СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 березня 2011 року Справа № 2-1/1556-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Балюкової К.Г.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства "ОСОБА_3" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 16 грудня 2010 року у справі № 2-1/1556-2010
за позовом агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське"
до фермерського господарства "ОСОБА_3"
про визнання права власності та усунення перешкод у здійсненні права власності
ВСТАНОВИВ:
Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фермерського господарства "ОСОБА_3" про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна –чотирьохрядний корівник, розташований за адресою: Сімферопольський район, с. Денисівка, вул. Солнечна, 57/4, та усунення перешкод у здійснені позивачем права користування та розпорядження власністю, шляхом спонукання відповідача звільнити та передати вище зазначене майно позивачу.
Заявою від 13.12.2010 позивач уточнив свої вимоги та просив суд визнати право власності агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" на об'єкт нерухомого майна - чотирьохрядний корівник загальною площею 2065,5 кв.м., розташований за адресою: Сімферопольський район, с. Денисівка, вул. Солнечна, 57/4; усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження власністю, шляхом спонукання фермерського господарства "ОСОБА_3" звільнити та передати позивачу чотирьохрядний корівник загальною площею 2065,5 кв.м., розташований за адресою: Сімферопольський район, с. Денисівка, вул. Солнечна, 57/4.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2010 року у справі № 2-1/1556-2010 (суддя Л.О. Ковтун) позов задоволено.
Визнано за агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" право власності на об’єкт нерухомого майна - чотирьохрядний корівник загальною площею 2065,5 кв.м., розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Денисівна, вул. Солнечна, 57/4.
Зобов’язано фермерське господарство "ОСОБА_3" усунути перешкоди в користуванні агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" об’єктом нерухомого майна - чотирьохрядним корівником загальною площею 2065,5 кв.м., розташованим за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Денисівна, вул. Солнечна, 57/4.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт переходу права власності на спірний об’єкт нерухомості агропромислову товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" в порядку правонаступництва.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, фермерське господарство "ОСОБА_3" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення не враховано те, що на території фермерського господарства "ОСОБА_3" згідно з актом обстеження комісії Сімферопольської районної державної адміністрації станом на 07 липня 2008 року спірна будівля корівника відсутня, а право власності позивача на таке майно не підтверджено належними доказами. Крім того, відповідач посилається й на те, що справа була розглянута у відсутність його представника у зв’язку з несвоєчасним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.
У справі оголошувались перерви з 16 лютого 2011 року до 16 березня 2011 року та з 16 березня 2011 року до 30 березня 2011 року.
Строк розгляду справи був продовжений ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 березня 2011 року.
У судове засідання, призначене на 30.03.2011, представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін обов’язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності таких представників.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 вересня 2000 року на зборах щодо розподілу майна колективного сільськогосподарського підприємства "Сімферопольський" було вирішено у відповідності до пункту 7.7 Порядку реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства "Сімферопольський", нерозподілені майнові лоти (паї) вважати не витребуваними та такими, що підлягають передачі підприємству-правонаступнику з одночасною передачею йому зобов’язань колективного сільськогосподарського підприємства "Сімферопольський" перед власниками таких майнових паїв (том 1 аркуші справи 13-16).
У виконання вказаного рішення 28 вересня 2000 року колективне сільськогосподарське підприємство "Сімферопольський" передало агропромисловому товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" на відповідальне зберігання майно сільськогосподарського підприємства, яке підлягає поверненню колишнім членам підприємства у рахунок їх невитрибуваних майнових паїв на загальну суму 3085535,00грн., у тому числі й спірний чотирьохрядний корівник (відомість від 28 вересня 2000 року) (том 1 аркуші справи 18-19).
За з актом прийому-передачі від 12 липня 2001 року агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" передало колишнім членам сільськогосподарського підприємства у рахунок їх невитрибуваних майнових паїв частину майна та об’єкт (корівник), що знаходилось у нього на відповідальному зберіганні, на загальну суму 629159,62грн. (том 1 аркуші справи 21-27).
Також за актом прийому-передачі від 12 липня 2001 року колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства "Сімферопольський" передали агропромисловому товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" у якості внеску до статутного фонду для формування цілісного майнового комплексу та подальшого його використання у виробничій діяльності майно згідно з додатком, до складу якого ввійшла й спірна нерухомість (том 1 аркуші справи 28-34).
Також матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Статуту агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" останнє створено в процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства "Сімферопольський" шляхом приєднання його сукупних валових активів до агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" відповідно до вимог Законів України "Про колективні сільськогосподарські підприємства", "Про господарські товариства", "Про власність", "Про підприємництво" та Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" (том 1 аркуші справи 57-68).
Пунктом 2.3 Статуту передбачено, що за результатами реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства "Сімферопольський" шляхом приєднання його сукупних валових активів до агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське", останнє є правонаступником майнових прав та обов’язків колективного сільськогосподарського підприємства "Сімферопольський" у відповідних частинах згідно розподільчого балансу.
З урахуванням викладених обставин агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" вважає себе власником нерухомого майна –чотирьохрядного корівника загальною площею 2065,5 кв.м., розташованого за адресою: Сімферопольський район, с. Денисівка, вул. Солнечна, 57/4, яке, на думку позивача, знаходиться у неправомірному володінні фермерського господарства "ОСОБА_3".
Позивач неодноразово звертався до фермерського господарства "ОСОБА_3" із вимогами про звільнення спірного нерухомого майна, про що свідчать листи від 257.05.2009 за вих. №239, від 04.08.2009 за вих. №343, від 07.10.2009 за вих. №429 (том 1 аркуші справи 39-44).
Однак, відповідачем вказані вимоги агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" було проігноровано, що стало підставою для звернення з відповідними позовними вимогами до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу фермерського господарства "ОСОБА_3" такою, що підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.
Враховуючи, що предметом вказаного спору є визнання та захист права власності, тому судова колегія вважає за доцільне застосувати до спірних правовідносин норми книги третьої Цивільного кодексу України.
За приписами статей 391, 392 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а також може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
При цьому позивачем позову про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин (фізична, юридична особи, держава, територіальна громада), який вважає себе власником (суб'єктом права повного господарського відання або права оперативного управління) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб, претензіями на це майно третіх осіб, необхідністю одержати правовстановлювальні документи, а відповідачем даного позову може бути будь-яка особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
У свою чергу позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей..
Таким чином, судова колегія вважає, що одним із важливих елементів доказування під вирішення справ даної категорії має бути встановлення обставин, що свідчать про виникнення у позивача права власності на майно, за захистом якого він звертається до господарського суду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач, стверджує, що право власності на спірне нерухоме майно набувалось агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" за результатами передачі такого майна до статутного фонду позивача на підставі акту від 12.07.2001.
Згідно вимогам частини 1 статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. (частина 1 статті 13 Закону).
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі №6279 від 14.09.2004 зазначав, що у випадку, якщо засновники господарських товариств самі оцінюють майно або майнові права і визначають критерії оцінки своїх внесків (договірна ціна) до статутного фонду господарського товариства, - це повинно оформлятися відповідним актом оцінки і прийому-передачі до статутного фонду. При цьому перехід права власності на майно або майнові права передбачається установчими документами господарського товариства або іншим документом згідно вимогам розділу 24 Цивільного кодексу України "Набуття права власності".
Додатково судова колегія звертає увагу на приписи частини 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства", за якими установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді (частина 1 статті 51 Закону України "Про господарські товариства").
Отже, враховуючи зазначені вимоги законодавства перехід права власності на майно колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства "Сімферопольський" до агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" внаслідок внесення фізичними особами майна, до складу якого, як стверджує позивач увійшло і спірне майно, до статутного фонду товариства має підтверджуватись установчими документами такого товариства.
Проте, як вбачається з наданої позивачем редакції Статуту агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" (пункти 1.2 та 6.4) засновниками та учасниками товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які за актом прийому-передачі від 12.07.2001 ніякого майна у якості внеску до статутного фонду товариства не вносили (том 1 аркуші справи 57-68).
Зазначені обставини справи не спростовуються і довідкою Трудівської сільської ради від 15.07.2009 за №5762 про приналежність майна –чотирьохрядного корівника, розташованого за адресою: Сімферопольський район, с. Денисівка, вул. Солнечна, 57/4 –агропромисловому товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське", оскільки містить посилання на акт від 12.07.2001, за яким нібито відбулось внесення такого майна до статутного фонду колишніми членами колективного сільськогосподарського підприємства "Сімферопольський", які у свою чергу в порушення вимог Закону України "Про господарські товариства" учасниками агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" так і не стали.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що обставини переходу права власності на спірне майно до агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" є сумнівними та не підтверджені документально.
Відповідно до вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, всупереч зазначеним вимогам процесуального законодавства позивачем не було надано належних доказів виникнення в нього права власності на спірний об’єкт нерухомості - чотирьохрядний корівник, розташований за адресою: Сімферопольський район, с. Денисівка, вул. Солнечна, 57/4.
Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що за даними інвентарних справ та витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на нерухомість, розташовану за адресою: с. Денисівка, вул. Солнечна, 57/1 (площа 708,5 кв.м.), 57/2 (площа 622,5 кв.м.) та 57/3 (площа 1570,8 кв.м.) належить фермерському господарству "ОСОБА_3" (том 1 аркуш справи 94-126).
Матеріалами справи підтверджено, що у червні 2006 року фермерське господарство "ОСОБА_3" зверталось до Трудівської сільської ради Сімферопольського району із клопотанням про виділення в оренду строком на 49 років земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення.
На підставі рішення 6-ої сесії 5-го скликання Трудівської сільської ради від 20.10.2006 Сімферопольської районної державної адміністрації було направлено клопотання про надання в оренду строком на 49 років ОСОБА_3 земельної ділянки площею до 10,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 1 аркуш справи 12).
24.03.2008 фермерське господарство "ОСОБА_3" звернулось до Сімферопольської районної державної адміністрації із клопотанням про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 10,0 га для ведення фермерського господарства, розташовану на території Трудівської сільської ради.
07.07.2008 комісією Сімферопольської районної державної адміністрації за участю голови Трудівської сільської ради було проведено обстеження земельної ділянки, зайнятої існуючими приміщеннями чотирьохрядного корівнику МТФ-2, розташованими на землях запас сільськогосподарського призначення Трудівської сільської ради в районі с. Денисівка по вул. Сонячній, 32 площею до 10 га (том 1 аркуш справи 90).
Зокрема за наслідками такого обстеження комісією було встановлено, що на земельній ділянці розташовані корівник чотирьохрядний по вул. Сонячній 57/3; нежитлове приміщення колишнього корівнику площею 708,5 кв. м. по вул. Солнечна 57/2; нежитлове приміщення колишнього корівнику площею 622,5 кв.м. по вул. Сонячній 57/2; силосна яма.
При цьому по результатах проведеної судової будівельно технічної експертизи (висновок №2244 від 10.11.2010) було встановлено знаходження на цій самій земельній ділянці вже чотирьох будівель (№57/1 площею 1057 кв.м. (основне приміщення –765,2 кв.м.), 57/2 площею 622,5 кв.м., 57/3 площею 1746,8 кв.м. (основне приміщення –1544,3 кв.м.), а також №57/4 площею 2065,5 кв.м. (том 2 аркуші справи 3-10).
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що оскільки будівлю під №57/4 площею 2065,5 кв.м., не було виявлено під час обстеження земельної ділянки 07.07.2008 року, тому вказану будівлю було збудовано вже після такого дослідження.
Про відсутність нерухомого майна сторонніх осіб на земельній ділянці також свідчить розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації, яким членам фермерського господарства "ОСОБА_3" було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення і передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення площею 10,6856 га (том 2 аркуш справи 76).
Такий висновок суду апеляційної інстанції також підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме, робочим проектом адміністративно-господарського корпусу фермерського господарства "ОСОБА_3" на території Трудівської сільської ради по вул. Солнечна, 57, с. Денісівка (том 2 аркуші справи 72-96), постановою у справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2010 №1528 (том 2 аркуш справи 71), які свідчать про те, що будівництво будівлі площею 2024,58 кв.м. в с. Денісівка, по вул. Солнечна, 57 здійснювалось саме фермерським господарством "ОСОБА_3".
Більш того висновок суду першої інстанції, який був обґрунтований посиланням на висновок експерта висновок №2244 від 10.11.2010, про те, що будівля №57/4 по вул. Солнечна в с. Денісівка належить позивачу, спростовується самим експертним дослідженням, а саме, експертом було встановлено, що площа будівлі №57/4складає 2065,5 кв.м., у той час як за даними інвентарної картки №9 обліку основних засобів, що нібито підтверджує знаходження спірної нерухомості на балансі агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" (том 2 аркуш справи 11), площа будівлі корівника складає 1638 кв.м.
Згідно частині 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Отже, враховуючи, що висновки експерта щодо приналежності будівлі №57/4 по вул. Солнечна в с. Денісівка обґрунтовані посиланням на довідку Трудівської сільської ради від 15.07.2009 за №5762, якій судом вже надавалась оцінка як неналежному доказу у підтвердження позовних вимог агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське", колегія суддів вважає висновок експерта ненадійним джерелом доказової інформації для з’ясування істини у справі.
Посилання місцевого господарського суду на рішення 19-ої сесії 5-го скликання Трудівської сільської ради від 21.05.2008 про виключення об’єкту (корівника чотирьохрядового), розташованого по вул. Солнечна, 57/4 в с. Денісівка у зв’язку з приналежністю останнього агропромисловому товариству з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" (том 1, аркуш справи 35), колегія суддів апеляційної інстанції також вважає безпідставним, оскільки зазначене рішення не свідчить про виникнення у позивача права власності на таке майно.
Таким чином, за наслідками апеляційного перегляду спору колегія суддів дійшла висновку про те, що по-перше, позивачем не було надано належних доказів виникнення в нього права власності на майно, а нерухоме майно, право власності на яке нібито виникло у позивача, за ознаками, визначеними у наданих позивачем письмовими доказами, взагалі відсутнє, у зв’язку з чим позовні вимоги агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" не можна вважати обґрунтованими, внаслідок чого такі вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що під час вирішення спору судом першої інстанції не було здійснено повне, об’єктивне та всебічне дослідження обставин справи та було неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, у зв’язку з чим рішення, прийняте за наслідками такого розгляду, підлягає скасуванню.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фермерського господарства "ОСОБА_3" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2010 року у справі № 2-1/1556-2010 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді К.Г. Балюкова
К.В. Волков
Розсилка:
1. агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольське" (вул. Громадська, 1 б, с. Трудове, Сімферопольський р-н, 97533)
2. фермерське господарство "ОСОБА_3"
(вул. Сонячна, буд. 57/4, село Денисівка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97534)
(а/с №1726, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)
(вул. Турецька, буд. 12, офіс 15, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)