КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-6269/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" квітня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Безименної Н.В., Гром Л.М.,
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі в ОВС та стягнення середньомісячного заробітку і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
14.12.2010 ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до УМВС України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування п. 1 наказу № 962 від 30.10.2010, наказ № 246 о/с від 11.11.2010 в частині звільнення його з органів внутрішніх справ, поновлення позивача на посаді експерта техніко-криміналістичного забезпечення роботи Коропського РВ відділу організації роботи з техніко-криміналістичного забезпечення ОВС НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу з 15.11.2010 по день поновлення на роботі та стягнення 5000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду –скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що згідно висновку службового розслідування по факту порушення службової дисципліни експертом з ТКЗ роботи Коропського РВ УМВС області відділу організацій роботи з ТКЗ органів внутрішніх справ НДЕКЦ при УМВС області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 та дізнавачем сектору дізнання Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області лейтенантом міліції Лисенко Я.А. встановлено що 29.10.2010 експерт ОСОБА_2 перебував на службі (доручення по охороні виборчих бюлетенів) у стані алкогольного сп`яніння, чим грубо порушив дисципліну.
Підставою для таких висновків є виписка з медичної картки амбулаторного хворого, виданої Чернігівським обласним наркологічним диспансером, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 1897 від 29.10.2010, згідно якої позивачу встановлено діагноз гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю (алкогольне сп`яніння).
Судом першої інстанції встановлено, що 30.10.2010 начальником УМВС України в Чернігівській області прийнято наказ № 962 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області, яким експерта з ТКЗ роботи Коропського РВ УМВС відділу організацій роботи ТКЗ ОВС НДЕКЦ при УМВС області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 звільнено з ОВС України відповідно до п. 64 «є»Положення про проходження рядовим і начальницьким складом.
На підставі вищевказаного наказу 11.11.2010 начальником УМВС України в Чернігівській області прийнято наказ по особовому складу № 246 о/с, у відповідності до якого, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено в запас Збройних Сил України за п. 64 «є»(за порушення дисципліни) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, експерта з ТКЗ роботи Коропського районного відділу УМВС відділу організації роботи з ТКЗ ОВС НДЕКЦ при УМВС.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи 29.10.2010 ОСОБА_2 перебував на службі по охороні громадського порядку і безпеки під час підготовки та проведення виборів народних депутатів ВР АРК, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів; на розводі отримав табельну зброю та приступив до несення служби. Приблизно о 10:30 його було виявлено у форменому одязі, з табельною зброєю з ознаками алкогольного сп’яніння. Зброю в ОСОБА_2 було вилучено, а його самого направлено на обстеження.
За наслідками кількох досліджень було встановлено, що ОСОБА_2 таки перебував на службі в стані сп’яніння. За наслідками виявленого порушення було проведене службове розслідування, складено відповідний висновок та застосоване до ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з ОВС.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку притягнення до дисциплінарної відповідальності з боку відповідача відбулося без достатніх підстав.
Так 29.10.2010 ОСОБА_2 неодноразово обстежувався лікарями на предмет встановлення стану сп’яніння.
Згідно висновку № 14 від 29.10.2010 Козелецької ЦРЛ наркологом Голінським Г.В. не зроблено висновку, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного або будь якого іншого сп’яніння; встановлено факт вживання алкоголю, коли, у якій кількості та т.і. не зазначено. Медогляд проведено об 11:48. (а.с. 8, 58)
Згідно виписки № 1847 із медичної карти хворого ОСОБА_2 останньому встановлено діагноз: психічні і поведінкові розлади в наслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація неускладнена (алкогольне сп’яніння). Медогляд проведено 29.10.2010 о 13:30 в Чернігівському обласному наркологічному диспансері. (а.с. 38-39)
На аркуші справи 59 міститься висновок Козелецької ЦРЛ про результати медичного огляду на стан сп’яніння ОСОБА_2 № 21 від 29.10.2010, огляд об 11:45, яким так само встановлено факт вживання алкоголю (без зазначення періоду вживання, кількості алкоголю та т.і.), однак на відміну від висновку № 14 містить додатковий напис про відмову від лабораторного дослідження.
У відповідності до п. 3.15 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.
На підставі акту медичного огляду видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 3.20 Інструкції висновок складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис уповноваженій особі МВС, яка доставила дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.
З урахуванням наявних у справі матеріалів можна стверджувати, що ОСОБА_2 про результати медогляду в Козелецькій ЦРЛ повідомлено не було, чим порушено вимоги вищевказаної інструкції, оскільки ставлять під сумнів висновки нарколога, та позбавлено ОСОБА_2 можливості своєчасно пройти нове обстеження з метою спростування таких висновків.
Позивач та його представник стверджували в судовому засіданні, що ОСОБА_2 ніколи не перебував ані на амбулаторному ані на стаціонарному лікування в Чернігівському обласному наркологічному диспансері.
Представник відповідача даної обставини не спростував, зазначивши, що медичній установі видніше, який документ видавати.
Вищевказані численні порушення Інструкції свідчать про недотримання процедури проведення огляду позивача з метою виявлення ознак стану алкогольного сп`яніння, а тому виписка із медичної картки амбулаторного хворого, виданої ЧОНД щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 1897 від 29.10.2010, якою встановлено алкогольне сп`яніння позивача, у відповідності до ст. 70 КАС України не може визнаватись належним та допустимим доказом по справі.
Наведені документи носять суперечливий характер, їх висновки суперечливі, тому колегія суддів вважає їх недостатніми для однозначного висновку про перебування ОСОБА_2 у стані сп’яніння під час несення служби 29.10.2010.
Так само критично колегія суддів ставиться до свідчень свідків, допитаних у судовому засіданні суду першої інстанції. Пояснення одних свідків - співробітників управління, котрі проводили службову перевірку, протирічать поясненням інших свідків, що унеможливлює прийняття однозначного висновку про вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного порушення 29.10.2010.
З огляду на викладене суду неможливо зробити однозначний висновок про наявність дисциплінарного порушення з боку ОСОБА_2 і, як наслідок, про правомірність дій відповідача.
Крім цього, з позовної заяви вбачається, що однією із позовних вимог є виклик в судове засідання свідків, однак у відповідності до положень КАС України, суд не вважає її позовною.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди містяться посилання на те, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Пленум (пункт 9 постанови) також рекомендував судам при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди враховувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), інші обставини, як стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, наведеним положенням вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди не відповідають, тому в їх задоволенні слід відмовити.
За таких підстав колегія суддів знаходить постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 в частині відмови позивачу в його вимогах щодо стягнення моральної шкоди законною, обґрунтованою.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 –скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку і моральної шкоди –задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 962 від 30.10.2010, наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 246 о/с від 11.11.2010 в частині звільнення із займаної посади ОСОБА_2.
Поновити ОСОБА_2 на посаді експерта техніко-криміналістичного забезпечення роботи Коропського РВ відділу організації роботи з техніко-криміналістичного забезпечення ОВС науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з 15.11.2010, допустивши в цій частині негайне виконання постанови суду
Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення з 15.11.2010 за весь час вимушеного прогулу.
В решті позовні вимоги –залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
Л.М. Гром
Повний текст виготовлено 12 квітня 2011 року.