Судове рішення #14732060

                                                                                                 справа № 2а/2218/2354/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

             16 березня 2011 р.                                                      м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді –Продана Б. Г., при секретарі –Дорош Р. М., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради,

про зобов’язання вчинити дії,       

ВСТАНОВИВ:

25.01.2011 р. позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, про  визнання дії  неправомірними та стягнення невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік. В обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється інвалідом 3-ої групи за профзахворюванням та перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту Хмельницької міської Ради.  

Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодувати її за пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянам та їх дітям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до вимог ст.48 вказаного закону позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3-ої групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»встановлено конкретний розмір такої допомоги в твердій грошовій сумі, а саме 90  грн., яка і була йому виплачена. Тому позивач просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської Ради щодо виплати йому допомоги на оздоровлення в 2010 році в розмірі 90 грн. незаконними та стягнути з відповідача недоплачену допомогу на оздоровлення.

          В судове засідання позивач не з’явився, проте подав заяву про слухання справи за його відсутності та просить позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неконституційність зменшення відповідних виплат позивачу, передбачених та гарантованих ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради в судове засідання не з’явився, проте подав суду заяву про слухання справи у його відсутність, та заперечення, в якому проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим.

          Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

          Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи та перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Хмельницької міської Ради.

10 вересня 2010 року позивачу було виплачено одноразову допомогу на оздоровлення в розмірі 90 грн., що підтверджується довідкою та ніким не оспорюється.

Згідно вимог ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягів існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам І та ІІ груп –п’ять мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІІ групи – чотири мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії 2 та 3 категорії відповідно 5 та 3 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Однак п.29 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 04.01.2008 р. у ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни в частині розміру та порядку виплати щорічної разової грошової допомоги учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до нової редакції статті 48, щорічна грошова допомога на оздоровлення виплачується у розмірі, встановленому КМУ. Відповідно до постанови КМУ від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»інвалідам І та ІІ групи передбачена виплата допомоги на оздоровлення у розмірі –120 грн., інвалідам ІІІ групи - в сумі 90 грн. Відповідний розмір допомоги є значно меншим аніж встановлений у ЗУ  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»до внесення змін згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому порушує приписи Конституції України.

Також, слід врахувати, що згідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008р. п.28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»визнано неконституційним.

          За таких обставин органами державної влади, що здійснюють забезпечення виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення було неправомірно застосовано норми Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. яким змінено положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, при прийняті рішення № 6-рп від 09.07.2007 року (що є аналогічними відносинами) Конституційний Суд України виходив з того, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Відповідно до ст.95 Конституції України закон про Державний бюджет України повинен встановлювати тільки доходи та видатки держави на загальносуспільні потреби і лише цими питаннями обмежується предмет його регулювання.

Згідно ст. 2 Закону України  “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Відповідно до практики Європейського суду (справа Кечко проти України від 18.11.2005 року), реалізація особистих прав, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність  від бюджетних асигнувань, тобто відсутність бюджетних асигнувань не є підставою невиконання зобов’язань.

Отже, беручи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення недоплаченої допомоги на оздоровлення підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.13,48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008р., Рішенням № 6-рп від 09.07. 2007 р., ст.ст.160-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради виплатити ОСОБА_1, як  учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, невиплачену щорічну  допомогу на оздоровлення за 2010 рік з урахуванням виплачених сум.          

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.


Суддя:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація