ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

18.12.07                                                                                           Справа№ 32/35

Господарський суд Львівської області у складі судді  Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Горонному О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ.

До відповідача: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів

Про стягнення 14 653,66 грн.

Представники сторін:  

Від позивача –не з»явився.

Від відповідача – Лоїш М.І. -  юрисконсульт (довіреність № НЮ-327 від 22.08.2007р.).

Права   та   обов”язки   сторін   передбачені ст.ст. 20 , 22   ГПК   України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м.Київ до Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м.Львів  про  стягнення 14 653,66 грн. збитків.

 Розгляд справи неодноразово відкладався  з метою надання сторонам можливості представити витребувані судом докази та врегулювати спір в добровільному порядку.  

Справа розглянута поза межами строку встановленого ст.69 ГПК згідно клопотання сторін поданого в судовому засіданні 08.11.2007р.

В судовому засіданні 11.12.2007р. представник  позивача подав заяву від 09.12.2007р.              № ЦПХ10-1344 про зміну предмету позову та просив замість заявленого стягнення збитків в сумі 14 653,66 грн. стягнути 14 653,66 грн. заборгованості.

Судом було оголошено перерву до 18.12.2007р.

Представник позивача в судове засідання 18.12.2007р. не з»явився, причин неявки не повідомив.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не подано  належних і допустимих доказів, які підтверджують факт належного виконання позивачем своїх зобов»язань за договором та факт неналежного виконання зобов»язань відповідачем. Відповідач стверджує, що заборгованості перед позивачем немає, посилаючись на  узагальнений акт звірки поставок та розрахунків між ним та позивачем складений та підписаний станом на 01.01.2006р., який був ним представлений в судове засідання. Також представник відповідача просив застосувати строк позовної давності, оскільки на день подання позивачем позовної заяви до суду такий строк сплив.

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача,  суд встановив:

10.01.2004р. між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(надалі- ДП «Укрзалізничпостач») та Державним територіально-галузевим об»єднанням «Львівська залізниця»(надалі –ДТГО «Львівська залізниця») укладено договір на постачання нафтопродуктів № ЦПХ-14-00904-02 (надалі –договір). Відповідно до договору ДП «Укрзалізничпостач»зобов»язується поставити, а ДТГО «Львівська залізниця»прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому товар, найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід»ємною частиною договору.

 Згідно п.6.1 постачальник надає покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну на товар, який було поставлено покупцю та сповіщення «авізо»для проведення взаєморозхрахунків. Як передбачено п.6.2 покупець на протязі 10 банківських днів з дати отримання документів, які зазначені в п.6.1 договору, здійснює розрахунки за поставлений товар. Покупець протягом 5-ти робочих днів з дати отримання акту звірення повинен перевірити, підписати і повернути його постачальнику. Розрахунки за товар здійснюються відповідно до Наказу Укрзалізниці № 251-Ц від 03.07.2000р. «Про порядок економічних відносин на залізничному транспорті України».

Згідно договору ДП «Укрзалізничпостач»поставив ДТГО «Львівська залізниця»дизпаливо в кількості 2 214,350 на загальну суму 4 115 058,59 грн. ДП «Укрзаліничпостач на виконання умов договору виписало рахунок-фактуру від 19.05.2004р. № ТОП04-405 та сповіщення від 19.05.2004р. № 15189. Відповідач сплатив вантаж на суму 4 100 404,93 грн.

На думку позивача відповідачем  не сплачено 14 653,66 грн., що складається з суми вартості поставленої продукції 14 508,57 грн. та 1 % неодержаного  прибутку (згідно п.п.2.2.2  п.2 договору)   145,09 грн.

Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Як зазначено в ч.2 ст.664 ЦК України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов»язок продавця передати товар покупцеві, обов»язок продавця передати товар вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв»язку для доставки покупцеві.

В п.1.1 п.1 договору передбачено, що найменування, марка, ціна і кількість нафтопродуктів вказується в специфікаціях, які є невід»ємною частиною договору.

Згідно п.3.1 договору постачальник здійснює поставку товару по вантажних реквізитах покупця на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору, які надаються додатково та є невід»ємною частиною договору. Отже, поставка нафтопродуктів згідно умов договору вважається здійсненою з моменту, коли позивач передав Львівській залізниці нафтопродукти згідно специфікації договору за місцем вантажних реквізитів Львівської залізниці.

Згідно п.п.3.5 п.3 договору поставка товару підтверджується сторонами підписанням акту прийому-передачі. Покупець здійснює сповіщення при умові фактичного отримання товару, що відповідає специфікації.

Позивач до позовної заяви долучив специфікацію № 5 від 01.05.2004р. непідписану сторонами, крім того з переписки сторін вбачається, що існують також специфікації № 3 від 01.03.2004р., № 4 від 01.04.2004р., які на вимогу суду позивачем не були представлені. Крім того позивач не представив належних доказів надсилання вищевказаних специфікацій відповідачу для їх підписання.

Позивач факт неналежного виконання виконання відповідачем зобов»язань по сплаті поставлених нафтопродуктів не довів, належних доказів не представив, так як не довів, що ним зобов»язання було виконано згідно умов договору.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До вимог про стягнення заборгованості застосовується загальний строк позовної давності тривалістю в три роки.

Як вбачається із змісту викладених позовних вимог та дати пред»явлення позову (штемпель на поштовому конверті 06.08.2007р.) на момент подання позову сплив строк позовної давності.

Враховуючи те, що між сторонами не було укладено угоди про збільшення строку позовної давності по стягненню заборгованості, та те, що позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, що і було зроблено відповідачем, суд застосовує строк позовної давності.

Згідно п.4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною  у спорі, є підставою для відмови у позові.  

Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.267, 664 ЦК України, ст.ст. 2233,34,43,49,82-85 ГПК України,  господарський  суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення  набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України та може бути оскажене в

апеляційному порядку згідно розділу ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                             Сухович Ю.О.