справа № 2-906/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     31.03.2011 року.                                                                                               м. Львів

      Галицький районний суд м. Львова

                              у складі:  

головуючого – судді                     Юрківа О.Р.

            при секретарі                              Чорненькій К.М.

                    за участю прокурора                    Коморного В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Прокурора Львівської області в інтересах вільної профспілки машиністів Локомотивного депо Львів Вільної профспілки машиністів України, ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про часткове скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом в інтересах вільної профспілки машиністів Локомотивного депо Львів Вільної профспілки машиністів України, ОСОБА_1 до ДТГО "Львівська залізниця" про часткове скасування наказу покликаючись на те, що відповідно до п. 2.3 наказу начальника ДТГО "Львівська залізниця" № 250/Н від 05.05.2010 "Про впровадження додаткових заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень", начальників відокремлених підрозділів залізниці зобов'язано у двотижневий термін укласти з машиністами тягового, моторвагонного та самохідного рухомого складу договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності ввірених їм матеріальних цінностей. Зазначений пункт наказу суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню, оскільки порушує права окремої категорії працівників Львівської залізниці. 17.06.2010 заступником прокурора області на пункт 2.3 вказаного наказу внесено протест. Листом від 13.07.2010 відповідач повідомив прокуратуру області про те, що протест заступника прокурора області керівництвом залізниці розглянуто та відхилено. Просив скасувати пункт 2.3 наказу начальника ДТГО "Львівська залізниця" Мостового М.В. № 250/Н від 05.05.2010 "Про впровадження додаткових заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень", як незаконний.

Представник позивача у судовому засіданні давши аналогічні пояснення, позов уточнив та пояснив, що наказом начальника залізниці №28/Н від 20.01.2011 року внесено зміни до п.2.3. наказу від 05.05.2010 року №250/Н. Згідно з новою редакцією вказаного пункту наказу передбачається укласти з машиністами тягового, моторвагонного та самохідного рухомого складу, за їх згодою,  договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності ввірених їм матеріальних цінностей. Обидва накази у зазначеній частині суперечать чинному законодавству. Просить позов задовольнити та скасувати пункт 2.3 наказу № 250/Н від 05.05.2010 "Про впровадження додаткових заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень" зі змінами, внесеними наказом №28/Н від 20.01.2011 року, як незаконний.

В судовому засіданні представник вільної профспілки машиністів Локомотивного депо Львів Вільної профспілки машиністів України ОСОБА_1 позов підтримав та пояснив, що договір про повну матеріальну відповідальність може укладатися за наявності одночасно двох умов, а саме: наявність посади, яку працівник займає, або роботи що він виконує, у загальному переліку №447/24, виконання обов’язків згідно з посадою має бути безпосередньо пов’язане із збереженням, обробкою, продажем, перевезенням чи застосуванням в процесі виробництва довірених працівникам цінностей. Посада машиніста тягового рухомого складу, машиніст моторвагонного чи самохідного рухомого складу в переліку №447/24 не значиться. Просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечив та пояснив, що чинним законодавством України не передбачено заборон на укладення договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, в тому числі із машиністами рухомого складу, керуючись принципом свобод договору а також конституційним принципом верховенства права "дозволено все, що прямо не заборонено законом", керівництвом залізниці, згідно наказу від 20.01.2011 року №28/Н, внесено зміни до п.2.3. наказу від 05.05.2010 року №250/Н, виклавши його в такій редакції "2.3 Укласти з машиністами тягового, моторвагонного та самохідного рухомого складу, за їх згодою,  договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності ввірених їм матеріальних цінностей", оскільки залізниця мала можливість укладати з машиністами рухомого складу договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність виключно за наявності їхньої згоди (волевиявлення). Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що відповідно до п 2.3 наказу начальника ДТГО "Львівська залізниця" Мостового М.В. № 250/Н від 05.05.2010 року "Про впровадження додаткових заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень", начальників відокремлених підрозділів залізниці зобов’язано у двотижневий термін укласти з машиністами тягового, моторвагонного та самохідного рухомого складу договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності ввірених їм матеріальних цінностей.

Як вбачається з наказу начальника ДТГО "Львівська залізниця" Піха Б.П. №28/Н від 20.01.2011 року про внесення змін до наказу від 05.05.2010 року №250/Н внесено зміни до п.2.3. наказу від 05.05.2010 року №250/Н, виклавши його в такій редакції "2.3 Укласти з машиністами тягового, моторвагонного та самохідного рухомого складу, за їх згодою, договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності ввірених їм матеріальних цінностей".

Згідно ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.4 листа Міністерства праці та соціальної політики України №146/06/186-88 від 27.05.2008 року "Щодо укладання договору про повну матеріальну відповідальність" договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися за наявності одночасно двох умов: 1) наявність посади, яку працівник займає, або роботи, що він виконує, у загальному Переліку №447/24; 2) виконання обов'язків згідно з посадою, виконання роботи за фахом має бути безпосередньо пов'язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням в процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Відповідно до "Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність", затвердженого постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріатом Всесоюзної центральної ради профспілок № 447/24 від 28.12.1977 року, листа Міністерства праці та соціальної політики України №146/06/186-88 від 27.05.2008 року "Щодо укладання договору про повну матеріальну відповідальність", посади машиністів тягового, моторвагонного та самохідного рухомого складу не підпадають під категорію посад, з працівниками яких слід укладати договори про повну матеріальну відповідальність.

З огляду на наведене, суд вважає, що слід скасувати, як незаконний, пункт 2.3 наказу № 250/Н від 05.05.2010 "Про впровадження додаткових заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень" зі змінами, внесеними наказом №28/Н від 20.01.2011 року, оскільки посади машиністів тягового, моторвагонного та самохідного рухомого складу не підпадають під категорію посад, з працівниками яких слід укладати договори про повну матеріальну відповідальність.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  знайшли своє повне ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.     

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, ст.135-1 КЗпП України, Постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріатом Всесоюзної центральної ради профспілок № 447/24 від 28.12.1977 року "Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність", Листом Міністерства праці та соціальної політики України №146/06/186-88 від 27.05.2008 року "Щодо укладання договору про повну матеріальну відповідальність", суд,

В И Р І Ш И В :

          позов задовольнити повністю.

Скасувати пункт 2.3 наказу начальника Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" Мостового М.В. № 250/Н від 05.05.2010 "Про впровадження додаткових заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень" зі змінами, внесеними наказом начальника Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" Піхом Б.П. №28/Н від 20.01.2011 року "Про внесення змін до наказу від 05.05.2010 року №250/Н".

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

                                                  Суддя:                                                                       О.Р.Юрків