Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2011 року Справа № 2а-2369/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Широкої К.Ю.
при секретарі Смішливій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції в Луганській області, третя особа – ДП «Первомайськвугілля» в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» про визнання дій незаконними та скасування постанов від 07.02.2011 по зупиненню виконавчого провадження про стягнення заборгованості у розмірі 84 700,98 грн.-
ВСТАНОВИВ:
22 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області (далі – відділення Фонду) до Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції в Луганській області (далі – ВДВС Первомайського МУЮ), третя особа – ДП «Первомайськвугілля» в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» про визнання дій незаконними та скасування постанов від 07.02.2011 по зупиненню виконавчого провадження про стягнення заборгованості у розмірі 84 700,98 грн.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що постановами Луганського окружного адміністративного суду від 09.03.2010 № 2а-968/10/1270, від 22.06.2010 № 2а-3786/10/1270, було задоволено позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП «Первомайськвугілля» в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» на загальну суму 84 700,98 грн.
Відділенням Фонду були направлені по зазначеним постановам виконавчі листи про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП «Первомайськвугілля» в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» на загальну суму 84 700,98 грн., на користь відділення Фонду до ВДВС Первомайського МУЮ для примусового виконання.
10.03.2011 відділення Фонду отримало постанови винесені державним виконавцем ВДВС Герасімовой С.В. про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню, у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711.
Відділення Фонду не погоджується з постановою ВДВС Первомайського МУЮ, з огляду на те, що дія Закону України від 23.06.2005 № 2711 “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єкти господарської діяльності, перераховані в п.1.3. ст.1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.
Позивач не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг ДП “Первомайськвугілля” в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати обов’язкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Представник позивача у судове засіданні не з’явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності .
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відповідачем до суду надіслано письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначено, що п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено обов’язкове зупинення виконавчого провадження у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Боржник – ДП “Первомайськвугілля” та його структурні підрозділи увійшли до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Крім того, представник відповідача зазначив, що згідно ч.3 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” (у новій редакції) виконавче провадження з підстави, передбаченої п.15 ст. 34 цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів. Стягнення за виконавчими листами № 2а-968/10/1270 від 09.03.2010 та № 2а-3786/10/1270 від 22.06.2010 не підпадає під категорію стягнень, передбачених ч.3 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”.
За таких обставин, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, надав відзив на адміністративний позов, в якому просив розглядати справу за його відсутності. Зазначив заперечення, аналогічні викладеним у запереченнях представника відповідача.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України “Про виконавче провадження”, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України “Про виконавче провадження”).
Згідно із ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.7 Закону України “Про виконавче провадження” встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановами Луганського окружного адміністративного суду від 09.03.2010 у справі № 2а-968/10/1270 та від 22.06.2010 у справі № 2а-3786/10/1270 задоволено позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Первомайську Луганської області про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП “Первомайськвугілля” в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» на загальну суму 84 700,98 грн.
Відділенням Фонду направлено виконавчі листи про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП “Первомайськвугілля” в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» на загальну суму 84 700,98 грн. на користь відділення Фонду до ВДВС Первомайського МУЮ для примусового виконання.
10.03.2011 відповідачем винесені постанови ВП № 23216634 та ВП № 24004196 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 12.11.2010 у справі № 2а-968/10/1270 та від 14.12.2010 у справі № 2а-3786/10/1270 у зв’язку із внесенням боржника ДП “Первомайськвугілля” до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу (а.с.7-8).
Вказана постанова надійшла до позивача 10.03.2011, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі до постанови (а.с.6).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Статтею 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” визначено, що цей закон регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб’єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”).
Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб’єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а борг ДП “Первомайськвугілля” в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ДП “Первомайськвугілля” в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» обов’язкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а тому віднесення ДП “Первомайськвугілля” до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” визначають дві обов’язкові умови, які зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб’єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, об’єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” унеможливлює застосування приписів п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” до спірних правовідносин.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанов від 07.02.2011 ВП № 23216634 та від 07.02.2011 ВП № 24004196 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 12.11.2010 № 2а-968/10/1270 та від 14.12.2010 № 2а-3786/10/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП “Первомайськвугілля” в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» на загальну суму 84 700,98 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Первомайську Луганської області є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позовна вимога щодо визнання незаконними дії державного виконавця ВДВС Первомайського МУЮ по зупиненню виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 12.11.2010 № 2а-968/10/1270 та від 14.12.2010 № 2а-3786/10/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП “Первомайськвугілля” в особі «Первомайське спеціалізоване управління» на загальну суму 84 700,98 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Первомайську Луганської області, залишається судом без задоволення з огляду на таке.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії –постанови про зупинення виконавчого провадження. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення статті 124 Конституції України щодо обов’язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами іменем України, суд вважає за необхідне скасувати постанову ВДВС Первомайського МУЮ від 07.02.2011 ВП № 23216634 та від 07.02.2011 ВП № 24004196 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 12.11.2010 № 2а-968/10/1270 та від 14.12.2010 № 2а-3786/10/1270 про стягнення заборгованості по страховим внескам з ДП “Первомайськвугілля” в особі ВП «Первомайське спеціалізоване управління» на загальну суму 84 700,98 грн. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Первомайську Луганської області, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об’єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов’язок відповідача за Законом України “Про виконавче провадження” відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито”від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 14 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 19 квітня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Первомайську Луганської області до відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції в Луганській області, третя особа – Державне підприємство “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спеціалізоване управління» про визнання дій незаконними та скасування постанов від 07.02.2011 по зупиненню виконавчого провадження про стягнення заборгованості у розмірі 84 700,98 грн. - задовольнити частково.
Скасувати постанови від 07.02.2011 ВП № 23216634 та від 07.02.2011 ВП № 24004196 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа у справі № 2а-968/10/1270 виданого 12.11.2010 та у справі № 2а-3786/10/1270 виданого 14.12.2010 про стягнення боргу з державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спеціалізоване управління» на загальну суму 84 700,98 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот гривень 98 коп.) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Первомайську Луганської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 19 квітня 2011 року.
СуддяК.Ю. Широка