ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 квітня 2011 р.                                                                                    № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргуарбітражного керуючого-розпорядника майна Шевцова С.О., м. Харків

на постанову

та ухвалувід 16.02.2011 р. Севастопольського апеляційного господарського суду

від  31.01.2011 р. господарського суду м. Севастополя

у справі№ 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 господарського суду м. Севастополя

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Уралмаг", м. Магнітогорськ  Російська Федерація (м. Севастополь)

до боржникавідкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод", м. Севастополь

провизнання банкрутом

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 11.05.2004 року порушено провадження у справі № 5020-8/085 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" (далі –Боржник, Завод) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Уралмаг" (далі - Кредитор, Товариство) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 31.01.2011 року (суддя-Погребняк О.С.) матеріали справи надіслано до Слідчого управління Міністерства Внутрішніх Справ України у м. Севастополі для проведення необхідних слідчих дій у вигляді перевірки відповідності документів товариства з обмеженою відповідальністю "Уралмаг" та їх реквізитів до справжніх; провадження у справі зупинено до закінчення проведення слідчих дій та повернення матеріалів справи до господарського суду.          

Не погодившись з цією ухвалою, розпорядник майна відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" - Шевцов Сергій Олександрович звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду м. Севастополя від 31.01.2011 року скасувати.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 року (головуючий суддя –Проценко О.І., судді: Латинін О.А., Маслова З.Д.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Севастополя від 31.01.2011 року –без змін.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом суду апеляційної інстанцій, арбітражний керуючий-розпорядник майна Шевцов С.О., звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Севастополя від 31.01.2011 року, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 року та прийняти нове рішення, яким повернути справу для подальшого "провадження" у справі про банкрутство до господарського суду м. Севастополя.  

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. 1, 7 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що від слідчих органів надійшло клопотання  про витребування  матеріалів справи про банкрутство  Заводу з метою здійснення перевірки поданих у справі Товариством документів, а норми ст. 79 ГПК України  передбачають право  суду  направляти матеріали справи до слідчих органів. На цих підставах ухвалено про надіслання справи до слідчих органів та зупинення провадження у справі, висновок про що був підтриманий судом апеляційної інстанції.

Враховуючи, що оскаржувані судові рішення були виконані, а матеріали справи направлені до Слідчого управління УМВС України в м. Севастополі, касаційне провадження здійснюється  по копіях матеріалів справи, що були надіслані разом з касаційною скаргою, завірені підписом уповноваженої посадової особи та скріплені печаткою господарського суду. Севастополя.

Суд касаційної інстанції не погоджується із викладеними висновками судів попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях, оскільки вони зроблені з неналежним застосуванням норм законодавства.

Так, дійсно, норми п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України передбачають право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання  господарським судом матеріалів до слідчих органів.

При цьому, застосування цього права господарським судом (щодо надсилання справи в цілому –а не окремих документів у справі, та  щодо зупинення провадження у справі в цілому) має бути обґрунтовано судом належним чином відповідно до вимог ст.ст. 43, 86 ГПК України.

Між тим, в порушення вказаних норм, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі у зв'язку із направленням справи до слідчих органів,   взагалі не обґрунтував своє рішення про зупинення провадження у справі, констатувавши лише в мотивувальній частині факт подання слідчими органами клопотання про витребування матеріалів справи, виклавши обґрунтування, наведені в цьому клопотанні, процитувавши положення п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції, як вбачається з оскаржуваної постанови, на це уваги не звернув та не дав таким обставинам належної правової оцінки, при цьому доповнивши мотивувальну частину ухвалу суду першої інстанції власними обґрунтуваннями для задоволення клопотання про надсилання слідчим органам матеріалів справи та зупинення провадження у справі та зазначивши при цьому, що  такі обґрунтування наведені саме судом першої інстанції та з ними слід погодитись (копії матеріалів справи т. 9 а.с. 135-136).

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Слідчим управлінням УМВС України в м. Севастополі у справі було подано два клопотання:

-          від  11.01.2011 року, в якому слідчі органи просять розглянути питання  про виїмку всієї справи № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230  про банкрутство Заводу або виїмку окремих процесуальних документів;

-          від  13.01.2011 року –про направлення справи про банкрутство Заводу № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230  в повному обсязі для проведення  необхідних слідчих дій.

Між тим, згідно ухвали суду першої інстанції було розглянуто та задоволено лише клопотання від 13.01.2011 року, а клопотанню від 11.01.2011 року взагалі не була дана належна правова оцінка. При цьому, слід звернути увагу, що обидва вказаних клопотання містять посилання слідчих органів на необхідність перевірки  (проведення експертиз, слідчих дій) лише стосовно наявних у справі документів, поданих  ініціюючим кредитором –Товариством, що також було встановлено судами попередніх інстанцій. Що ж до необхідності перевірки інших наявних у справі документів слідчими органами  в клопотаннях не зазначається та судами попередніх інстанцій відповідних обставин не встановлено.

У зв'язку з цим, суд касаційної інстанції вказує на те, що судами попередніх інстанцій не було мотивовано прийняте рішення про необхідність направлення до слідчих органів всіх матеріалів справи про банкрутство Заводу (а не лише тих, які були подані та складені ініціюючим кредитором –Товариством) та, відповідно, про зупинення провадження у справі.

Поряд з вищевикладеним, касаційна інстанція наголошує, що суди попередніх інстанцій, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з надсиланням матеріалів справи до слідчих органів невірно обґрунтували підстави, встановлені  ст. 79 ГПК України.

Так, ч. 2 ст. 79 ГПК України  встановлює три випадки можливого зупинення провадження у справі (призначення господарським судом експертизи, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів та заміна  однієї із сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації).

При цьому, ініціатива стосовно цієї дії –зупинення провадження може виходить від сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за ініціативою самого суду.

У випадку із зупиненням провадження у даній справі, ні клопотання сторони, ні клопотання прокурора не було. Ініціатива суду, як вже зазначено, з ухвали від 31.01.2011 року теж не вбачається, оскільки суд, зупиняючи провадження у справі та направляючи матеріали справи до слідчих органів, задовольнив клопотання Слідчого управління УМВС України в м. Севастополі.

Також, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що зупинення провадження у справі про банкрутство унеможливлює здійснення подальшого провадження у справі, тоді як за згаданими клопотаннями слідчих органів виникла необхідність перевірки документів, поданих лише ініціюючим кредитором. Також, колегія суддів враховує, що провадження у справі про банкрутство Заводу триває ще з 2004 року, однак справа знаходиться тільки на стадії розпорядження майном, а норми ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство визначають строки здійснення відповідних процесуальних дій, етапів та строки проведення судових засідань  у справі про банкрутство.

Крім цього, слід зазначити, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції послався на порушення кримінальної справи № 435049. При прийнятті ж оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій не була дана правова оцінка та не врахована наявна в матеріалах справи  постанова від 24.01.2008 року про припинення кримінальної справи  № 435049 (копії матеріалів справи, т. 3 а.с. 23-26) –це по-перше.

По-друге,  суду, розглядаючи питання про зупинення провадження з підстав надсилання матеріалів справи до слідчих органів, слід було врахувати, не виключаючи можливих порушень, які підпадають під ознаки кримінального злочину, що справа вже зупинялась провадженням з 2004 по 2008 рік, а результатом перевірки слідчих органів є згадана постанова про припинення кримінальної справи № 435049 від 24.01.2008 року.   

На підставі вищевикладеного суд касаційної інстанції зазначає про неправомірність та необґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, які зроблені без врахування всіх обставин справи, про направлення до слідчих органів  в цілому справи про банкрутство Заводу та зупинення, у зв'язку з цим, провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як незаконні, а справа - передачі на розгляд до суду першої інстанції.   

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 43, 79, 86, 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу арбітражного керуючого-розпорядника майна Шевцова С.О. задовольнити.

2.          Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 р.  та ухвалу господарського суду м. Севастополя від 31.01.2011 р. у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 скасувати.

3.          Справу передати на розгляд до господарського суду м. Севастополя.

Головуючий                                                                    Б.М. Поляков

         Судді                                                                                 В.М. Коваленко                                                                           

                                                                                                    О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 22.04.2011 року.