Справа № 2-950/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2009 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:

судді Похвалітої С. М.,

при секретареві Цинської О.В.,

за участю:

•   -     позивача ОСОБА_1,

•   -     представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» Шевченко Дмитра Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги він мотивував тим, що він працював на підприємстві відповідача. 12 грудня 2008 року він був звільнений за ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Після його звільнення з не була проведена виплата всіх сум, що належить йому. На даний час з ним також не проведений повний розрахунок, тому, він звернувся до суду та прохає стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 3 589 грн. 10 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію у зв’язку з невиплатою заробітної плати та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та прохав суд стягнути в відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 3589 грн. 10 коп., середній заробіток-за весь час затримки розрахунку при звільненні з 13 грудня 2008 року по 24 грудень 2008 року в розмірі 636 грн. 16 коп., компенсацію у зв’язку з невиплатою заробітної плати в сумі 124 грн. 21 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн., посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» позовні вимоги визнав частково. Суду пояснив, що дійсно позивач по справі ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача. Після його звільнення 12 грудня 2008 року з позивачем не був проведений повний розрахунок, а саме не була виплачена заробітна плата, у зв’язку з скрутним становищем на Україні. Не заперечував щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 3589 грн. 10 коп., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 13 грудня 2008 року по 24 грудень 2008 року в розмірі 636 грн. 16 коп., компенсації у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати в сумі 124 грн. 21 коп., заперечував щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 2 000 грн.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 28 травня 2008 року працював на підприємстві відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» та 12 грудня 2008 року був звільнений; за ч. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 5), та не заперечується представником відповідача.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно відповідачем при звільненні позивача, з останнім не був проведений розрахунок всіх сум, що належать йому від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», що вбачається з пояснень позивача та не заперечується представником відповідача.

Судом встановлено, що на час звільнення позивача, а саме на 12 грудня 2008 року, сума заборгованості по заробітній платі склала 3587 грн. 10 коп., що підтверджується копією довідки від 12.01.2009 року за № 11, виданої директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» (а.с. 6) та не заперечується самим представником відповідача.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, та до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений строк виплатити неоспорювану ним суму.

Крім того, відповідно до ч.5 п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року за № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», непроведения розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Оскільки відповідачем не був проведений кінцевий розрахунок при звільненні, відповідно до положень ст. 117 КЗпП України та в строки передбачені ст. 116 КЗпП України з вини відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», тому вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 3587 грн. 10 коп. та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 13 грудня 2008 року по 23 грудня 2008 рік, суд вважає обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» підлягає стягненню 3587 грн. 10 коп. - заборгованість по заробітній платі, 636 грн. 16 коп. - середній заробіток за весь час затримки розрахунку, що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до Закону України, «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», , а саме до ст. 1, Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та до статті 2, Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, компенсація у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати підлягає стягненню на користь позивача в сумі 124 грн. 21 коп., що також не заперечує представник відповідача.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому, розглядаючи позовні вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, з урахуванням моральних страждань останнього внаслідок затримки з ним розрахунку, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що моральна шкода заподіяна позивачу буде відповідати стягнення на його користь з відповідача в сумі 350 грн.

Оскільки, при подачі позовної заяви позивача було звільнено від сплати судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 51 гривень 00 коп., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 гривень, то суд вважає, що ці кошти необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 47, 116, 117, 237-1, КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», ст. ст. 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи та стягнення моральної шкоди, Задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», адреса: м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, буд. № 79, на користь ОСОБА_1:

•   -     3 58 9 (три тисячі п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 10 коп. - суму заборгованість по заробітній платі;

•   -     124 (сто двадцять чотири) грн. 21 коп. - суму компенсації за затримку виплати заробітної плати;

•   -     636 (шістсот тридцять шість) грн. 16 коп. - суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку;

•   -     350 (триста п’ятдесят) грн. 00 коп. - суму у відшкодування моральної шкоди.

Усього: 4 699 (чотири тисячі шістсот дев’яносто дев’ять) грн. 4 7 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», адреса: м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, буд. № 7 9, на користь держави:

-30 (тридцять) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

-51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. - витрати суму судового збору.

Усього: 81 (вісімдесят одна) грн. 00 коп.

В іншій частині позову, а саме стягнення моральної шкоди в розмірі 1650 грн., відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 2 95 ЦПК України.