Справа № 2-1339/11

                                                            2011 рік

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

07 квітня 2011 року                                                                                  м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

          головуючого одноосібно –судді Толкаченко О.О.,

при секретарі –Ткаченко О.М.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

представника позивача –ОСОБА_2,

представника відповідача –Дущака Д.С.,

представника третьої особи –Бешляга Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Профспілковий комітет Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В ході розгляду справи судом залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Профспілковий комітет Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали та пояснили, що наказом № 81 від 31.08.1998 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу в якості викладача, згідно з укладеним контрактом, до Білгород-Дністровського кооперативного технікуму.

Наказом № 168-к від 09.06.2008 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії».

Наказом № 53 від 31.05.2010 року з 01.08.2010 року проведено реорганізацію Білгород-Дністровського кооперативного технікуму Одеської облспоживспілки у Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж.

Наказом № 669-к від 01.09.2010 року її звільнено з посади викладача в зв'язку з реорганізацією та скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач та її представник вважають, що при звільненні ОСОБА_1 були порушені норми трудового законодавства, а саме порушені вимоги ч. З ст. 36 КЗпП України, які передбачають, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Тобто, у разі реорганізації Білгород-Дністровського кооперативного технікуму Одеської облспоживспілки, у відповідності із діючим законодавством чинність трудового договору продовжується, тобто звільнення всіх працівників у відповідності із вищезазначеною нормою закону не повинне провадитись.

Звільнення працівника за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу у такому разі можливе лише при скороченні їх чисельності чи штату.

У відповідності до ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Після звільнення ОСОБА_1, на її місце за тією ж посадою прийнято на роботу менш кваліфікованого працівника.

Крім того, при звільненні, роботодавець не надав ОСОБА_1 переваги в залишенні на роботі, як матері-одиначці, на утриманні якої знаходиться донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою III курсу Одеського державного аграрного університету і навчається за контрактом, денна форма навчання.

У відповідності до ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Всупереч діючому законодавству, ОСОБА_1 жодного разу не попередили про наступне вивільнення, до її відома довели лише те, що згодом буде проводитись реорганізація Білгород-Дністровського кооперативного технікуму, та навіть не запропонували іншу роботу.

Крім всього вищезазначеного, на момент звільнення ОСОБА_1 була членом профспілкової організації (профкому), що також відповідач проігнорував.

У відповідності до ч. 4 ст. 252 КЗпП України, звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби).

Крім того, в результаті звільнення ОСОБА_1 їй була завдана моральна шкода, яку позивач оцінює в 20000 гривень.

Таким чином позивач просить:

1.          Поновити строк звернення до суду.

2.          визнати її звільнення з посади викладача з Білгород - Дністровського кооперативного технікуму згідно з наказом № 669-к від 01.09.2010 року незаконним.

3.          Поновити її на посаді викладача у Білгород - Дністровському економіко-правовому коледжі.

4.          Стягнути з Білгород - Дністровського економіко-правового коледжу на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу із врахуванням всіх необхідних доплат за педагогічний стаж, класне керівництво, завідування кабінетами і завідуванням цикловою комісією.

5.          Стягнути з Білгород - Дністровського економіко-правового коледжу на її користь моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився, просив відмовити в задоволенні позовних вимог та пояснив, що відповідно до Постанови правління Одеської облспоживспілки (Протокол засідання № 16 від 31.05.2010 року) та наказу № 53 від 31.05.2010 року була проведена реорганізація Білгород-Дністровського кооперативного технікуму в Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж, з попередженням членів трудового колективу про наступне звільнення у зв'язку з реорганізацією.

03.06.2010 року відбулося засідання профспілкового комітету Білгород-Дністровського кооперативного технікуму (Протокол № 74), на якому розглядалося питання щодо реорганізації установи і було прийнято рішення про звільнення членів трудового колективу з Білгород- Дністровського кооперативного технікуму в зв'язку з реорганізацією в Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж з повним розрахунком і наступним переведенням до коледжу.

На підставі вищезазначених документів та з метою дотримання вимог ст. 49-2 КЗпП України, члени трудового колективу були персонально попереджені не пізніше ніж за два місяці про наступне звільнення, про що свідчать їх особисті підписи та акти ознайомлення.

На протязі жовтня-листопада 2010 року в Білгород-Дністровському економіко-правовому коледжі з метою детального вивчення фактів, викладених у скаргах деяких викладачів, серед яких була і ОСОБА_1, було проведено декілька перевірок на предмет встановлення порушень чинного законодавства про працю під час проведення реорганізації навчального закладу, та порушень діючого законодавства при звільненні ОСОБА_1 не встановлено.

Згідно п.3 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство, організація, установа самостійно визначає свою організаційну структуру, установлює чисельність працівників та штатний розпис.

В період проведення реорганізації було проведено скорочення працівників.

В порівнянні з раніше діючим штатним розписом від 01.08.2010 року та діючим штатним розписом від 20.09.2010 року, штат установи зменшився з 70,16 до 62,83 одиниць.

Також в вищезазначеному штатному розпису, на час перевірки, в наявності були лише наступні вакансії —інженер з ОП та техніки безпеки, інструктор по цивільній обороні, викладач Захисту Вітчизни, вихователь гуртожитку, архіваріус та паспортист, але ці вакансії були запропоновані працівникам, які виконували обов'язки і отримували доплати за їх виконання ще в технікумі.

Таким чином ОСОБА_1 була своєчасно попереджена про наступне звільнення в зв'язку з реорганізацією, при скороченні інша робота в навчальному закладі їй не була запропонована за відсутності вакансій, переважним правом залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці вона не користується, що підтверджується доказами по справі.

Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди відповідач не визнає. Відповідно до ст.23 ЦК України підставою виникнення обов'язку відшкодувати моральну шкоду є вчинення правопорушення, а воно в діях адміністрації Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу відсутнє (вимоги чинного трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 були дотримані, а при відсутності цієї підстави не виникає і обов'язку відшкодувати моральну шкоду).

Представник третьої особи –голова профспілкового комітету Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу Бешляга Л.П. у судовому засіданні пояснила, що на засіданні профспілкового комітету Білгород-Дністровського кооперативного технікуму, яке відбулося 03.06.2010 року розглядалося питання щодо реорганізації установи і було прийнято рішення (Протокол № 74)про звільнення членів трудового колективу з Білгород-Дністровського кооперативного технікуму у зв'язку з реорганізацією в Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж з повним розрахунком і наступним переведенням до коледжу. Питання про скорочення робітників не розглядалося.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до наказу № 81 від 31.08.1998 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу в якості викладача, згідно з укладеним контрактом, до Білгород-Дністровського кооперативного технікуму.

Наказом № 168-к від 09.06.2008 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії».

Наказом № 669-к від 01.09.2010 року ОСОБА_1 звільнено з посади викладача в зв'язку з реорганізацією та скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с. 9).

Звільнення ОСОБА_1 відбулося на підставі наступного.

Так, 28.12.2009 року була ухвалена Постанова Одеської обласної спілки споживчих товариств «Про реорганізацію Білгород-Дністровського кооперативного технікуму Одеської облспоживспілки у Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж»(а.с. 30).

Згідно п.1 Постанови –правління облспоживспілки постановило: реорганізувати  Білгород-Дністровський кооперативний технікум Одеської облспоживспілки у Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж з 01 січня 2010 року з правонаступництвом всіх майнових прав та обов’язків.

Згідно п.3 Постанови –адміністрації технікуму відповідно до ст. 49-2 КЗпП України попередити персонально (під розпис) про наступне звільнення у зв’язку з реорганізацією.

На виконання Постанови Одеської обласної спілки споживчих товариств 31.05.2010 року Білгород-Дністровський кооперативний технікум видав наказ № 53 «Про реорганізацію Білгород-Дністровського кооперативного технікуму Одеської облспоживспілки у Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж»(а.с. 31).

Згідно п.7 Наказу, інспектору кадрів технікуму відповідно до ст. 49-2 КЗпП України наказано попередити персонально (під підпис) про наступне звільнення у зв’язку з реорганізацією з 01.08.2010 року.

03.06.2010 року відбулося засідання профспілкового комітету Білгород-Дністровського кооперативного технікуму (Протокол № 74), на якому розглядалося питання щодо реорганізації установи і було прийнято рішення про звільнення членів трудового колективу з Білгород- Дністровського кооперативного технікуму в зв'язку з реорганізацією в Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж з повним розрахунком і наступним переведенням до коледжу (а.с. 48).

З Наказом №53 «Про реорганізацію Білгород-Дністровського кооперативного технікуму Одеської облспоживспілки у Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж»були ознайомлені працівники технікуму у тому числі і ОСОБА_1, про що 04.06.2010 року вона особисто поставила підпис у графі «З наказом ознайомлені»(а.с.33).

Тобто ОСОБА_1 була попереджена про наступне звільнення у зв’язку з реорганізацією більш ніж за два місяці.

В період проведення реорганізації було проведено скорочення працівників.

В порівнянні з раніше діючим штатним розписом від 01.08.2010 року та діючим штатним розписом від 20.09.2010 року, штат установи зменшився з 70,16 до 62,83 одиниць.

Згідно п.3 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство, організація, установа самостійно визначає свою організаційну структуру, установлює чисельність працівників та штатний розпис.

Також в вищезазначеному штатному розпису, в наявності були лише наступні вакансії –інженер з ОП та техніки безпеки, інструктор по цивільній обороні, викладач Захисту Вітчизни, вихователь гуртожитку, архіваріус та паспортист, але ці вакансії були запропоновані працівникам, які виконували обов'язки і отримували доплати за їх виконання ще в технікумі.

Таким чином керівництво Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу не мало відповідних до кваліфікації ОСОБА_1 вакансій.

01.09.2010 року на підставі наказу № 669-к про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 була звільнена з посади викладача за п.1 ст.40 КЗпП України, з наданням вихідної допомоги. (а.с. 10).

Твердження ОСОБА_1 про те, що її звільнення незаконне на підставі того, що вона являється матір’ю-одиначкою не відповідає дійсності, у зв’язку з тим, що на час звільнення ОСОБА_1 01 вересня 2010 року її донька ОСОБА_6, 31 липня 1992 року (свідоцтво про народження а.с. 11) досягла 18 річного віку.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р.  № 9, одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис

про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.

Згідно статті 1 Конвенції ООН «Про права дитини», яка була ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХХІІ від 27.02.1991 року - дитиною є кожна  людська  істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Також суд вважає, необґрунтованими доводи позивача про те, що вона має інші переваги, передбачені ст. 42 КЗпП України не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв’язку з тим, що позивачем не доведено, перед ким самим з працівників коледжу з аналогічною з ним спеціалізацією та кваліфікацією ОСОБА_1 має переваги.

Також суд не може погодитись з доводом позивача та його представника про те, що при звільнені ОСОБА_1 була порушена ч. 4 ст. 252 КЗпП України, у зв’язку з тим, що дана норма передбачає гарантію не звільнення на протязі року лише для працівників, які обиралися до складу профспілкових органів, а ОСОБА_1 була членом професійної спілки.

У зв’язку зі скаргами звільнених працівників технікуму, у тому числі і ОСОБА_1 18.10.2010 року було здійснена перевірка додержання законодавства про працю головним державним інспектором праці ТДШ в Одеській області Михайловським О.О. за участю старшого помічника прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Скоріка Є.П. (акт перевірки № 15-02-073/0141 додається).

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 —відповідно до наказу № 81-к Білгород-Дністровського кооперативного технікуму від 31.08.1998 р. на підставі особистої заяви, з 01.09.1998 р. працювала на посаді викладача бухгалтерського обліку.

04.06.2010 року заявниця була ознайомлена (підтверджується особистим підписом) з наказом №53 від 31.05.2010 року щодо реорганізації Білгород-Дністровського кооперативного технікуму у Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж з 01.08.2010 року з попередженням про наступне звільнення у зв'язку з реорганізацією.

01.09.2010 року, по виходу з відпустки, трудовий договір з заявником розірвано, згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. Розрахунок при звільненні працівника та видача трудової книжки, здійснено відповідно до ст.ст. 47, 116 КЗпП України.

Перевірка дійшли висновку що адміністрацією установи були дотримані вимоги глави ІІІ-А КЗпП України щодо порядку вивільнення, за ініціативою роботодавця, найманих робітників та забезпечення їх зайнятості.

20.10.2010 року за завданням Державної інспекції навчальних закладів Міністерства освіти і науки України була здійснена перевірка навчального закладу комісією створеною Управлінням освіти облдержадміністрації, яка працювала в економіко-правовому коледжі 19.10.2010 року.

          04.06.2010 року ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом № 53  від 31.05.2010 року щодо реорганізації Білгород-Дністровського кооперативного технікуму у Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж з 01.08.2010 року з попередженням про наступне звільнення у зв'язку з реорганізацією (підтверджується особистим підписом).

          01.09.2010 року, по виходу з відпустки, трудовий договір було розірвано згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.

          Комісія дійшла висновку що процедура реорганізації була проведена з дотриманням норм чинного законодавства.

З 02 по 03.11.2010 року була здійснена ще одна перевірка навчального закладу комісією створеною Державною інспекцією навчальних закладів Міністерства освіти і науки, яка встановила наступне:

ОСОБА_1 - 04.06.2010 року була ознайомлена з наказом від 31.05.2010 року № 53, що підтверджується особистим підписом. Трудовий договір розірвано 01.09.2010 року, по виходу з відпустки, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

В результаті проведення вище названих перевірок всі дійшли висновку, що адміністрацією установи були дотримані вимоги глави Ш-А КЗпП України щодо порядку вивільнення за ініціативою роботодавця найманих працівників та забезпечення їх зайнятості, порушень чинного законодавства про працю при цьому виявлено не було.

          Згідно п.1 статті 40 Кодексу Законів про працю України - Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації,  реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації,  скорочення чисельності або штату працівників;

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р.  № 9 - При розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з  наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

          Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р.  № 9 - Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату  працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства,  що регулюють вивільнення  працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи був він попереджений за 2 місяці про наступне вивільнення.

У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства  в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується  (ч.3 ст.36 КЗпП в редакції  від  19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати  місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

В усіх випадках звільнення за п.1 ст.40  КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою  III-А КЗпП. Чинне законодавство не  передбачає  виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за  2
місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з  інших підстав,  суд  змінює  дату  його  звільнення,  зарахувавши  строк попередження, протягом якого він працював.

Згідно ст. 23 ЦК України - Підставою для виникнення обов’язку відшкодування моральної шкоди є вчинення правопорушення, однак у зв’язку з тим, що в діях адміністрації Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу судом не встановлено порушень діючого законодавства, то відповідно не може виникнути підстав для стягнення моральної шкоди.

Крім того, суд вважає, що ОСОБА_1 не довела поважність причин пропущення нею строків звернення до суду, передбачених ст. 233 КЗпП України, що також є підставою у відмові у задоволення позову.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.92 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»- передбачений ст.233 КЗпроП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р.  № 9, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 209, 212-216 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Профспілковий комітет Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди –відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя:                                                                                                    О.О. Толкаченко