Категорія №2.6.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 вересня 2010 року Справа № 2а-6542/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Кравцової Н.В.,
при секретарі Бражник В.І.,
за участю сторін:
від представника позивача: не з’явився,
від представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 19.08.2010 ВП № 12233539 про арешт грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
02.09.2010 позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 19.08.2010 ВП № 12233539 про арешт грошових коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.08.2010 старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області Топольськовою І.С., у зв’язку з невиконанням Управлянням постанови суду за позовом ОСОБА_2, винесено постанову про арешт грошових коштів боржника у сумі 8404, 41 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку та належить позивачу.
Позивач вважає постанову про накладення арешт на кошти Управління неправомірною з наступних підстав.
Зазначеною постановою накледно арешт на кошти, які знаходяться на цільовому розрахунку, що належить УПСЗН 35218039000088 КПК 2501250 УДК м. Стаханова ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788.
Позивач вважає, що виконати рішення суду не вбачається можливим, оскільки Управління не отримало фінансування для цих потреб і видатків. Стягнення грошових коштів за рішенням суду із спеціалізованого розрахункового рахунку неможливо, оскільки грошові кошти на даному рахунку призначені для виплати допомоги на поточний 2010 рік.
Крім того, відповідно до п. 7 статті 3 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення.
Тому просить суд скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 19.08.2010 про арешт грошових коштів Управління праці та соціального захисту населення Стаханывської міської ради Луганської області, що знаходяться на розрахунковому рахунку № 35218039000088 у сумі 8404, 41 грн.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не доповів, був повідомлений належним чином про що свідчить факсограма від 22.09.2010.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходяться виконавчий лист № 2а-324, виданий 08.12.2008 року Стаханівським міським судом Луганської області про стягнення з УПСЗН Стаханівської міської ради на користь ОСОБА_2 недоплачену різницю в одноразовій компенсацій при переході 24.01.2008 з 3 групи інвалідності на 2 групу в сумі 7630, 20 грн., на виконання яких державним виконавцем відповідача відкрито виконавче провадження, та у рамках яких у зв’язку з відмовою добровільного виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову від 19.08.2010 року ВП № 12233539 про накладення арешту у межах суми 8404, 41 грн., з яких: 7630, 20 грн. – за рішенням суду, 763, 02 грн. – виконавчий збір, та 11, 19 грн. – витрати на проведення виконавчих дій. Грошові кошти знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35218039000088, КПК 2501250, УДК м. Стаханова, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788. Вказані обставини підтверджуються копією постанови про накладення арешту.
Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.
Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.
Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а постанова відповідача про накладення арешту в частині включення до постанови сум виконавчого збору та сум витрат на проведення виконавчих дій підлягає скасуванню.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо включення до постанови про накладення арешту на кошти боржника в установі банку суми виконавчого збору та суми витрат на проведення виконавчих дій не ґрунтуються на законі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Стаханывської міської ради Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 19.08.2010 ВП № 12233539 про арешт грошових коштів задовольнити частково.
Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 19.08.2010 ВП № 12233539 про арешт грошових коштів у частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 763,02 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11,19 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова складена в повному обсязі та підписана 04 жовтня 2010.
СуддяН.В. Кравцова