Справа № 2-1847/11
2011 рік
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
20 квітня 2011 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого одноосібно –судді Толкаченко О.О.,
при секретарі –Ткаченко О.М.,
за участю: позивача – ОСОБА_1,
представника позивача –ОСОБА_2,
відповідача –ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та відсотків за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу та відсотків за договором позики.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позов ОСОБА_1, подали заяву про збільшення позовних вимог та пояснили, що 20.04.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір позики, за яким Позивач передав Відповідачеві у борг грошову суму у розмірі 2900 (дві тисячі дев'ятсот) доларів СІІІА та зобов'язався повернути борг до 11.05.2010р.
На підтвердження цього факту відповідачем власноручно написано та підписано розписку від 20.04.2010р.
Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням повернути суму боргу відповідно до умов укладеного договору позики. Відповідач борг визнавав, але в обумовлений термін сума боргу не була повернута.
Отже, ОСОБА_3 не виконав умови договору позики.
Таким чином ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_3 борг в розмірі 23 084 гривні, відсотки за користування грошима в розмірі 1910 гривень, пеню за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 652 гривні, витрати на юридичну допомогу в розмірі 3900 гривень, транспортні витрати в розмірі 292,5 гривні, сплачене державне мито у розмірі 248 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнав позов ОСОБА_1, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та пояснив, що в період з 2009 по 2010 роки він отримував товар у позивача ОСОБА_1, однак не зміг з ним розрахуватись. 11 квітня 2010 року він власноруч написав розписку про зобов’язання повернути ОСОБА_1 2900 доларів США до 11 травня 2010 року але не зміг виконати дане зобов’язання. Позовні вимоги визнає повністю, зможе розрахуватись з ОСОБА_1 наприкінці літа 2011 року.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 11 квітня 2010 року ОСОБА_3 взяв на себе зобов’язання до 11 травня 2010 року повернути ОСОБА_1 2900 доларів США, які він йому був винен, що підтверджується копією розписки (а.с. 7) та не заперечується сторонами. Свої зобов’язання ОСОБА_3 не виконав, що також не заперечується сторонами.
Для звернення до суду позивач уклав договір про надання юридичної допомоги, на підставі якого сплатив 3900 гривень виконавцю, що підтверджується відповідними квитанціями.
Крім того, позивач поніс транспортні витрати на пальне у сумі 292,5 гривні, що підтверджується відповідною квитанцією.
Відповідно до ч.І ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.І ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.І ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. З ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать: витрати на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 625, 629, 1048, 1049 ЦК України, 79, 88, 209, 212-216 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та відсотків за договором позики –задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, борг в розмірі 23 084 (двадцять три тисячі вісімдесят чотири) гривні, відсотки за користування грошима в розмірі 1910 (одна тисяча дев’ятсот десять) гривень, пеню за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 652 (шістсот п’ятдесят дві) гривні, витрати на юридичну допомогу в розмірі 3900 (три тисячі дев’ятсот) гривень, транспортні витрати в розмірі 292 (двісті дев’яносто дві) гривні 50 коп., сплачене державне мито у розмірі 248 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.О. Толкаченко