецької селищної ради та (або) Берлозівської сільської ради та (або) Лихолітської сільської ради та (або) Білейківської сільської ради та(або) Скрипчинської сільської ради в розмірі 0,12 га для ведення садівництва та(або) для індивідуального дачного будівництва в розмірі 0,10 га та (або) для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,000 га. В зазначеному клопотанні позивач зазначив, що земельних ділянок для ведення садівництва та для індивідуального дачного будівництва, для ведення особистого селянського господарства у власності не має. До клопотання позивач додав графічні матеріали, у вигляді супутникового знімку з Інтернету, на яких зазначив бажане місце розташування земельних ділянок. Вказане клопотання відповідач отримав 19.01.2011 року. Листом від 16.02.2011 року Козелецька РДА повідомила ОСОБА_1 про те, що не вбачає підстав у задоволенні його клопотання, оскільки, супутниковий знімок з Інтернету не відповідає характерним ознакам картографічного матеріалу, відсутні заяви з додатком картографічних матеріалів на кожний вид земельної ділянки, ксерокопія паспорта та ідентифікаційного номера. 21.02.2011 року позивач звернувся до Козелецької РДА зі зверненням (інформаційним запитом) в якому просив надати викопіровки (викопіювання, схем-карти, графічні матеріали), де відобразити всі вільні земельні ділянки державної власності із земель запасу та земель державного фонду для ведення садівництва, особистого селянського господарства та індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Козелецької селищної, Берлозівської, Білейківської, Олексіївщинської, Омельянівської, Крехаївської, Євминківської, Максимівської, Морівської, Соколівської, Надинівської, Бірківської, Скрипчинської, Косачівської сільських рад з координатами або без. Дане звернення відповідачем отримано 25.02.2011 року та скеровано до Управління Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області, яке листом від 11.03.2011 року № 01-16/435 повідомило Козелецьку РДА про те, що ОСОБА_1 раніше звертався з аналогічним питанням до органів Держкомзему за результатами розгляду якого заявникові надана обґрунтована нормам закону відповідь. А тому вказані обставини дають підстави залишити звернення ОСОБА_1 без розгляду. На підставі наданої Управлінням Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області відповіді Козелецькою РДА 11.03.2011 року позивачу була надана відповідь на його звернення від 21.02.2011 року. У вказаній відповіді зазначено, що відповідно до ст.ст. 15, 204 Земельного кодексу України функції у сфері земельних правовідносин пов’язаних з веденням державного земельного кадастру віднесено до повноважень органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Оскільки, позивачу раніше вже надавалась органами Держкомзему обґрунтована відповідь за аналогічним питанням, то вказані обставини унеможливлюють надання Козелецькою РДА запитуваної ОСОБА_1 інформації.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно ст. 119 місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Згідно ст.ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно п.п. 3, 4, 7 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. N 15 державний земельний кадастр ведеться за єдиною для України системою на базі нормативних документів, затверджуваних Держкомземом. Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та його територіальними органами, які здійснюють його формування, ведення, збереження і забезпечують доступ до відповідної інформації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру". До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподаську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова Козелецької РДА у задовленні клопотання позивача від 14.01.2011 року є обґрунтованою. Оскільки, ОСОБА_1 до даного клопотання не долучено документів (графічних матеріалів, ксерокопії паспорта, ідентифікаційного номера) необхідних для розгляду такого клопотання. Тому, що графічні матеріали, які долучив позивач до клопотання не відповідають вимогам Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, оскільки, державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та його територіальними органами, які здійснюють його формування та призначений зокрема для забезпечення заінтересованих громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування розмірів плати за землю. При цьому, згідно ст. 81 Земельного кодексу України права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності набувають лише громадяни України. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України», документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України. А тому, суд погоджується з доводами відповідача стосовно необхідності у даному випадку надання ОСОБА_1 ксерокопії паспорта та неможливості розгляду його клопотання у зв’язку з відсутністю необхідних документів.
Суд не вбачає в діях Козелецької РДА бездіяльності та порушень вимог Конституції України і Закону України «Про звернення громадян» стосовно незадоволення клопотання позивача. Так, як на звернення ОСОБА_1 відповідачем надані обґрунтовані відповіді з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян», а саме у передбачені законодавством строки та з зазначенням можливості оскарження у встановленому законодавством порядку. Посилання ж позивача стосовно пересилання його звернення до управління Держкомзему спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що відповідачем з дотриманням встановлених законодавством строків 25.02.2011 року звернення позивача було направлено до управління Держкомзему в Козелецькому районі.
При цьому, питання щодо обміну інформацією між територіальними органами Держкомзему та органами місцевого самоврядування і органами виконавчої влади з метою надання інформації фізичним та юридичним особам на даний час на законодавчому рівні не врегульовано.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача розглянути його звернення від 14.01.2011 року, від 28.02.2011 року та надати графічні матеріали, які б відповідали вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, то вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання рішення незаконним і його скасування, визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць