ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
19 грудня 2007 р. |
№ 2-1184/05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2006 року у справі № 2-1184/05 за позовом ОСОБА_1 до Спільного українсько - сірійського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ”Афамія”, ОСОБА_2 про спонукання до виконання договірних зобов'язань та виділ частки в статутному фонді та майні підприємства та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7ОСОБА_8,ОСОБА_9 про визнання недійсним положення установчого договору СП ТОВ ”Афамія”, -
Встановив:
У квітні 2002р. ОСОБА_1звернулась в Шевченківський районний суд м. Чернівці з позовом до Спільного українсько - сірійського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ”Афамія”, ОСОБА_2про спонукання до виконання договірних зобов'язань та виділ частки в статутному фонді та майні підприємства.
У листопаді 2002р. ОСОБА_2звернувся в Шевченківський районний суд м. Чернівці з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7ОСОБА_8, ОСОБА_9про визнання недійсним положення установчого договору СП ТОВ ”Афамія”.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Шевченківського районного суд м. Чернівці від 1 листопада 2005року позов задоволено. Виділено ОСОБА_130/1000 від 15/100 часток домоволодіння майна СП ТОВ ”Афамія”, за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 57, яке складається з приміщень 1 поверху / літ. А -коридор 91-1) 5,9м2 , коридор (1-2)- 8,0 м2 , приміщення (1-3)-20,8 м2 , приміщення (1-4) -9,6 м2, ванна (105) 5,9 м2, приміщення (1-6)-4,3 м2, коридор (1-7)-12,8 м2, приміщення (1-8) -14,1 м2, приміщення (109)-10,4 м2 ,
Доповідач : Гончарук П.А.
приміщення (1-10)-13,3 м2, вбиральня (1-11) -3,4 м2, приміщення 2 поверху /літ. Б/ приміщення (1-4) -25,6 м2 , приміщення (105) - 9,9 м2. В зустрічному позові відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2006року рішення Шевченківського районного суд м. Чернівці від 1 листопада 2005року в частині виділення ОСОБА_1частки 30/1000 від 15/100 часток домоволодіння майна СП ТОВ ”Афамія”, за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 57 -скасовано. В позові ОСОБА_1відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Арешт накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Чернівці від 30 квітня 2002р. на 15/100 домоволодіння майна СП ТОВ ”Афамія”, за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 57 -скасовано.
У касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, а рішення апеляційного суду Чернівецької області залишити без змін.
Розгляд справи відкладався на 5 та 19 грудня 2007 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 є спадкоємицею померлого 19 січня 2001року ОСОБА_10, який був учасником СП ТОВ ”Афамія”. Згідно п.7.2 установчого договору СП ТОВ ”Афамія” частка ОСОБА_10 в статутному фонді товариства становила 20 % або 21400,00 дол. США (40660,00 грн.).
25.10.2001р. ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 20 % статутного фонду СП ТОВ ”Афамія”. Вартість спадкового майна складає 40660,00 грн.
Задовольняючи первісний позов суд першої інстанції посилався на те, що до складу спадщини увійшла частка у статутному фонді і майні товариства у розмірі 20 %, а оскільки п. 7.2 установчого договору СП ТОВ ”Афамія” встановлено, що при виході учасника зі складу товариства належна йому частка виділяється в натурі на праві власності, тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд апеляційної інстанції з посиланням на вимоги ст.ст. 54, 55 Закону України „Про господарські товариства“ , ст.ст. ІІІ, VI Статуту товариства, дійшов висновку, що оскільки спадкодавець - учасник товариства ОСОБА_10 з товариства не виходив та не набував право власності на частину приміщення СП ТОВ ”Афамія” то на момент його смерті 19 січня 2001 року спірне приміщення знаходилось у власності СП ТОВ ”Афамія” і воно не може бути у складі спадкового майна, а тому первісний позов є безпідставним.
Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки вони, в порушення вимог ст. 10, 57, 60 ЦПК України грунтуються на неповно встановлених обставинах справи та належної перевірки доводів кожної із сторін.
В матеріалах справи (а.с. 109) наявна нотаріально посвідчена заява ОСОБА_10 від 16 січня 2001 року про вихід зі складу учасників товариства.
П. 7.2 установчого договору встановлено, що при виходи учасника зі складу товариства належна йому частка виділяється в натурі на праві власності.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні первісного позову, на дану обставину справи уваги не звернув, а навпаки однією з підстав відмови у позові зазначив відсутність заяви про вихід ОСОБА_10 зі складу учасників товариства.
Судом першої інстанції первісний позов задоволено, але дана заява також залишена без перевірки та належної оцінки.
Між тим, з'ясування обставин, пов'язаних з виходом учасника зі складу учасників товариства, має істотне значення по даній справі і впливає на правильність вирішення спору.
За таких обставин оскаржувані судові рішення в даній частині позову підлягають скасуванню.
Не може бути залишено в силі судове рішення і в частині вирішення спору за зустрічним позовом, оскільки відмовивши у задоволені у зв'язку з пропуском строку позовної давності, суд не врахував, що строком позовної давності обмежено лише порушене право, в разі безпідставності позовних вимог в позові повинно бути відмовлено саме з цих підстав.
Не встановивши та не зазначивши в судовому рішенні обставин, на яких грунтуються позовні вимоги та факту порушення прав позивача за зустрічним позовом, суд припустився порушень процесуального права, які тягнуть за собою скасування прийнятих рішень.
З урахуванням викладеного рішення судів першої та другої інстанції підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області, якому підвідомча дана справа з урахуванням набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних прав” від 15.12.2006 № 483-V.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від вставленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суд м. Чернівці від 1 листопада 2005року та рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 25 травня 2006 року у справі № 2-1184/05- скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду Чернівецької області.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.