справа №2-466/11

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 року                                                                     місто Сімферополь

Київський районний суд  міста Сімферополя в складі:

головуючого судді Долгополова А.М.

при секретарі Білосорочка О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  позовною заявою

        ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» в особі відділення № 600 ПАТ «Укрсиббанк» про визнання договору недійсним

в  с т а н о в и в:

      позивачка звернулась до суду із позовом про розірвання договорів про надання споживчого кредиту та іпотечного договору, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно укладеного договору про надання споживчого кредиту відповідач зобов’язався надати їй в строк до 16.05.2008 року кредит у сумі 60000 доларів США, що еквівалентно 303000 грн. З метою забезпечення кредитного договору між сторонами був укладений іпотечний договір від 16.05.2008 року, відповідно до якого банку була передана в іпотеку квартира АДРЕСА_1. У порушення умов договору до даного часу кредит позивачкою не отриманий, і банком не виконані взяті на себе зобов’язання. На підставі викладеного просила розірвати договори про надання споживчого кредиту та іпотечний договір.

        В ході судового засідання позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволені по мотивах викладених в позовній заяві, а також пояснила, що неодноразово зверталася до відповідача з вимогою розірвати спірні договори, але всі її заяви були проігноровані. Крім того позивачка зазначила, що заяву на видачу готівки ні вона, ні її чоловік ОСОБА_2 не підписували і гроші не отримували. Також просила суд стягнути на її користь судові витрати в сумі 45,5 грн. та витрати за проведення експертизи в сумі 2000 грн.

        Представник відповідача Дубцова М.А. позовні вимоги не визнала, пояснила, що банк виконав всі взяті на себе зобов’язання, а саме гроші були видані чоловіку   позивачки 19.05.2008 року, про що свідчить його підпис у заяві на видачу готівки. Позивачка через свого чоловіка отримала грошові кошти тільки на підставі вказаної заяви і ніяких більше платіжних документів не передбачено для видачі коштів. У судове засідання 11.01.2011 року представник відповідача надала висновок спеціаліста, згідно якому підпис у заяві на видачу готівки виконаний чоловіком позивачки – ОСОБА_2, а також пояснила, що одразу після видачі коштів позивачці у рахунок погашення заборгованості від її чоловіка надійшли грошові кошти в сумі 282000грн, що підтверджується договором овердрафта, укладеним між банком та підприємством ОСОБА_2 На підставі викладеного просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що дійсно разом з позивачкою мали намір отримати кредит у сумі 60 000 доларів США, у зв’язку із чим і був укладений договір про надання споживчого кредиту та іпотечний договір, але грошей у банку вони так і не отримали. Крім того, стверджував, що заяву на видачу готівки він не підписував і чому висновок спеціаліста свідчить про його підпис у вказаній заяві, пояснити не може.

Експерт Попова Н.А. у своєму висновку та в судовому засіданні підтвердила, що підпис від імені позивачки у заяві на видачу готівки виконаний не позивачкою і не ОСОБА_2, а іншою особою, про що і свідчить зроблений нею висновок почеркознавчої експертизи. Також зазначила, що підпис людини з віком не змінюється, тому відсутність у матеріалах справи вільних зразків почерку позивачки та ОСОБА_2 на час підписання договору ніяк не вплинули на результати експертизи.

Вислухавши сторони, свідка, експерта, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

      Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, що витікають із укладення та виконання кредитного договору та договорів, укладених в його забезпечення, які регламентуються ЦК України.

16.05.2008 року між сторонами були укладені договір про надання  споживчого кредиту та іпотечний договір.(а.с.5-11).

        Згідно укладеного договору про надання споживчого кредиту відповідач зобов’язався надати позивачці кредитні кошти в сумі 60 тисяч доларів США, що еквівалентно 303000 грн, у вигляді одного траншу. (а.с. 5).

У забезпечення виконання грошових зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту сторони уклали іпотечний договір, відповідно до якого позивачкою передана в іпотеку квартира АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Згідно статуту ПАТ «Укрсиббанк» АКІБ «Укрсиббанк» змінив своє найменування на ПАТ «Укрсиббанк», яке виступає його правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях. (а.с.33-34).

Відповідно до заяви на видачу готівки № 33 від 19.05.2008 року з поточного рахунку позивачки були видані грошові кошти у сумі 60000 доларів США, у графі «підпис отримувача» стоїть підпис від імені позивачки (а.с.35).

Висновком почеркознавчої експертизи від 17.02.2011 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у заяві на видачу готівки у графі «підпис отримувача» виконаний не ОСОБА_1, не ОСОБА_2, а іншою особою. (а.с. 83-85).

Згідно ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як випливає із положення ст.1054 ЦК України обов’язком відповідача за укладеним кредитним договором є надання грошових коштів позивачці, а не іншій особі. Судом встановлено, що заяву на видачу готівки позивачка не підписувала, і, як наслідок, грошей не отримувала, у зв’язку із чим банк не виконав зобов’язань з надання грошових коштів за укладеним договором.  

Відповідно до п.5 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України видача готівки іноземної валюти здійснюється за заявою на видачу готівки - фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти . У  видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) працівник банку перевіряє: повноту заповнення реквізитів на документі; наявність підписів посадових осіб банку, яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам; належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі; у разі отримання готівки за довіреністю - правильність оформлення довіреності на отримання готівки; наявність підпису отримувача.

Судом представнику банка пропонувалось надати Положення про порядок видачі готівки та розхідний касовий ордер (а.с.79) т.я. документи, які свідчать про те, що людина отримала гроші, але ж до кінця розгляду справи ці документи отримані не були. Це також судом розцінюється як порушення банком порядку надання грошей позивачці і розцінюється на ії користь.

Суд не може погодитися із ствердженням представника відповідача про дотримання порядку видачі кредиту позивачці, оскільки встановлено, що грошові кошти не були видані належній особі.

Суд не приймає до уваги наданий відповідачем висновок спеціаліста, відповідно до якого заява на видачу готівки від імені позивачки підписана ОСОБА_2, оскільки проведена почеркознавча експертиза встановила, що підпис виконаний іншою особою. Враховуючи факт підроблення підпису позивачки у заяві на видачу готівки, а також факт можливого зловживання службовим становищем з боку робітників банку ,  суд вважає необхідним винести на адресу прокурора м. Сімферополя окрему ухвалу для проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України.

Суд також враховує, що згідно спірного договору гроші повинні бути надані позивачці, але представник відповідача не надала доказів правомірності видачі грошей чоловіку позивачки без розхідного касового ордеру.

    Беручі до уваги, що невиконання стороною відповідача вимог договору, порушує її права та законні інтереси, що передбачені цивільним законодавством, у зв’язку із чим суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і договір про надання споживчого кредиту підлягає розірванню.

Як випливає із положень ст.ст. 575, 593 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, а право застави припиняється у разі припинення зобов’язання, забезпеченого заставою. Беручі до уваги, що договір про надання споживчого кредиту, виконання якого забезпечено іпотекою, підлягає розірванню, вимоги позивачки щодо розірвання іпотечного договору судом задовольняються.

      Статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту передбачено припинення правовідносин, яке застосовується як правило при невиконанні або неналежному виконанні своїх обов’язків, або неправомірне використання кредитором свого суб’єктивного права.

      Таким чином суд вважає, що припинення правовідносин, що склалися між сторонами у справі, шляхом розірвання договорів відповідає передбаченим способам захисту порушеного права позивачки.

      Позивачка наполягала на відшкодуванні їй витрат на проведення експертизи, у зв’язку із чим вони підлягають стягненню з відповідача у повному розмірі.

      Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку відповідно до ст.88 ЦПК України.

        Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи покладається на відповідача відповідно до із ст.81 ЦПК України в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р.

        На підставі ст.ст.16,203,546,575,593,1054 ЦК України, Інструкції про касові операції в банках України,  керуючись ст.ст.10,11,60,212,213, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

            позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір про надання споживчого кредиту № 11347519000 від 16.05.2008 року та іпотечний договір від 16.05.2008 року реєстр № 1994, укладені між АКІБ «Укрсиббанк» в особі відділення № 600 АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 8,5 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн, витрати на проведення експертизи в сумі 2000 грн, а всього 2045,5 (дві тисячі сорок п’ять) грн.

        На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його оголошення через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя