Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
05 квітня 2011 р. № 2а- 306/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
суддів - Заічко О.В., Піскун В.О.,
при секретарі судового засідання –Шевчук А.В.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1
представника Державної податкової адміністрації України –Удовіченко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лозівської об’єднаної Державної податкової інспекції Харківської області, Державної податкової адміністрації України про зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: 1) зобов'язати Первомайське відділення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер і загальні відомості про неї; 2) зобов'язати Державну податкову адміністрацію України виключити індивідуальний ідентифікаційний номер всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичний осіб –платників податків і інших обов'язкових платежів; 3) зобов'язати Первомайське відділення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області зробити в паспорті позивача на сторінці 7, або 8, або 9 відмітку наступного змісту: "Має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера", завірити її підписом відповідальної особи і гербовою печаттю Первомайського відділення Лозівської ОДПІ і зберегти за позивачем раніше встановлену форму обліку платника податків і інших обов'язкових платежів без застосування індивідуального ідентифікаційного номера.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року замінено відповідача по справі з Первомайського відділення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на належного відповідача - Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги посилаючись на зазначені у позові обставини та обґрунтовуючи позов своїми релігійними переконаннями, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник першого відповідача, Лозівської об’єднаної Державної податкової інспекції Харківської області, у судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Громадянка ОСОБА_1, отримавши довідку за формою В-З від відповідача та роз'яснення в письмовій формі, до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації, який здійснює відповідно до Порядку №602/1226 внесення відмітки до паспорта фізичної особи не звернулась .
Зазначив також, що реалізація прав позивача на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів залежить виключно від самої громадянки ОСОБА_1, а не від дій чи бездіяльності відповідачів. Позивач, необґрунтовано відмовляючись від дотримання вказаного порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів. Відповідачем не порушено право позивача, а його не реалізація зумовлена власною поведінкою громадянки ОСОБА_1
Представник другого відповідача, Державної податкової адміністрації України, в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що податковим органом були виконані всі дії передбачені Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів затвердженого наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року № 602/1226, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за № 1345/9944.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, в розумінні ст. 24 Цивільного кодексу України є фізичною особою.
Як фізична особа - громадянин України, який має місце проживання на території України, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданим Первомайським РВГУМВС України в Харківській області 25.08.2009 року, позивач відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є платником податку з доходів фізичних осіб.
Оскільки відносини між сторонами виникли до набуття чинності Податковими кодексом України, суд при розгляді справи керується законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.
Проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд доходить висновку, що при вирішенні справи слід керуватись ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів".
Вказаною нормою закону передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Правовідносини з приводу реалізації особами, які через свої релігійні переконання вважають за неможливе застосувати ідентифікаційний код, унормовані Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів (затверджено наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року № 602/1226, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за № 1345/9944).
Суд відзначає, що на момент виникнення спірних правовідносин, саме встановлена цим Порядком процедура за своєю суттю та наслідками вважалась офіційним повідомленням відповідних державних органів про відмову особи від застосування ідентифікаційного номеру.
Відповідно до пп.1.5. Порядку №602/1226, особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від ідентифікаційного номера у разі наявності у неї ідентифікаційного номера, повідомляє про це податковий орган за місцем своєї реєстрації заявою за формою №В-2.
Пунктом 2 Порядку №602/1226 визначений перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу державної податкової служби. Згідно з п. 3.4 Порядку №602 орган державної податкової служби у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявникові довідку, форма якої наведена у додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Інформація зазначена у заяві, використовується податковими органами для формування відносно особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, відповідної особової справи. Після її формування, дані про таку особу виключаються з Державного реєстру, без порушення повноти обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, а облік особи здійснюється в альтернативній формі - за серією та номером паспорта.
З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2010 року ОСОБА_1 звернулася до Первомайського відділення Лозівської ОДПІ із заявою довільної форми в якій просила в силу своїх релігійних переконань зробити відмітку в паспорті, що вона "має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру". Також, 15.01.2010 року позивачем до Первомайського відділення Лозівської ОДПІ надано заяву відповідної форми - В-2, відповідно до процедури, що передбачена вказаним вище Порядком N 602/1226.
На виконання вказаного Порядку N 602/1226 Первомайським відділенням Лозівської ОДПІ громадянці ОСОБА_1 була надана довідка за формою №В-З (№8 від 22.01.2010 року).
Довідку за формою В-З громадянка ОСОБА_1 отримала 03.02.2010 року про що свідчить її особистий підпис у "Журналі реєстрації громадян на отримання довідки, щодо унесення відмітки до паспорту про відмову від ідентифікаційного номеру", копія якого долучена до матеріалів справи.
З листа Первомайського відділення Лозівської ОДПІ від 22.01.2010 року за №7, вбачається, що громадянці ОСОБА_1 було роз'яснено порядок поставлення відмітки у паспорті органами внутрішніх справ, рекомендовано звернутися до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації, який здійснює внесення відмітки до паспорта фізичної особи.
Термін дії довідки за формою В-З відповідно до п.3.4 Порядку №602/1226, яка надається фізичній особі у органі державної податкової служби, становить 30 календарних днів. Після отримання в органі внутрішніх справ відмітки про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера і передачі до органу державної податкової служби "Повідомлення органу внутрішніх справ про заміну паспортів і перенесення відміток та передачу відривних корінців до довідок за формою № ВЗ тих осіб, до паспортів яких було внесено відмітку вперше", облік доходів платників податків у органах державної податкової служби здійснюється за серією та номером паспорта, з використанням інформації про прізвище, ім'я та по батькові.
Як з’ясовано судом до Лозівської ОДПІ не надходило ні корінця Повідомлення, ні іншої Інформації з органів внутрішніх справ про внесення відмітки до паспорту громадянки ОСОБА_1 про наявність права здійснювати будь-які платежі без Ідентифікаційного номеру.
Отже, ОСОБА_1, отримавши довідку за формою В-З та всі необхідні роз'яснення від Первомайського відділення Лозівської ОДПІ Харківської області, не звернулася до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації, який здійснює відповідно до Порядку №602/1226 внесення відмітки до паспорта фізичної особи, що не заперечувалося позивачем в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про державну податкову службу в Україні", в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковим органам не надано повноважень на внесення будь-яких відміток до паспорту громадянина. Вказаними повноваженнями податкові органи не наділені і згідно з Законом України "Про державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів".
Разом з тим, п. 7 Положення про паспорт громадянина, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.92 року, зазначено, що записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються паспортною службою.
Отже, право на внесення відміток у паспорт громадянина, в тому числі і щодо наявності у останнього права здійснювати платежі без ідентифікаційного номеру, було надано положеннями національного законодавства України лише органам паспортної служби, до яких відповідачі не належать.
Проте, суд зазначає, що відповідно до п. 1 спільного наказу Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.10 №955/628 "Про втрату чинності спільних наказів Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 та від 06.07.2006 №386/663" спільний наказ Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.04 №602/1226 "Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів" втратив чинність з 21.01.11 р.
Згідно із п.2.1 п. 2 наказу ДПА України від 17.12.10 №954 "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України" наказ ДПА України від 27.01.98 №43 "Про затвердження Положення про картку фізичної особи - платника податків" втратив чинність з 21.01.11р.
Починаючи із 01.01.11 року облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби згідно із п. 63.6 ст. 63 гл.6 та п. 70.1 ст. 70 гл.7 р. ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та п. 2 р. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.12.10 №954, (далі - Положення №954) ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Згідно із п. 1 р. VIII Положення №954 фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою №1П , яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
Форма №1П Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків встановлена у додатку 7 до Положення (далі - Повідомлення). Таке Повідомлення фізична особа подає до органу державної податкової служби за місцем свого проживання. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних.
Відповідно до п.8 р. VIII Положення №954 за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8 до Положення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач звернулась до податкового органу із заявою форми №В-2 від 15.01.2010 року у відповідності до спільних наказів Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 та від 06.07.2006 №386/663 "Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів".
З заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру (повідомлення за формою П1) у відповідності до п. 63.6 ст. 63 гл.6 та п. 70.1 ст. 70 гл.7 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та п. 2 р. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.12.10 №954 ОСОБА_1 до органу державної податкової служби за місцем свого проживання не зверталась
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лозівської об’єднаної Державної податкової інспекціїХарківськоїобласті, Державної податкової адміністрації України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова виготовлена у повному обсязі 11 квітня 2011 року.
Головуючий суддя Ізовітова-Вакім О.В.
Суддя Заічко О.В.
Суддя Піскун В.О.