УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" січня 2008 р.

Справа № 16/119-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:  

                         судді Гансецького В.П. 

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - підприємець

від відповідача Шатун С.П., дов. №1537 від 10.12.07р. 

 

 Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(м.Коростень) 

до Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" (м.Коростень)

про визнання дійсним договору від 20.08.2002р. та зобов'язання вчинити певні дії

 

Позивач звернувся з позовом про визнання дійсним укладеного з відповідачем договору від 20.08.02р. та про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме - відкликати лист №1259 від 12.10.07р. як такий, що суперечить чинному законодавству України та виконувати положення п.3.1. договору від 20.08.02р.

Заявою, поданою в судовому засіданні 10.01.08р., позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати дійсним договір від 20.08.02р., укладений між  ним та відповідачем та просив зобов'язати відповідача виконувати положення даного договору.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, зокрема зазначив, що відповідач всупереч умовам договору, з надуманих підстав, повідомив його про розірвання договору від 20.08.02р.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судовому засіданні проти позову заперечила, просила в позові відмовити, посилаючись, зокрема, на те, що відповідач розірвав спірний договір з позивачем на тій підставі, що позивач не виконав умови договору в частині надання фінансової та матеріальної допомоги господарству у 2007 році. Представник також зазначила, що підставою для розірвання договору стало зменшення поголів'я диких тварин в мисливських угіддях Омелянівського лісництва.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась на підставі наявних в ній документів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2002 року між сторонами укладено договір, згідно якого Коростенське ДЛМГ, починаючи з сезону полювання 2002 року і до 2014 року приймає в мисливських угіддях Омельянівського лісництва площею 5400 га виключно мисливців підприємця ОСОБА_1 для проведення полювання, при умові дотримання сторонами зобов'язань викладених у даному договорі.

Пунктами 3 та 4 вказаного договору сторони передбачили права та обов'язки сторін у договорі.

Зокрема, підпунктом 4.1 підприємець ОСОБА_1 зобов'язався щорічно надавати господарству фінансову або матеріальну допомогу у розмірі п'ятнадцять тисяч гривень.

В пункті 5 договору сторони погодили, що договір може бути розірвано з ініціативи господарства у випадку грубого порушення мисливцями позивача Закону України "Про ведення мисливського господарства та полювання" та техніки безпеки при їх проведенні, що може привести до нещасних випадків (пп.5.1.1).

Пунктом 6 договору сторони погодили, що договір може бути розірваний у випадку недотримання ОСОБА_1 умов даного договору.

У підпункті 5.2.2 договору передбачено, що договір може бути розірвано не раніше, як через 1 місяць після попередження однією стороною іншої про причини дострокового розірвання договору.

Листом від 12.10.07р. № 1259 відповідач повідомив позивача про розірвання спірного договору (а.с.11).

Як підстави для даної дії відповідач у листі зазначив: нестабільну чисельність поголів'я дичини на території Омелянівської мисливської дільниці ДП "Коростенське ЛМГ"; не перезакріплення ОСОБА_1 погодження на мисливські угіддя з товариством ОСОБА_1; відмову всіх сільських рад на дачу погодження на перезакріплення мисливських угідь за товариством ОСОБА_1 та несплатою коштів за 2007 рік.

Господарський суд вважає вказані дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству та укладеному з позивачем договору, виходячи з наступного.

В силу п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України для визначення правовідносин сторін суд застосовує норми Цивільного кодексу України 2003 року.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628, зміст  договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір  укладається  шляхом  пропозиції  однієї   сторони укласти  договір  (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як свідчать матеріали справи та не заперечувалось відповідачем, між сторонами укладений спірний договір, який жодна із сторін під час його дії не заперечувала, в судовому порядку не оспорювала, а тому він є чинним (дійсним) та обов'язковим для сторін, які його уклали.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вищезазначалось, сторони в договорі обумовили, що допускається одностороннє розірвання договору з боку господарства, але тільки у двох випадках - у випадку грубого порушення мисливцями позивача Закону України "Про ведення мисливського господарства та полювання" та техніки безпеки при їх проведенні, що може привести до нещасних випадків та у випадку недотримання ОСОБА_1 умов даного договору.

Тому, маючи на меті одностороннє розірвання спірного договору, відповідач має право це зробити тільки у вищезазначених випадках.

З вказаного листа від 12.10.07р. № 1259, яким відповідач повідомив позивача про розірвання договору, єдиною, визначеною в договорі, підставою для його розірвання є несплата коштів підприємцем за 2007 рік.

Стосовно даної несплати суд зазначає наступне.

Суд погоджується з позивачем в тому, де він зазначає, що договором не встановлено обов'язку позивача сплачувати кошти, а встановлено обов'язок надавати відповідачеві фінансову або матеріальну допомогу. Крім того, спірним договором не визначено коли саме позивач повинен сплатити кошти чи надати матеріальну допомогу.

Так, вказаний лист позивач отримав 20 жовтня 2007 року, тобто більше ніж за два місяці до закінчення 2007 року.

Таким чином, за час до закінчення року, позивач безумовно ще міг виконати свій обов'язок щодо надання допомоги відповідачу.

Крім того, ще до отримання вказаного листа від відповідача, позивач перерахував відповідачу 15000,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 11.10.07р. № 4/10 (а.с.13).

Тобто, свій, передбачений договором, обов'язок перед відповідачем позивач виконав.

Інші, зазначені у вказаному листі, підстави для розірвання договору в самому договорі сторонами не передбачені.

Таким чином, наведене свідчить про односторонні дії відповідача, які суперечать умовам укладеного договору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не подано доказів, які підтверджують наявність визначених договором підстав для його розірвання.

Відповідно до ст.204 правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом не встановлено і відповідачем не надано доказів, що спірний договір від 20.08.02р. суперечить чинному законодавству або він визнаний недійсним.

Отже, договір підлягає обов'язковому виконанню згідно умов, у ньому передбачених.

За таких обставин, уточнені позовні вимоги є обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та укладеного договору, а тому підлягають задоволенню - суд визнає дійсним договір від 20.08.02р., укладений між сторонами спору та зобов'язує відповідача - Державне підприємство "Коростенське лісомисливське господарство" виконувати положення договору від 20.08.02р., укладеного з підприємцем ОСОБА_1.

Судові витрати покладаються на відповідача.     

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати дійсним договір від 20.08.02р., укладений між  підприємцем ОСОБА_1 та Державним підприємством "Коростенське лісомисливське господарство" (м.Коростень, пров.3-й Шатрищанський 3, код ЄДРПОУ 00991841).

3. Зобов'язати Державне підприємство "Коростенське лісомисливське господарство" (м.Коростень, пров.3-й Шатрищанський 3, код ЄДРПОУ 00991841) виконувати положення договору від 20.08.02р., укладеного з підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1).

4. Стягнути з  Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" (м.Коростень, пров.3-й Шатрищанський 3, код ЄДРПОУ 00991841) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) - 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя

Гансецький В.П.

             Дата підписання рішення 10.01.08р.

 

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 -  сторонам.