ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2007 р. | № 40/118-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: | С. Шевчук, |
С. Владимиренко, І. Воліка (доповідача), |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційного подання | Тимчасово виконуючого обов'язки військового прокурора Харківського гарнізону |
на постанову | від 10.07.2007 року |
Харківського апеляційного господарського суду |
у справі | № 40/118-07 |
за позовом | Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Інвестиційно-будівельна компанія "ВБК" |
про | визнання зобов'язання невиконаним |
В судове засідання прибули представники сторін: |
Військової прокурори Київського гарнізону | Шекшеєва В.С. (дов. від 29.11.2007 року № 5746); |
позивача | Беляєв В.М. (дов. від 27.11.2007 року б/н); |
відповідача | Олевський Д.В. (дов. від 18.06.2007 року б/н); |
Заслухавши суддю-доповідача - І. Воліка, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
За уточненими позовними вимогами військовий прокурор Харківського гарнізону просить господарський суд визнати невиконаними зобов'язання відповідача передати в натурі Східному регіональному-управлінню Державної прикордонної служби України (в/ч 1470) 748,9 кв.м. житлової площі у вигляді квартир у житловому будинку по пр. Косіора, 122А у м. Харкові за договорами № 28 від 12.06.1997 року та № 50 від 29.11.1999 року, а також зобов'язати відповідача вжити необхідні правові заходи для виділення в натурі частки зі спільного з ТОВ "Продакшн трейдз компані" майна в розмірі 941,66 кв.м. житлової площі у вигляді квартир, розташованих у будинку № 122А по пр. Косіора у м. Харкові, з наступною передачею Східному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України (в/ч 1470) 748,9 кв.м. житлової площі у вигляді квартир, розташованих у будинку № 122А по пр. Косіора у м. Харкові.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2007 року у справі № 40/118-07 (суддя П. Хотенець) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Доповідач: Волік І.М.
Крім того, господарським судом Харківської області прийнята в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України окрема ухвала від 29.05.2007 року на адресу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України для вжиття заходів по недопущенню у подальшому виявлених судом недоліків, а саме, Східному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України вчинити було запропоновано наступні дії, зокрема, здійснити внутрішню перевірку законності та обґрунтованості укладення між Відділом будівництва та розквартирування південно-східного напрямку прикордонних військ України, правонаступником якого є Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України, та ТОВ "Інсайд", правонаступником якого є ТОВ Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК", додаткових угод до договорів на дольову участь в будівництві житла № 28 від 12.06.1997 року та № 50 від 29.11.1999 року в аспекті того, чи призвело укладення таких додаткових угод до погіршення умов договорів для держави та до завдання державі збитків з урахуванням ринкової вартості пропонованого житла та інших обставин, що мають істотне значення; а у разі виявлення відповідних порушень закону зобов'язано вжити передбачених законом заходів для забезпечення відшкодування ТОВ інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" збитків, завданих невиконанням умов договорів на дольову участь в будівництві житла № 28 від 12.06.1997 року та № 50 від 29.11.1999 року, з урахуванням умов вказаних договорів, часу, протягом якого вони не виконуються боржником, реальної поточної ринкової вартості житла та інших обставин, які мають істотне значення; про результати розгляду даної ухвали зобов'язано повідомити господарський суд Харківської області у місячний термін.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2007 року (Ю. Такмаков, С. Барбашова, А. Бухан) рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2007 року у справі № 40/118-07 залишено без змін, окрема ухвала господарського суду Харківської області від 29.05.2007 року у справі № 40/118-07 скасована.
Звертаючись до суду з касаційним поданням, тимчасово виконуючий обов'язки військового прокурора Харківського гарнізону посилається на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм права, просить про її скасування і та прийняття нового рішення про задоволення його позовних вимог .
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанції та підтверджується матеріали справи, 12.06.1997 року між TOB «Інсайд»та Відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ був укладений договір № 28 дольової участі в будівництві житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 26. Відповідно до цього договору Відділ будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ зобов'язався здійснити поставку будівельних матеріалів та
перерахувати кошти на загальну суму 596 031,00 грн., а ТОВ "Інсайд" зобов'язалося передати на користь відділу будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ 977,10 кв.м. житла у будинку № 26 по вул. Клочківській у м. Харкові вартістю 610 грн. за 1 кв.м.
Додатковими угодами № 1 від 10.01.1998 року, № 2 від 24.08.1998 року, № 3 від 01.04.1999 року змінювалась вартість житла, яку повинно було ТОВ "Інсайд" надати на користь Відділу будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ за договором № 28 від 12.06.1997 року. Додаткового угодою № 4 від 10.07.2001 року вступна частина цього договору була викладена в іншій редакції, відповідно до якої замість ТОВ "Інсайд" замовником будівництва будинку № 26 по вул. Клочківській у м. Харкові за договором стало ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК".
Додатковими угодами № 5 від 10.07.2001 року, № 6 від 27.12.2001 року, № 7 від 20.12.2002 року, № 8 від 03.01.2003 року сторони вносили зміни до договору відносно загальної суми фінансування пайовиком (Відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ) будівництва будинку № 26 по вул. Клочківській у м. Харкові, кількості та строків передачі відповідачем на користь позивача житлової площі в цьому будинку. 20.04.2004 року між відповідачем і позивачем було підписано додаткову угоду № 9 до договору № 28 від 12.06.1997 року, відповідно до якої відповідач зобов'язався передати позивачу в рахунок виконання договору № 28 від 12.06.1997 року 108,80 кв.м. загальної житлової площі за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 26, а також 718,60 кв.м. за адресою: м. Харків, пр. Косіора, 122-А, в тому числі квартири №№ 14, 21, 22, 23, 47, 55, 67, 69, 70, 75, 86, 123, 145.
Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 235 від 12.03.2004 року Відділ будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ був приєднаний до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, внаслідок чого останнє стало правонаступником усіх прав та обов'язків Відділу будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ, в тому числі й за договором № 28 дольової участі в будівництві житлового будинку від 12.06.1997 року. На виконання цього договору позивачем і відповідачем був укладений акт приймання-передачі, за яким відповідач передав позивачу 718,60 кв.м. загальної житлової площі за адресою: м. Харків, пр. Косіора, 122-А, в тому числі квартири №№ 14, 21, 22, 23, 47, 55, 67, 69, 70, 75, 86, 123, 145.
Крім того, 29.11.1999 року між ТОВ"Інсайд" та Відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ був укладений договір № 50 дольової участі в будівництві житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 11. За цим договором Відділ будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ, як пайовик, повинен був здійснити фінансування будівництва будинку № 11 по вул. Кірова у м. Харкові, а ТОВ "Інсайд", як замовник, повинно було здійснити будівництво цього будинку та передати на користь Відділу будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ квартири у цьому
будинку. Додатковою угодою № 1 від 01.01.2001 року сторони внесли зміни до договору відносно вартості житла та строків завершення будівництва будинку. 10.07.2001 року між сторонами була підписана додаткова угода № 2 до договору № 50 від 29.11.1999 року, відповідно до якої вступна частина цього договору була викладена в іншій редакції, а саме, замість ТОВ "Інсайд" замовником будівництва будинку № 11 по вул. Кірова у м. Харкові за договором стало ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК".
01.08.2001 року сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору № 50 від 29.11.1999 року, відповідно до якої замість будівництва будинку № 11 по вул. Кірова у м. Харкові вони разом беруть участь у завершенні будівництва будинку № 28 по вул. Академіка Курчатова у м. Харкові та будинку № 122 по пр.Косіора у м. Харкові. За цією додатковою угодою відповідач як замовник будівництва, зобов'язався передати на користь Відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ крім квартир, розташованих в будинку № 28 по вул. Академіка Курчатова у м. Харкові, квартири № 120, 127, 129, 130, 132, 135, 136, 137, 144, 145, 148, 154, загальною площею 863,94 кв.м., в будинку № 122 по пр. Косіора у м. Харкові. Відповідно до додаткової угоди № 4 до договору № 50 від 29.11.1999 року, укладеної між позивачем як правонаступником Відділом будівництва та розквартирування Південно-Східного напрямку Прикордонних військ та відповідачем, останній зобов'язався передати позивачу квартири загальною площею 588,60 кв.м. в будинку № 122 по пр. Косіора у м. Харкові, в тому числі квартири №№ 30, 32, 15, 71, 76, 87, 88, 89, 90, 151, 164. На виконання договору № 50 від 29.11.1999 року сторонами було укладені акти приймання-передачі від 01.07.2004 року та від 15.09.2004 року, за якими відповідач передав позивачу квартири, розташовані в будинку № 122 по пр.Косіора у м. Харкові, а саме: №№ 30, 32, 15, 71, 76, 87, 88, 89, 90, 151, 164, загальною площею 588,60 кв.м. та №№ 16, 46, загальною площею 129,60 кв.м.
Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будинку № 122 по пр. Косіора у м. Харкові замовником будівництва цього будинку є ТОВ "Продакшн Трейдз Компані". Рішенням виконкому Харківської міської ради № 114 від 18.02.2004 року „Про затвердження актів державних комісій про прийняття в експлуатацію об'єктів" затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будинку № 122 по пр.Косіора у м. Харкові ТОВ „Продакшн Трейдз Компані". Розпорядженням голови Орджонікідзевської районної ради м. Харкова від 27.02.2004 року № 52-з „Про впорядкування поштових адрес" будинку № 122 по пр.Косіора в м. Харкові присвоєно поштову адресу- пр. Косіора, 122-А.
При цьому, господарськими судами попередніх інстанції правомірно враховано, що вищенаведені обставини також встановлені рішеннями господарського суду Харківської області від 16.11.2005 року по справі № 37/379-05 та від 25.09.2006 року по справі № 11/151-06, а оскільки зазначені рішення прийняті по справах за участю тих самих сторін, що й розглядуваний у цій справі спір, то відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, на думку господарських судів, вищезазначені обставини свідчать, що відповідач за договорами № 28 від 12.06.1997 року (відповідно до додаткової угоди № 9 до нього) та № 50 від 29.11.1999 року (відповідно до додаткових угод № 3 та № 4 до нього) зобов'язався передати позивачу не просто визначену кількість житлової площі у вигляді квартир у будинку № 122 по пр. Косіора у м. Харкові, а саме конкретні квартири визначеної житлової площі. Крім того, акт від 01.07.2004 року до договору № 28 від 12.06.1997 року та акти від 01.07.2004 року і від 15.09.2004 року до договору № 50 від 29.11.1999 року складені сторонами на виконання відповідних договорів, а тому твердження прокурора про виникнення у відповідача зобов'язання передати певну кількість житлової площі у вигляді квартир в будинку № 122-А по пр. Косіора в м. Харкові саме на підставі зазначених актів визнані безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону і не підтверджуються матеріалами справи.
Крім того, господарськими судами зазначено, що акт від 01.07.2004 року до договору № 28 від 12.06.1997 року та акти від 01.07.2004 року і від 15.09.2004 року до договору № 50 від 29.11.1999 року складено позивачем і відповідачем безпідставно, про що прямо зазначено у рішенні господарського суду Харківської області від 16.11.2005 року та постанові Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року по справі № 37/379-05, а також зазначено, що відповідач безпідставно розпоряджався спірними квартирами і передавав їх за актами позивачу, не маючи на це права.
За наведених обставин, подані прокурором суду копія акту приймання-передачі квартир від 01.07.2004 року до договору № 28 від 12.06.1997 року та копії актів приймання-передачі квартир від 01.07.2004 року і від 15.09.2004 року до договору № 50 від 29.11.1999 року, складені сторонами на виконання відповідних договорів, не прийняті судами як належні докази виконання відповідачем покладених на нього за вказаними договорами обов'язків.
Предметом позову прокурора є визнання невиконаними зобов'язань відповідача передати в натурі позивачу 748,90 кв.м. житлової площі у вигляді квартир у житловому будинку по пр. Косіора, 122-А у м. Харкові за договорами № 28 від 12.06.1997 року та № 50 від 29.11.1999 року.
За змістом статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України суд може захистити цивільне (господарське) право чи законний інтерес способом, який передбачений законом чи договором.
Оскільки положення статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України не містять серед переліку способів захисту прав та інтересів осіб такого способу захисту як визнання зобов'язання невиконаним, господарський суд касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правомірно визнав позовні вимоги в цій частині такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому відмовив у її задоволенні.
Також прокурором подана вимога щодо зобов'язання відповідача вжити необхідні правові заходи щодо виділення в натурі частки зі спільного з ТОВ "Продакшн Трейдз Компані" майна, в розмірі 941,66 кв. метрів житлової площі у вигляді квартир, розташованих у будинку № 122А по пр. Косіора у м. Харкові, з наступною передачею позивачу 748,90 кв. метрів житлової площі у вигляді квартир, розташованих у будинку № 122А по пр. Косіора у м. Харкові, посилаючись зокрема на те, що рішенням господарського суду Харківської області від
20.04.2005 року по справі № 35/142-05 визнано право TOB Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" на 941,66 кв.м. житлової площі у вигляді квартир, розташованих у будинку по пр. Косіора, 122-А в м. Харкові, а отже згідно зі ст. 356 ЦК України TOB Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" на підставі вказаного рішення є співвласником житлового будинку по пр.Косіора, 122-А у м. Харкові.
Таким чином, на думку прокурора, TOB Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" на підставі вказаного рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2005 року по справі № 35/142-05 повинно було вжити заходів щодо виділення в натурі своєї частки з будинку по пр. Косіора, 122-А в м. Харкові, й після такого виділення на підставі ст. 361 ЦК України було зобов'язане передати житлову площу в розмірі 748,90 кв.м. позивачу на виконання договорів № 28 від 12.06.1997 року та № 50 від 29.11.1999 року.
В цій частині позовних вимог, господарський суд касаційної інстанції також погоджується з позицією господарських судів першої та апеляційної інстанції, яка полягає у наступному.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України спільною частковою власністю є власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, а не у речі, яка є предметом відносин власності.
Виходячи зі змісту судових рішень у справі № 35/142-05 у відповідача та ТОВ "Продакшн Трейдз Компані" на підставі цих судових актів виникло право спільної часткової власності на будинку по пр. Косіора, 122-А в м. Харкові, так в них зазначено про те, що TOB „Продакшн Трейдз Компані" зобов'язане передати TOB Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" в натурі 941,66 кв.м житлової площі у вигляді квартир, які розташовані в будинку по пр. Косіора, 122 у м. Харкові, тобто про визнання будь-якого речового права TOB Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" на 941,66 кв.м житлової площі у вигляді квартир, які розташовані в будинку по пр. Косіора, 122 у м. Харкові, не йдеться.
Однак, доказів того, що зазначена житлова площа передавалася у вигляді конкретних квартир від TOB „Продакшн Трейдз Компані" до TOB Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК" після набрання законної сили вищевказаними судовими рішеннями, в порядку ст. 33 ГПК України сторони суду не надали.
Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, посилання прокурора на положення статей 361 та 364 Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки вони передбачають відповідні права, а не обов'язки учасника спільної часткової власності.
Виходячи зі змісту ст. 382 ЦК України господарськими судами обґрунтовано зазначено, що багатоквартирний будинок не може бути об'єктом права власності, натомість таким об'єктом є конкретні квартири у цьому будинку, а всі інші допоміжні приміщення та самі конструкції будинку є об'єктами права спільної сумісної власності саме власників квартир.
За наведених обставин, господарськими судами правомірно відхилено твердження прокурора про те, що у відповідача і TOB "Продакшн Трейдз Компані" виникло право спільної часткової власності на житловий будинок по пр.Косіора, 122-А у м. Харкові як такі, що не ґрунтуються на законі і є безпідставними.
На підставі викладеного, господарський суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вжити заходів з виділу частки зі спільної часткової власності на будинок № 122-А по просп. Косіора у м. Харкові також не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і є безпідставними з огляду на відсутність спільної власності на цей будинок, а тому і в цій частині позовні вимоги правомірно визнані судом першої інстанції такими, що задоволенню не підлягають.
Вищевикладені висновки відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення касаційного подання і скасування прийнятих по справі судових рішень.
Наведені тимчасово виконуючим обов'язки військового прокурора Харківського гарнізону в обґрунтування свого касаційного подання доводи не ґрунтуються на нормах матеріального права, вони не підтверджені ні матеріалами справи, ні відповідними документальними доказами, а отже, що господарський суд Харківської області правомірно відмовив в задоволенні позову.
Крім того, за результатами розгляду справи № 40/118-07 місцевим господарським судом 29.05.2007 року винесена окрема ухвалу на адресу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України для вжиття заходів по недопущенню" у подальшому виявлених судом недоліків, яка мотивована посиланням на те, що Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України та військовий прокурор Харківського гарнізону послідовно продовжують подавати необґрунтовані позови з метою передання у власність держави квартир у спірному будинку за відсутністю для цього правових підстав та не зважаючи на низку законних та обґрунтованих рішень господарського суду Харківської області, які вказують на неможливість задовольнити вимоги держави за рахунок нерухомого майна у вигляді квартир у житловому будинку № 122-А по пр. Косіора в м. Харкові.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 90 ГПК України окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності наступних умов: виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. В окремій ухвалі має бути чітко зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
Виходячи з вищевикладених нормативних положень, господарський суд погоджується з думкою апеляційного господарського суду щодо необґрунтованості окремої ухвали, а отже наявності підстав для її скасування.
Як правильно встановлено господарським судом апеляційної інстанції, зі змісту прийнятої господарським судом першої інстанції окремої ухвали від 29.05.2007 року у справі вбачається, що мотивувальна частина ухвали взагалі не
стосується порушень законності або недоліків в діяльності Східного регіонального управління Державної прикордонної служби, при цьому, просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим.
Місцевий господарський суд в мотивувальній частині окремої ухвали зробив висновок про те, що заміна об'єктів будівництва житлових будинків, термінів передачі житлової площі, загальної суми фінансування за умовами договорів дольової участі у будівництві № 28 від 12.06.1997 року та № 50 від 29.11.1999 року здійснювалось з погіршенням умов для позивача без врахування ринкової вартості житла та його місця знаходження. Вказані обставини на думку господарського суду першої інстанції, містять ознаки завдання збитків інтересам держави.
Однак, апеляційним господарським судом правомірно спростовані дані твердженнями, оскільки факт наявності завдання збитків інтересам держави не був встановлений господарським судом першої інстанції під час судового розгляду, а зазначені договори № 28, № 50 та додаткові угоди до них не були визнані недійсними в установленому законом порядку, а отже, місцевий господарський суд фактично самостійно визначив обставину завдання збитків майновим інтересам держави та самостійно визначив спосіб здійснення заходів у вигляді забезпечення відшкодування збитків, чим допустив порушення норм процесуального права.
Крім того, у мотивувальній частині окремої ухвали, господарський суд посилається на те, що як Східне регіональне управління Державної прикордонної служби, так і Військовий прокурор Харківського гарнізону продовжують подавати необґрунтовані позови відносно нерухомого майна у будинку № 122-А по пр. Косіора.
Однак, матеріали справи свідчать, що з зазначеними позовами до господарського суду зверталось не Східне регіональне Управління Державної прикордонної служби України, а саме Військовий прокурор Харківського гарнізону, тому направлення окремої ухвали суду з зазначеним посиланням на адресу Східного регіонального Управління Державної прикордонної служби України є некоректним та безпідставним.
Виходячи з положень ст.20 ЦК України, ст. ст. 1, 22 ГПК України право на захист, вид та спосіб захисту кожна особа здійснює на свій розсуд. Таким чином, висновок господарського суду першої інстанції про наявність підстав для винесення окремої ухвали, передбаченою ч. 1 ст. 90 ГПК України, є помилковим та передчасним, а тому дана ухвала правомірно скасована.
Згідно статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження та відхиляються з тих же підстав, що і господарським судом апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України залишає оскаржувані рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду без змін.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання тимчасово виконуючого обов'язки військового прокурора Харківського гарнізону залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2007 року у справі № 40/118-07 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Шевчук
Судді: С. Владимиренко
І. Волік