ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 р. Справа № 2-а-1856/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді: Гомельчука С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про встановлення відсутності повноважень щодо складання вимог та визнання незаконними та скасування вимог,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області (далі - відповідач, УПФУ), у якому просить встановити відсутність у відповідача повноважень щодо складання вимог про сплату боргу та визнати незаконними та скасувати вимоги управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області від 18.03.2011р., 03.02.2011 р. № 954.
Позивачем надано суду клопотання про розгляд справи без її участі. У позовній заяві зазначено, що вимоги щодо сплати страхових внесків та повідомлення – розрахунок складені відповідачем неправомірно, оскільки фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 не подавалися до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області заява про доплату до мінімального страхового внеску, складена відповідно до Додатку 28 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та звіт за 2010 рік згідно з п.2.2 розділу ІІ Порядку формування і представлення страхувальниками звітів відносно до сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, які б могли бути підставою для складення вимог про сплату боргу від 18.03.2011 р., 03.02.2011 р. № 954, а тому позивач просить суд позов задовольнити та скасувати вищезазначені вимоги.
Представником відповідача надано суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. У письмовому запереченні проти позову, наданому до суду представником УПФУ зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець і, саме, у зв'язку з цим є суб'єктом системи пенсійного забезпечення, платником страхових внесків в обов'язковому порядку. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а тому представник УПФУ просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Представник відповідача зауважив, що 29.03.2011 р. позивачем подано звіт про суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, в якому визначено розмір нарахованих страхових внесків з липня 2010 року усупереч вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим у ОСОБА_1 залишається непогашеною недоїмка по страхових внесках в розмірі 1496 грн.20 коп. , а тому представник УПФУ просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Згідно з ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (Серія НОМЕР_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець Генічеською районною державною адміністрацією Херсонської області, знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області як платник фіксованого податку з 23.03.2010 року.
У лютому та березні 2011 року позивачем отримано від відповідача Вимогу про сплату боргу від 03.02.2011 р. та від 18.03.2011 р.(уточнюючу) № 954 в сумі 1496 грн. 20 коп. та повідомлення - розрахунок, відповідно до якого ОСОБА_1 нараховано суму страхових внесків до сплати за липень - грудень 2010 року в розмірі 1496 грн. 20 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Статтею 67 Конституції України зазначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-ІV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону № 1058-ІV виключно цим Законом визначається коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
17.07.2010 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 08.07.2010 № 2461-VI (далі - Закон № 2461 -VI).
До введення в дію Закону України"Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік та "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 № 2461 -VI доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058-ІV.
З урахуванням внесених змін, які набрали чинності, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками відповідно до цього Закону є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною 3 статті 15 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Отже, Законом України від 08.07.2010 № 2461-VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного Фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1058-ІV участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування може припинитися у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до нього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, є страхувальником та роботодавцем, платником страхових внесків, застрахованою особою, оскільки підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і може втратити статус застрахованої особи у випадку втрати статусу підприємця, а не у зв'язку з відмовою від участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування шляхом неподання заяви про доплату до мінімального страхового внеску чи звітності.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески .
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону є квартал.
Отже, сплата страхових внесків здійснюється щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році мінімальний страховий внесок складає: у липні-вересні - 294,82 грн., жовтні-листопаді –301,12 грн., грудні –306,10 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
За приписами п.8.2., п.8.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та враховуючи те, що сплата страхових внесків є обов'язком для осіб, які мають статус фізичної особи - підприємця та знаходяться на спрощеній системі оподаткування, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про встановлення відсутності повноважень щодо складання вимог та визнання незаконними та скасування вимог відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 10.1