Справа № 2-а-52/11

                                                            ПОСТАНОВА

                                                           Іменем України

12 січня 2011 року                                                                             м.Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

            головуючої судді:                        Гриценко І.Г.

            при секретарі:                              Манюк Л.В.  

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Гусятинського району Тернопільської області Пейко Андрія Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в заяві вказує, що 12.10.2010 року інспектор ВДАІ Гусятинського району Пейко А.І. виніс постанову серії ВО №173329 по справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 1 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає постанову необгрунтованою та такою що підлягає скасуванню, так як обставини, викладені в постанові, не відповідають дійсним обставинам справи, а також позивач вважає, що вона не відповідає чинному законодавству, тому звернувся з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву, згідно якої позов підтримує, просить його задоволити та розглянути справу у його відсутності.

Відповідач - інспектор ВДАІ Гусятинського району Пейко А.І. в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про що в справі є поштове повідомлення про вручення судової повістки.

Оцінивши зібрані докази, суд вважає необхідним позов задовольнити по таких підставах.

12.10.2010 року інспектор ВДАІ Гусятинського району Пейко А.І.  виніс постанову серії ВО №173329 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП, згідно якої на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він керуючи автомобілем в смт.Гримайлів по вул.Кривоноса порушив вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено».  

В матеріалах позовної заяви позивач спростував даний факт, визнаний інспектором ДАІ доведеним, з тих підстав, що він дійсно 12.10.2010 року, керував автомобілем «Део Ланос»в смт.Гримайлів, однак ПДР України не порушував, так як рухаючись по вул.Кривоноса повністю виконав вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», про що позивачем також зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, однак інспектор до уваги цього не взяв. Інспектором позивачу не було вручено постанову та протокол про адмінправопорушення, а було направлено позивачу  поштою. Протокол майже не читаємий і в ньому маються виправлення дати складання протоколу та інші відомості.

Згідно з ст. 7, 280 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В протоколі свідки правопорушення зазначені, однак не зазначено їх повного та точного місця проживання.

Згідно з ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 162 КАС України, ст. 293 КпАП України перевіривши законність і обґрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення суд може прийняти постанову про скасування постанови.

Згідно з ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На пропозицію суду відповідні докази суб’єктом владних повноважень надані не були.

Таким  чином, єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України,  на якому ґрунтується вищевказана постанова, є протокол про адміністративне правопорушення, в якому маються вищеописані порушення. Зазначені в позові обґрунтування необхідності скасування постанови відповідач не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч. 1 КУпАП, і постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. необхідно скасувати.

          На підставі викладеного та керуючись ст.122 ч. 1, 255, 256, 280, 287 КпАП України, ст.ст. 2, 10, 11, 69, 71,128,162, 163 КАС України, суд, -          

                                                              ПОСТАНОВИВ:

          Позов задоволити.

          Скасувати постанову інспектора ВДАІ Гусятинського району Тернопільської області Пейко Андрія Івановича від 12.10.2010 року серії ВО №173329 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

          Постанова оскарження не підлягає.

Суддя: