Справа № 2-605/2011 р.

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

11 квітня 2011 р.                                Євпаторійський міський суд АР  Крим у складі:

        головуючого судді                             –  Захарової І.О.

        при секретарі                                      –  Цивінській К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за позовом  ОСОБА_1 до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа Євпаторійський міський центр зайнятості населення  про визнання трудового договору розірваним, спонукання  вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суді із позовом до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа Євпаторійський міський центр зайнятості населення  про визнання трудового договору розірваним, спонукання  вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 липня 2006 року між нею і працедавцем – фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 був укладений безстроковий письмовий трудовий договір . 03 липня 2006 року трудовий договір був зареєстрований в Євпаторійському міському центрі зайнятості відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженим Наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 260 від 08.06.2001р. по реєстровому номеру 1188, про що зроблена завірена відмітка на договорі.09 вересня 2009 року об'єкт оренди, магазин в якому вона працювала, зданий орендодавцю. Вона хоче розірвати трудовий договір із відповідачем для чого  подала заяву  про звільнення за власним бажанням з попередженням уповноваженого органу письмово за два тижні. Проте поставити на договорі підпис про розірвання з боку працедавця не представляється можливим зважаючи на відсутність ОСОБА_2 Просить  визнати трудовий договір  розірваним з ініціативою працівника за власним бажанням. Та зобов’язати Євпаторійський Центр зайнятості населення  зняти зазначений договір з реєстрації.

В судове засідання сторони не з’явилися. Позивачка т представник третьої особи надали заяви про  розгляд справи у їхню відсутність. Позивачка наполягла на своїх вимогах, третя особа не заперечувала проти їхнього задоволення.

Відповідач двічі повідомлений належним чином, повістка йому вручена згідно з правилами ст. 74, 76 ЦПК України, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про своєчасне одержання судової кореспонденції начальником Городищенської виправної колонії №96. Письмові пояснення, відгук на позов від відповідача не надійшли.

Суд вважає можливим провести судовий розгляд у відсутності учасників процесу без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачене ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

           З матеріалів справи виходить, що 03 липня 2006 року між ОСОБА_1 і працедавцем – фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений безстроковий письмовий трудовий договір (а.с.3).

          В той же день трудовий договір був зареєстрований в Євпаторійському міському центрі зайнятості відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженим Наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 260 від 08.06.2001р. по реєстровому номеру 1188, про що зроблена завірена відмітка на договорі.

               09 вересня 2009 року об'єкт оренди, магазин в якому вона працювала, зданий орендодавцю. Вона хоче розірвати трудовий договір із відповідачем для чого  подала заяву  про звільнення за власним бажанням з попередженням уповноваженого органу письмово за два тижні (а.с.4).

Зазначена заява узгоджена працедавцем та на ній вчинений відповідний запис про згоду ОСОБА_2 на розірвання трудового договору. Його підпис засвідчений у встановленому порядку Начальником Городищенської виправної колонії Департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області (№96) 26.11.2010 року.

           Проте поставити на договорі підпис про розірвання з боку працедавця не представляється можливим зважаючи на відсутність ОСОБА_2

      Згідно з вимогами трудового законодавства, основою трудових відносин між найманим робітником і приватним підприємцем відповідно до ст. 21 КЗпП є трудовий договір, що укладається обов’язково в письмовій формі.

Форма трудового договору затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 "Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою"

Основним документом, що підтверджує трудову діяльність працівника, є трудова книжка, що ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємствах всіх форм власності або у фізичної особи більше п’яти днів (ст. 48 КЗпП).  

 У п. 2.20-1 Інструкції № 58 від 29.07.1993 р. "Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях"  зазначено, що трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору, зберігаються безпосередньо в працівника.  

Приватні підприємці здійснюють записи в трудових книжках працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи, відповідно до укладених із працівниками трудових договорів, які повинні бути зареєстровані у встановленому порядку в державній службі зайнятості за місцем реєстрації приватного підприємця в присутності як самого приватного підприємця, так і найманої особи.  

Ці вимоги закону були виконані сторонами при укладенні трудового договору між ними.

Згідно ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, за власним бажанням, попередивши про це працедавця або уповноважений їм орган письмово за два тижні.

Розірвання трудового договору відповідно до Наказу № 260 повинне здійснюватися також в державній службі зайнятості за місцем реєстрації приватного підприємця з обов’язковою присутністю як роботодавця, так і найманого робітника.  

Внесені приватним підприємцем до трудових книжок записи про звільнення підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, що зареєструвала трудовий договір, і посвідчується його печаткою.  

Отже між сторонами склалися трудові правовідносини, які регулюються статтями  21,24,24-1 КЗпП України.

Сторони виявили бажання про розірвання трудового договору, однак у встановленому для цього порядку не можуть здійснити внаслідок перебування відповідача в  місцях позбавлення волі.

    Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України  кожна особа має право в порядку, встановлену  цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

У відповідності до ст.64 Конституції України право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню. Дане право гарантоване усім фізичним та юридичним особам, права і свободи чи інтереси яких порушені, невизнані або оспорені.

Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.                

Судом були надані рівні права  сторонам процесу щодо подання доказів,їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

    Суд вбчає наявними підстави для розірвання трудового договору між сторонами в судовому порядку.

Відповідно до ст.24-1 КЗоТ України, п.7 вищезгаданого Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого Наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 260 від 08.06.2001г., у разі розірвання трудового договору, укладеного  між працівником і фізичною особою,

відповідальна особа центру зайнятості в триденний термін знімає вказаний договір з реєстрації, про що робиться відмітка в ньому і в книзі реєстрації трудових договорів.

    З огляду на аналіз наведених правових норм, суд вважає передчасними вимоги  щодо спонукання третьої особи для вчинення  дій по реєстрації розірвання трудового договору. По-перше,  прийняте судом рішення є підставою для вчинення таких дій самостійно у встановленому порядку. По-друге, в разі  безпідставної бездіяльності або відмови у вчиненні такої дії, у позивачки виникає  право на звернення в суді із відповідними вимогами до Центру зайнятості, які мають розглядатися в іншому провадженні за правилами адміністративного судочинства.

    Отже, вимога про спонукання вчинити певні дії на адресу відповідача (який не має повноважень на вчинення таких дій) , але спрямована третій особі – є безпідставною, в її задоволенні слід відмовити.

На підставі ст. ст. 3, 11-16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 21,24,24-1 , 38 Кодексу Законів про працю України, керуючись ст. ст. 9- 11, 57- 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа Євпаторійський міський центр зайнятості населення  про визнання трудового договору розірваним, спонукання  вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати трудовий договір від 03.07.2006 року, зареєстрований за №1188 Євпаторійським міським центром зайнятості, укладений між ОСОБА_1 та  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 н невизначений строк, - розірваним за ст. 38 КЗпП України у зв’язку із звільненням з ініціативою працівника за власним бажанням.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АР Крим через Євпаторійський міський суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а у разі відсутності особи в судовому засіданні, в тому самому порядку та строки – з дня отримання копії судового рішення.

Суддя                                                                    І.О.Захарова