АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
2011 року березня місяця 09 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі:
головуючого – Суворова В.О.
суддів –Черевко П.М.
– Артеменко І.А.
при секретарі –Землянецькому Г.В.
за участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 13 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про спонукання до виконання зобов’язань, стягнення 120 000 доларів США, 3 процента річних за прострочення виконання договірних зобов’язань, що складає 14 500 доларів США та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.,
встановила:
16 лютого 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до СПД ОСОБА_2, який він уточнив 02 червня 2009 року, де зазначив як відповідача фізичну особу ОСОБА_2 про спонукання до виконання зобов’язань, стягнення 120 000 доларів США, 3 процента річних за прострочення виконання договірних зобов’язань, що складає 14 500 доларів США та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 04 лютого 2004 року він для здійснення підприємницької діяльності разом з ОСОБА_6 дав відповідачу 124 000 доларів США в рівних долях на придбання транспортних засобів, які відповідач зобов’язався повернути у ході підприємницької діяльності чи в разі продажу транспортних засобів. На підтвердження вказаного зобов’язання відповідач підписав розписку (а.с.11).
Відповідно до умов вказаного договору відповідач при здійсненні підприємницької діяльності або при продажу транспортних засобів зобов’язаний повернути вказаним особам 124 000 доларів США.
_________________________________________________________________________
Справа № 22ц-472/10, 1213\11 Категорія ЦП: 30
Головуючий у першій інстанції – Середа І.В.
Доповідач – Суворов В.О.
15 липня 2005 року між ОСОБА_6 та позивачем відбулася угода, відповідно до якої ОСОБА_6 передав права на свою частку грошей позивачу.
До жовтня 2005 року відповідач здійснив продаж транспортних засобів, які були придбані на кошти позивача, але відповідно до домовленості кошти не повернув.
Позивач вважає, що відповідач не виконав умови договору, в зв’язку з чим просить стягнути з відповідача суми, зазначені у договорі , та моральну шкоду.
Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях вказав, що справа підлягає закриттю на підставі п.2 с.1 ст. 205 ЦПК України, оскільки рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 лютого 2008 року спір по справі був вирішений. Відповідно до вказаного рішення, яке ухвалою Верховного Суду України залишено без змін , позивачу було відмовлено у стягненні боргу. Також відповідач зазначає, що він від позивача кошти не отримував, розписку від 04 лютого 2004 року та 25 червня 2004 року не підписував. Два автомобілі та два напівпричепи були передані родичам позивача та один автомобіль та напівпричіп був проданий самим відповідачем , в зв’язку з чим він кошти не отримував.
Рішенням суду першої інстанції від 13 жовтня 2009 року позовну заяву ОСОБА_4 задоволено частково.Стягнуто зі ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 58 000 доларів США, 3 % річних- 6 960 доларів США, судовий збір у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн. В іншій частині вимог ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
У ході розгляду справи у судової колегії виникла необхідність з’ясувати чи підписував ОСОБА_2 розписку від 04 лютого 2004 року. У матеріалах справи є ксерокопія вказаної розписки, яка підлягає дослідженню експертом (а.с. 11).
Для вирішення вказаного питання необхідні спеціальні знання в галузі науки, техніки.
Згідно зі ст. 143 ЦПК України для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Вислухавши думку учасників процесу, ознайомившись з колом питань, які поставлені учасниками процесу, колегія суддів дійшла висновку про те, що необхідно по справі призначити судово-почеркознавчу експертизу.
Керуючись ст.ст.143, 144, ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Призначити по справі №22ц-472/10,1213,11 судово-почеркознавчу експертизу, яку доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставити наступне питання:
чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 на розписці від 04 лютого 2004 р. самим ОСОБА_2 чи іншою особою? В розпорядження експерта для дослідження надати ксерокопію розписки, яка знаходиться на а. с. 11 справи.
Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 22 ц-1213/11, в якій містяться експериментальні зразки підписів ОСОБА_2 (а.с. 324-327, 357-360), а також інші документи, які написані та підписані ОСОБА_2
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_4, що проживає в АДРЕСА_1. Судова колегія звертає увагу, що вказана особа вже сплатила вартість експертного дослідження 25 березня 2010 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.О.Суворов
І.А. Артеменко
П.М.Черевко