ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

«11»квітня 2011 року                                                     Справа № Б-50/224-10  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

представник ПАТ «УкрСиббанк»–Кравцова С.М. за дов. №20 від 05.01.2011 р.,

представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»- Строгов С.Л. за дов. №56 від 11.01.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків, (вх. № 1117Х/2-7), на постанову господарського суду Харківської області від 23.12.2010 року по справі                            № Б-50/224-10,

за заявою           боржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

про визнання банкрутом в порядку статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 23.12.2010 року (суддя Усатий В.О.)  визнано  фізичну  особу-підприємця  ОСОБА_1,  код НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, місце проведення державної реєстрації Виконавчий комітет Харківської міської ради, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

З дня прийняття постанови строки виконання зобов’язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов’язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян.

Скасовано арешти, накладені на майно боржника (в тому числі податкову заставу) і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Оскаленко Дмитра Петровича, код НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 (Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серія НОМЕР_3 від 29.04.2010 року).

Затверджено винарогоду ліквідатору Оскаленко Д.П. у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця.

Зобов'язано   ліквідатора відповідно до п.п. 3,5 ст. 23 Закону в п’ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені   ст.ст.25-34 Закону  України «Про відновлення платоспроможності боржника або   визнання його банкрутом»з урахуванням особливостей, встановлених ч.7 ст.48, ст.49, Закону і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, використання коштів боржника.

Встановлено строк для пред’явлення кредиторами до господарського суду вимог до боржника –1 місяць з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про визнання боржника банкрутом.

Зобов’язано ліквідатора в строк до 23.06.2011 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, інвентаризаційні відомості, акти оцінки майна, відомості про реалізацію кожного об’єкту ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, договори купівлі-продажу майна банкрута, акти приймання передачі майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, докази погашення кредиторської заборгованості по кожному кредитору окремо, реєстр погашених вимог кредиторів, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку банку про рух грошових коштів по основному рахунку за весь час роботи ліквідатора, баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»з постановою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 23.12.2010 року по справі № Б-50/224-10 та припинити провадження по справі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається, зокрема, на  те, що вимоги кредиторів: ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_3 до боржника, які покладанні в основу даного судового провадження, не є безспірними з огляду на вимоги ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так як подані документи не є виконавчими або розрахунковими документами, на підставі яких заборгованість може бути списаною з розрахунків боржника у безспірному порядку. Також, з оскаржуваної постанови та матеріалів справи, на думку апелянта, неможливо зробити висновок про те, що вимоги ФОП –кредиторів пов’язані з підприємницькою діяльністю боржника. Угоди, укладені між боржником і ФОП –кредиторами, судом першої інстанції належним чином не досліджені, правову оцінку їм не надано. Суд першої інстанції прийшов до висновку стосовно відсутності у боржника будь –яких активів, на які можна звернути стягнення, з’ясувавши дане неповно, що стало підставою для прийняття рішення на підставі неповного з’ясування обставин.  Ліквідатора в процесі банкрутства ФОП ОСОБА_1 призначено за відсутності обґрунтувань в необхідності управління його майном , що протирічить вимогам ч.7 ст.48 Закону, відповідно до якої виконання постанови про визнання боржника банкрутом здійснює державна виконавча служба. Окрім того, апелянт вважає, що постановою про визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом порушено право АТ «УкрСиббанк»як заставодержателя з вищим пріоритетом, встановленим Законом України «Про іпотеку», на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. В доповненні до апеляційної скарги банк  посилається на те, що  до заяви ФОП ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство не додані  докази здійснення попередньої публікації про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності , не додано проміжний ліквідаційний баланс; не додано доказів подачі до Державної податкової інспекції, в якому платник податків перебуває на обліку, заяви про припинення платника податків за встановленою чинним законодавством формою про прийняття рішення.

07.04.2011 року до канцелярії Харківського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ліквідатора ФОП ОСОБА_1, в якому він просить в задоволені апеляційної скарги відмовити, постанову Господарського суду Харківської області від 23.12.2010 року по справі                          № Б-50/224-10 залишити в силі.

08.04.2011 року до канцелярії суду надійшло клопотання від кредитора ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, у зв’язку з його хворобою.

08.04.2011 року надійшло клопотання від кредитора ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, у зв’язку сімейних обставин.

Розглянувши подані клопотання, колегія суддів вирішила у їх задоволенні відмовити, оскільки вони не підтверджені належними доказами. До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, крім того, чинне законодавство не обмежує сторін у виборі кола осіб, які можуть представляти їх інтереси в суді.

Присутній у судовому засіданні представник ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит»апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк»підтримав у повному обсязі.

          Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представників сторін та учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши   справу  у порядку статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2010 року за заявою боржника –ФОП ОСОБА_1 у порядку статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1

          23.12.2010 року ухвалено оскаржувану постанову.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь  у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно ст. 1 Закону, є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Як вже зазначалось вище, банк в апеляційній скарзі посилається, зокрема, на те, що у зв’язку з відсутністю на момент визнання боржника банкрутом належних доказів його неплатоспроможності та безспірності вимог, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 1, 6, 7 Закону, ст. 43 ГПК України,  ст. 53 ЦК України, безпідставно прийняв постанову про визнання боржника банкрутом, не дослідивши всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що  банком після прийняття оскаржуваної постанови та публікації інформації про банкрутство боржника, а саме 31.01.2011 року була подана заява із вимогами до боржника, в якій він просить суд визнати майнові вимоги ПАТ «УкрСиббанк»до ФОП ОСОБА_1, які забезпечені іпотекою згідно договору іпотеки від 28.07.2006  року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4., реєстровий №2866, укладеного між боржником та кредитором, що підлягають задоволенню в третю чергу, загальна сума яких складає 64076,17 шв. франків, що по курсу НБУ  станом на 21.01.2011 року складає 532673,09 грн. (т. 1 а.с. 147-148).

При цьому, в своїй заяві банк зазначає, що договори кредиту та іпотеки, на підставі яких банком заявлені вимоги до боржника, укладені з громадянином, тобто договори були укладені з фізичною особою ОСОБА_1, а не фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, тоді як згідно оскаржуваної постанови банкрутом був визнаний суб'єкт підприємницької діяльності, а не фізична особа ОСОБА_1.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника –громадянина - підприємця визначений положеннями п. 6 статті 48 Закону про банкрутство. Він передбачає, що копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.

Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної щодо громадянина-підприємця, особа може набути статусу кредитора –сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено заявником апеляційної скарги у судовому засіданні, на час розгляду апеляційної скарги на адресу банку не надходило повідомлення про визнання (невизнання) його вимог боржником.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства –щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку, що банк на момент прийняття оскаржуваної постанови суду першої інстанції не набув статусу кредитора боржника, у зв'язку з чим він, відповідно, не є стороною у справі про банкрутство боржника, а оскаржувана ним постанова про визнання боржника банкрутом не стосується його прав та обов'язків, а тому банк не мав права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови про визнання банкрутом відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд  припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Така позиція узгоджується з постановами Вищого господарського суду України по справам № Б-39/79-10, № Б-39/62-10 тощо.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої банком апеляційної скарги на постанову  господарського суду Харківської області від 23.12.2010 р. у справі № Б-50/224-10 не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.  

     На підставі викладеного, керуючись статтями 80, 86, 99,106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ухвалила:

Клопотання кредитора ОСОБА_3 та кредитора ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

      Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ  «УкрСиббанк», м. Харків, на постанову господарського суду Харківської області    від   23.12.2010 р. у справі  № Б-50/224-10.

Головуючий суддя                                                                       Шевель О.В.  

Суддя                                                                                               Білоусова Я.О.  

Суддя                                                                                               Пуль О.А.