ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 квітня 2011 р.                                                                                    № 6/30-40  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:С.Могил

Є.Борденюк, І.Вовка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постановувід 26. 01.2011

Львівського апеляційного господарського суду

за заявоювідкритого акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство"

про переглядза нововиявленими обставинами рішення господарського суду       Волинської області від 20.02.2008

у справі№ 6/30-40

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1

довідкритого акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство"

простягнення 117 384, 00 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаОСОБА_2, ОСОБА_3 (дов. від 11.02.2011)

відповідачаОСОБА_5 (дов. від 10.05.2010)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.02.2008 у справі №6/30-40 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволений, присуджено до стягнення з ВАТ "Любомльське РТП" 117384 грн. збитків (неотриманого доходу) виходячи з того, що з причин змушеного зупинення підприємницької діяльності та простою виробництва приміщення станції МТФ, яку підприємець ОСОБА_1 купив у відповідача згідно з договором купівлі-продажу від 01.01.2005, протягом 01.04-30.11.2006 підприємець ОСОБА_1 зазнав збитки (упущену вигоду) в сумі 117384 грн., яку повинен відшкодувати відповідач, дії якого по відключенню електроенергії станції МТФ є неправомірними.

26.04.2010 ВАТ "Любомльське РТП" подана заява про перегляд рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 за нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлену обставину, ВАТ "Любомльське РТП" посилається на той факт, що в період з 1.04 по 30.11.2006, підприємець ОСОБА_1 не міг понести збитки у зв'язку з не використанням за призначенням придбаного згідно з договором купівлі-продажу від 1.01.2005 нерухомого майна - станції МТФ, оскільки в цей період він вже не був власником станції МТФ, не здійснював і не міг здійснювати підприємницьку діяльність в даному приміщенні станції МТФ.

Даний факт підтверджується ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.09.2008 про затвердження мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, за якою, зокрема, ОСОБА_1 визнає дійсним договір купівлі-продажу від 28.03.2006 нерухомого майна - станції МТФ та визнає право власності на дану станцію за ОСОБА_4; а також договором купівлі-продажу від 28.03.2006, укладеним між підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_4, актом приймання-передачі нерухомого майна від 29.03.2006, згідно з яким підприємець ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_4 прийняв нерухоме майно станцію МТФ, розпискою, виданою СПД ОСОБА_1 в тому, що він одержав від ОСОБА_4 суму 122000 грн., як розрахунок за станцію МТФ згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.03.2006.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.11.2010 (суддя Пахолюк В.А.) у задоволенні заяви ВАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 відмовлено, рішення господарського суду залишене без зміни з огляду на те, що заявником у розумінні вимог ст.ст. 34, 36 ГПК України не подано суду доказів, що спростовують обставини покладені в основу прийнятого рішення.

При цьому місцевий господарський суд зазначив, що обставина, на яку посилається відповідач як на нововиявлену, не може підтверджуватись ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.09.2008 про затвердження мирової угоди, оскільки остання скасована ухвалою апеляційного суду Волинської області від 30.06.2010, а справа направлена на новий розгляд.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 (колегія суддів: Г.Кордюк, Л.Давид, Х.Мурська) ухвала господарського суду Волинської області від 09.11.2010 скасована; заява відкритого акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про перегляд рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 за нововиявленими обставинами у справі №6/30-40 задоволена; рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 у справі №6/30-40 скасоване; прийняте нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що господарський суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду, що нововиявлена обставина не може підтверджуватись ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.09.2008 про затвердження мирової угоди, оскільки остання скасована ухвалою апеляційного суду Волинської області від 30.06.2010.

Однак, на думку апеляційного господарського суду, місцевим господарським судом не взято до уваги інші докази, які підтверджують нововиявлену обставину і на які заявник послався у заяві від 26.04.2010 №88, а саме договір купівлі-продажу станції МТФ від 28.03.2006, який в судовому порядку недійсним не визнавався та акт приймання –передачі станції МТФ, підписаний між СПД ФО ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 29.03.2006.

Дана обставина не була відома ні суду, ні ВАТ "Любомльське РТП", оскільки останній дізнався про неї із листа ОСОБА_4 від 23 лютого 2010р.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Оскільки предметом договору купівлі-продажу від 28.03.2006 є об’єкт нерухомого майна (станція МТФ), то такий договір відповідно до ст. 657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Згідно з ч.3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації є укладеним з моменту державної реєстрації.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 30.06.2010 скасована ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.09.2008 про затвердження мирової угоди з огляду на те, що договір купівлі-продажу 28.03.2006 нотаріально не посвідчений, державна реєстрація його не здійснена.

Отже, помилковим визнається висновок суду апеляційної інстанції про наявність доказів, що спростовують факти покладені в основу рішення суду від 20.02.2008, оскільки матеріалами справи не підтверджується відчуження нерухомого майна (станція МТФ) із власності ОСОБА_1 та перехід його у власність ОСОБА_4

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції правильно зазначив, що заявником у розумінні вимог ст.ст. 34, 36 ГПК України не подано суду доказів, що спростовують обставини покладені в основу рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 у справі №6/30-40.

Відтак, наведене заявником обґрунтування необхідності перегляду судового рішення не свідчить про наявність нововиявлених обставин у розумінні ст. 112 ГПК України, та не ставить під сумнів правильність прийнятого у справі судового рішення, а тому колегія суддів вважає обґрунтованою відмову місцевим господарським судом у задоволенні заяви відповідача.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -  11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 у справі №6/30-40 скасувати.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 09.11.2010 у справі №6/30-40 залишити без зміни.

Судді:                                                                                                  С. Могил

                                                                                                              Є. Борденюк

                                                                                                              І. Вовк