Справа № 2-а-750/11

ПОСТАНОВА

іменем України

19 квітня 2011 року                                                                                              м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Дикого В.М.,

за участі секретаря с/з Герасимчук Н.Ю.,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора 4-го взводу БДПС молодшого сержанта міліції Кугмерова Вадима Валерійовича про оскарження дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 подав до Носівського районного суду Чернігівської області адміністративний позов, у якому просив визнати дії інспектора 4-го взводу БДПС про притягнення позивача до адміністративної відповідальності неправомірними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 березня 2011 року о 10 год. 37 хв. він керував автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, в с. Іванівка Чернігівської області, і його (позивача) зупинив інспектор ДПС, повідомив, що він перевищив встановлену швидкість руху. ОСОБА_2 категорично заперечував свою вину. На підтвердження своїх доводів інспектор ДПС показав позивачеві показники швидкості 82 км/год., зафіксовані приладом для вимірювання швидкості «Беркут». Посилаючись на показники приладу для вимірювання швидкості, інспектор ДПС склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення на нього (позивача) стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

ОСОБА_2 просив визнати неправомірними дії інспектора 4-го взводу БДПС Кугмерова В.В., які виразились у складанні протоколу та притягненні його до адміністративної відповідальності, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення й закрити справу.

У судовому засіданні позивач позов підтримав з мотивів, які викладені в позові. Пояснив, що рухався по автодорозі зі швидкістю не більше 70 км/год., коли був зупинений інспектором ДПС. Він (позивач) одразу не погодився з діями інспектора, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Відповідні пояснення виклав у даному протоколі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечення проти позову до суду не направив, не просив про відкладення розгляду справи.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 дав показання, що 10 березня 2011 року їхав в автомобілі разом з ОСОБА_2 до            м. Чернігова. Коли проїжджали с. Іванівку спідометр автомобіля позивача показував швидкість не більшу за 70 км/год.  

Вислухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 10 березня 2011 року  на ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1       ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. У постанові вказано, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем, перевищив встановлену швидкість на 22 км/год.

Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 60 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.

Відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення підтверджується поясненнями позивача, даними в судовому засіданні та викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, показаннями свідка, даними в судовому засіданні.

Доводи позивача не спростовані іншими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечення проти позову ОСОБА_2 не направив, не надав суду доказів (фото-, відеоматеріалів, показання свідків, чи ін.) про те, що позивач 10 березня 2011 року перевищив установлені обмеження швидкості руху.

Суд визнає неналежним доказом протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення серії СВ1 № 098446, оскільки відповідач не підтвердив факти зазначені в протоколі будь-якими іншими доказами.

Оцінивши всі докази, суд приходить до висновку, що відповідач не доказав правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, а тому його дії суд визнає неправомірними, і скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 293 КУпАП, ст. ст. 158-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії інспектора 4-го взводу БДПС молодшого сержанта міліції Кугмерова Вадима Валерійовича про притягнення 10 березня 2011 року ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 10 березня 2011 року про накладення на ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень, провадження по справі закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                           В.М. Дикий