Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа №  1-69/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21.04.2011м. Виноградів

Виноградівський  районний  суд  Закарпатської   області в складі :

                               головуючого В. Р. Трагнюк

                      при секретарі  В.М. Конар

                      за участю прокурора І.А. Бровді

потерпілого – ОСОБА_1,

                      підсудного – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Підвиноградів, Виноградівського району, мешканця АДРЕСА_1, українця громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утримання малолітню дитину, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121  КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 14 серпня 2010 року приблизно о 23 годині знаходячись неподалік будинку культури розташованого по проспекту Свободи,6, с. Підвиноградів, Виноградівського району, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ним та ОСОБА_1 виникла словесна суперечка, під час якої стоячи один навпроти одного, діючи умисно, своєю правою рукою наніс один удар в область лівої частини грудної клітки ОСОБА_1, який внаслідок удару, не втримався на ногах і підчас вільного падіння впав на бетонний бордюр. Внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, що представлена закритим переломом лобної кістки справа та забоєм головного мозку, які є небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Підсудний ОСОБА_2, в судовому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованому йому злочині визнав частково та показав, що 14.07.2010 року він разом з друзями знаходився біля будинку культури в с. Підвиноградів по вул. Свободи, де проходила дискотека. По її закінченню проходячи повз натовп хлопців його відкликав односельчанин ОСОБА_1, відійшовши зупинились на краю узбіччя поряд з бетонним бордюром. Він на слова ОСОБА_1 штовхнув його рукою у грудну клітку. ОСОБА_1 від поштовху впав на землю, однак куди саме і як той подав він не бачив. Після він розвернувшись сін у машину до хлопців і поїхав з місця.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що він 14.07.2010 року у вечірній час знаходився біля будинку культури в с. Підвиноградів. При розмові з ОСОБА_2 останній штовхнув його рукою у область грудної клітки. Від поштовху він не втримавшись на ногах впав на правий, де було каміння та бетонний бордюр, більше нічого не пам"ятає. Бійки між ним і підсудним не було. Він не очікував поштовху від підсудного. Жодних претензій до нього не має і просить суворо його не карати.

          З оголошених у судовому засіданні в порядку п.2 ст.306 КПК України показів свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,  вбачається, 14 серпня 2010 року вони у вечірній час знаходилися в будинку культури в с. Підвиноградів по пр. Свободи, близько 23 години очули шум та бачили що лежачого на землі непритомного ОСОБА_1 Свідками події під час якої ОСОБА_1 отримав травму голови вини не були.

          Свідок ОСОБА_5 суду показала, що сутичку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вона небачила.

          Свідок ОСОБА_6 показав, що є барменом кафе  в клубі, по даній справі йому нічого невідомо.

          Свідок ОСОБА_7 суду показав, що одного вечора йому хтось з знайомих хлопців зателефонував і повідомив, що його знайомого – ОСОБА_1 побили. Він прийшов до клубу. ОСОБА_1 лежав на обочині дороги. Зразу через хвилину приїхали його брат та батько і відвезли його в лікарню. Через 15 хв. вони з товаришем також поїхали в лікарню. Свідком події між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не був.

          Свідок ОСОБА_8 суду показав, що знаходився вдома, вечера  хтось позвонив з братового телефона і сказав, що брата ОСОБА_1 хтось вдарив і брат лежить без свідомості. Він завів машину і разом з батьком приїхали до клубу. Брата підняли, поклали в машину і відвезли зразу в лікарню, де брата  залишили лежати в відділенні. Лікар сказав, що брата була тріщина від удару.

          Свідок ОСОБА_9 суду показав, в той вечір він був дискотеці в с. Підвиноградів з друзями серед яких був ОСОБА_2 Потім вирішили поїхати на дискотеку в с. Олешник і викликали таксі. Коли виходили  з дискотеки, на дворі стояли хлопці, вони привіталися, потім сіли в таксі і поїхали в с.Олешник. Що було між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 він не знає.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_2 стверджується також зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в судовом у засіданні матеріалами справи, зокрема, -

-          рапортом оперативного чергового Виноградівського РВ, за яким 15.08.2010 року о 01.30 год. в чергову частину по телефону 102 надійшло повідомлення від чергового лікаря травмвідділення Виноградівської ЦРЛ про те, що у травм відділення з діагнозом "ЗЧМТ, струс, забій головного мозку, підозра на перелом лобної кістки, забійна рана правої надбровної дуги, звернувся за меддопомогою ОСОБА_1.(а.с.3);

-          протоколом огляду місця події, в ході проведення якого об"єктом огляду являлася прилегла територія  до будинку культури в с.Підвиноградів по пр. Свободи  (а.с.42-44);

-          протоколом відтворення обставин та обстановки подій, в ході проведення якого ОСОБА_2 показав на місце неподалік будинку культури розташованого пр. Свободи в с. Підвиноградів, де штовхнув ОСОБА_1 (а.с.45-47  );

-          висновком судово-медичної експертизи № 277 від 20.08.2010 року, згідно якого у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження, у вигляді:  закритої черепно-мозкової травми, що представлена закритим переломом лобної кістки справа та забоєм головного мозку, які є небезпечні для життя в момент їх спричинення, і по цій ознаці, згідно п 2.1.2 "Правил судово-медичного визначення степінь тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження (а.с.64-66);

-          іншими матеріалами справи.

З урахуванням викладеного суд вважає, що органом досудового слідства дії ОСОБА_2 невірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, за кваліфікуючою ознакою, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, яке не є небезпечним  для життя в момент заподіяння, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів і такі під час судового слідства не встановлені, які б вказували на те, що в діях ОСОБА_2 мав місце умисел на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд  вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 128 КК України, за такою кваліфікуючою ознакою, як необережне тяжке тілесне ушкодження і його вина у вчиненні цього злочину є повністю доведеною.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину та їх тяжкість, дані особистості – у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.53), його молодий вік, є одруженим та має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо (а.с.54), раніше не судимий (а.с.55).

Винятковою обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, судом не встановлено.

При викладених обставинах, враховуючи необхідність відповідності характера і ступеня суспільної небезпечності скоєного злочину обставинам його скоєння та особистості підсудного, керуючись принципом, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами (ст.50 п.2 КК України), а також з урахуванням впливу призначеного покарання, яке у відповідності до п.2 ст.65 КК України має бути необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та профілактики скоєння злочину підсудним в майбутньому, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного все ж можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і йому необхідно слід призначити покарання в межах санкцій статі, за якою кваліфіковані його дії, а на підставі вимог ст.ст.75-76 КК України звільнити його від вибування призначеного покарання.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 128 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі строком у 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом  іспитового строку у один рік не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, покладені на нього судом в порядку ст.76 КК України:

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної залишити попередній – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області  протягом  15 діб  через  даний  районний  суд.

ГоловуючийВ. Р. Трагнюк