ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“04” квітня 2011 року Справа № 9/126
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Білоусової Я.О., судді Пуль О.А.,
при секретарі Деркач Ю.О.,
за участю представників сторін:
позивача – Муравйова О.О. за довіреністю № 67 від 26.01.2011р.
відповідача –Черкун Ю.О. за довіреністю б/н від 02.03.2011р.
третьої особи – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» (вх. № 753 П/2-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 31.01.2011р. по справі № 9/126,
за позовом Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк», м. Полтава,
до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Саламандра-Україна», м.Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, с. Черняківка, Полтавська область,
про стягнення 6 916,26 грн., -
встановила:
У листопаді 2010 року позивач, Полтавський акціонерний банк “Полтава-банк”, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення зі страховика - відповідача страхового відшкодування у сумі 6 916,26 грн., з яких: 4 990,00 грн. –заборгованості за кредитом 1 926,26 грн. –заборгованості за відсотками за користування кредитом, що виникла у зв’язку з невиконанням страхувальником –третьою особою договірних зобов’язань перед вигодонабувачем –позивачем за кредитним договором №284 від 01.02.2006р., укладеним між позивачем та третьою особою. (а.с.2-46, т.1)
Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.01.2011 р. по справі № 9/126 (суддя Тимошенко К.В.) в позові було відмовлено. (а.с.125-126, т.2).
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 31.01.2011 р. по справі №9/126 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Полтавського акціонерного банку “Полтава-банк” в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному з’ясуванні обставин справи. (а.с. 4-22, т.3)
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що у відповідності до статті 18 Закону України «Про страхування»договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Договір добровільного страхування № 00000652 від 01.02.2006р., укладений між позивачем, відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у відповідності до статті 18 Закону України «Про страхування», набрав чинності зі сплатою третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 страхового платежу у сумі 179, 24 грн., що підтверджується заявою на переказ готівки № 5863 від 01.02.2006р.; меморіальним ордером № 1 від 28.02.2006р.; відомостями страхових премій по САТ ЗК «Саламандра-Лтава»за лютий 2006р. Крім того, апелянт посилається на те, що він належним чином, письмово повідомляв відповідача про настання страхового випадку шляхом надсилання заяв про виплату страхового відшкодування. Відповідно до пункту 8.3. договору страхування, страховик протягом 5 робочих днів після одержання всіх документів, які необхідні для підтвердження факту страхового випадку та визначення збитку, складає страховий акт і здійснює виплату страхового відшкодування, або приймає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Також, в статті 26 Закону України «Про страхування»зазначені підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування і передбачено, що рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Але відповідачем всупереч вимогам пункту 8.3 договору страхування та вимогам статті 26 Закону України «Про страхування», зазначені дії не проводились, страховий акт складений не був, що є істотним порушенням договірних відносин.
Ухвалою від 18.02.2011р. Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк», було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 16.03.2011р. (а.с.3, т.3)
15.03.2011р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду відповідач, ПрАТ «СК «Саламандра-Україна»надав відзив на апеляційну скаргу б/н від 14.03.2011р. (вх. № 2773), в якому просить рішення господарського суду Полтавської області від 31.01.2011 року по справі № 9/126 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. (а.с.27-32,т.3)
В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції рішенням від 31.01.2011р. правомірно відмовив у стягненні суми страхового відшкодування, оскільки договір страхування № 00000652 від 01.02.2006р. не набрав чинності, в зв’язку з тим, що страхувальник не сплатив страхового платежу відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про страхування». Крім того, відповідач зазначає, що вигодонабувач, Полтавський акціонерний банк «Полтава-Банк», в порушення умов договору страхування та статті 20 Закону України «Про страхування», відповідно до якої страхувальник зобов’язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування, несвоєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку, що стало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Таким чином, відповідач вважає, що підстави для виплати страхового відшкодування відсутні.
Крім того, відповідач, разом з відзивом, надав довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА, № 106973, з якої випливає, що відповідач, Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна», змінив назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна». (а.с.33-34,т.3)
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає необхідним змінити назву відповідача з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна».
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 16.03.2011р. колегією суддів було встановлено, що в обґрунтування апеляційної скарги позивачем до матеріалів справи додано копії документів, які не були подані до суду першої інстанції та є додатковими доказами по справі, а саме: заяву на переказ готівки № 5863 від 01.02.2006р., якою сплачено страховий платіж у сумі 179, 24 грн; договір доручення № 01/01/06 від 01.01.2006р.; додаткову угоду № 2 до договору доручення № 01/01/06 від 01.01.2006р.; меморіальний ордер № 1 від 28.02.2006р.; відомості страхових премій по САТ ЗК «Саламандра-Лтава»за лютий 2006р. Зазначені документи апелянт просить долучити до матеріалів справи.
Ухвалою від 16.03.2011р. було відкладено розгляд справи на 04.04.2011р. та запропоновано позивачу надати докази на підтвердження неможливості подання доданих до апеляційної скарги документів суду першої інстанції. (а.с.41-43,т.3)
29.03.2011р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду позивач, Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк», надав додаткові пояснення вих.№072/002/045 від 28.03.2011р. (вх.№3368) та докази в підтвердження неможливості подання доданих до апеляційної скарги документів суду першої інстанції, а саме: копію ухвали Київського районного суду м. Полтава про відкриття провадження по справі від 14.12.2009р.; копію клопотання представника Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»про витребування кримінальної справи від 17.08.2010р.; копію листа судді Київського районного суду м.Полтава про надання ксерокопії кримінальної справи від 17.08.2010р.; копію супровідного листа Октябрського районного суду м. Полтава від 31.08.2010р.; копію заяви представника Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»про ознайомлення та зняття копій з матеріалів справи; копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно особи по окремому факту від 25.10.2006р. (а.с.45-53, т.3)
04.04.2011р. до судового засідання через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду відповідач по справі, ПрАТ «СК «Саламандра-Україна», надав додаткові пояснення від 04.04.2011р. (вх.№3452) стосовно доданих до апеляційної скарги документів, в яких зазначив, що вони не можуть бути доказами виконання з боку третьої особи умов договору добровільного страхування № 00000652 від 01.02.2006р. в частині сплати страхової премії на користь відповідача, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів, перелік яких передбачений Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, а також перерахунок страхового платежу не був здійснений у відповідності до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений.
Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та враховуючи, що представники позивача та відповідача не заперечували проти розгляду справи за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності ОСОБА_3
У судовому засідання 04.04.2011р. колегія суддів, розглянувши клопотання позивача, Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк», про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, які не були подані суду першої інстанції, вважає, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а додатково подані документи підлягають залученню до матеріалів справи разом з документами, які підтверджують неможливість їх подання.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2006р. між Полтавським акціонерним банком «Полтава-банк»та громадянином ОСОБА_3(позичальник) було укладено кредитний договір № 284 від 01.02.2006р, згідно умов якого, позичальнику був наданий споживчий кредит у сумі 4 990,00 грн. строком на 24 місяці з 01.02.2006р. по 31.01.2008р. зі сплатою 18% річних. Пунктом 1.1. кредитного договору №284 було закріплено, що повернення кредиту повинно здійснюватися наступним шляхом: заборгованість за кредитом в сумі не менш 10% від загальної суми кредиту позичальник повертає в день перерахування банком кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника в рахунок оплати товарів; залишок заборгованості за кредитом позичальник погашає щомісячно, згідно графіку (додаток №1 до договору); нарахування процентів за користування кредитом проводиться банком щомісячно, не пізніше 25 числа кожного місяця; сплата процентів проводиться позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. (а.с.7, т.1)
Пунктом 1.2. кредитного договору № 284 обумовлено, що ОСОБА_3 страхує фінансовий ризик банка –відповідальність позичальника за непогашення кредиту, згідно умов цього договору.
На виконання позичальником –третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, умов договору кредитування, 01.02.2006 року між ПрАТ СК “Саламандра - Україна” (страховик) в особі голови правління ОСОБА_4, що діяв на підставі Статуту та Ліцензії Міністерства фінансів України серії АА №124667 від 23.01.1997 року, Полтавським акціонерним банком “Полтава–банк” (вигодонабувач) та громадянином ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено трьохсторонній договір №00000652 добровільного страхування відповідальності ОСОБА_3 за непогашення кредиту. За умовами договору добровільного страхування вигодонабувач (позивач по справі) отримав право одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Термін дії зазначеного договору встановлений з 01.02.2006 року по 31.01.2008 року. (а.с.5, т.1)
З оскаржуваного рішення вбачається, що приймаючи рішення по справі місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що договір добровільного страхування № 00000652 від 01.02.2006р. не набрав чинності, у зв’язку з тим, що третьою особою-страхувальником не був внесений перший страховий платіж.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком господарського суду Полтавської області.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Частиною 4 статті 3 Закону України «Про страхування»передбачено, що страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
Згідно статті 10 Закону України «Про страхування», страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.
Частиною 3 статті 18 Закону України «Про страхування»передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору добровільного страхування № 00000652 від 01.02.2006р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 сплачено страховий платіж у сумі 179,24 грн., що підтверджується заявою на переказ готівки № 5863 від 01.02.2006р., меморіальним ордером № 1 від 28.02.2006р.; відомостями страхових премій за лютий 2006р. (а.с. 13,17,18, т. 3)
Колегія суддів зазначає, що відсутність всіх необхідних реквізитів, перелік яких передбачений Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 та на те, що перерахунок страхового платежу не був здійснений у відповідності до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», не спростовують факту сплати страхового внеску та не дають підстав вважати, що страховий внесок не був сплачений третьою особою - страхувальником.
Крім того, слід зазначити, що відповідач не надав доказів по спростуванню факту отримання коштів за вищевказаними документами як не надав і доказів повернення позивачу, Полтавському акціонерному банку «Полтава-банк», вказаних коштів, як безпідставно отриманих.
Таким чином, у відповідності до статті 18 Закону України «Про страхування», договір добровільного страхування № 00000652 від 01.02.2006р. набрав чинності.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем здійснювалось неналежне повідомлення відповідача про настання страхових випадків.
Статтею 25 Закону України «Про страхування»передбачений порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування, відповідно до якого здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Як зазначив позивач, Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк»своєчасно письмово повідомляв відповідача, ПрАТ «Страхову компанію «Саламандра-Україна», про настання страхових випадків заявами про виплату страхового відшкодування. До суду в якості доказів позивач надав заяви на виплату страхового відшкодування у зв’язку з настанням страхового випадку в вересні 2007р. (заява від 02.09.2007р.), жовтні 2007р. (заява від 02.10.2007р.), листопаді 2007р. (заява від 01.11.2007р.), січні 2008р. (заява від 01.01.2008р.), лютому 2008 р. (заява від 01.02.2008р.), березні 2008р. (заява від 01.03.2008р.). (а.с.32, 34, 36, 38, 40, 42, т.1)
Згідно з вимогами статті 20 Закону України «Про страхування», страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.
Відповідно до пункту 1 договору № 00000652 об’єктом страхування є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов’язаний з матеріальними збитками, які можуть бути завдані вигодонабувачу внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником умов кредитного договору № 284 від 01.02.2006 року.
Згідно пункту 2 договору страховим випадком є ймовірне отримання прямих майнових збитків вигодонабувачем внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником фінансових зобов’язань, передбачених кредитним договором, а саме, неповернення або часткове неповернення страхувальником кредиту, процентів по ньому впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку, порушення графіку повернення кредиту на термін більш ніж 30 днів.
Відповідно до пункту 8.1 договору страхування, при настанні події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, вигодонабувач повинен використати всі можливі заходи й засоби досудового впливу для забезпечення повернення кредиту.
Якщо додаткові заходи не дали результату, вигодонабувач зобов'язаний в найкоротший термін, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів, з моменту коли дізнався, або повинен був дізнатись про настання події, яка може бути кваліфікована як страхова, письмово повідомити страховика про її настання, а також прийняти заходи по врегулюванню виниклої ситуації.
Таким чином, страховий випадок настає після порушення страхувальником графіку повернення кредиту на термін більш ніж 30 днів, після чого вигодонабувач повинен повідомити страховика про настання страхового випадку протягом З робочих днів, як зазначено в пункті 8.1 вказаного договору страхування.
Відтак, заяви про виплату страхового відшкодування позивач мав направляти відповідачеві з урахуванням графіку погашення заборгованості за кредитним договором не раніше дати настання страхового випадку, тобто не раніше спливу 30-денного строку, починаючи з 26 числа (дати початку прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором) кожного місяця.
Проте, вигодонабувач, Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк»не надав доказів направлення вищезазначених заяв з дотриманням вимог Закону України «Про страхування»та договору добровільного страхування № 00000652 від 01.02.2006р.
Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що з заяв, наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, на підставі яких, у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування»здійснюється виплата страхового відшкодування, вбачається, що загальна сума страхового відшкодування становить 1 643,05 грн., а не 6 916,26 грн., як було визначено позивачем у позові. Таким чином, в матеріалах справи відсутні заяви про виплату страхового відшкодування на суму 6 916,26 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Слід також зазначити, що пунктом 3 договору добровільного страхування № 00000652 від 01.02.2006р. страхова сума за договором складає 5 974,62 грн. Отже, позивач не надав суду належних доказів та/або обґрунтованих розрахунків, які б підтверджували, що сума страхового відшкодування, належна до сплати на користь позивача, становить 6 916,26 грн.
Крім того, колегія суддів вказує, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що відсутній страховий акт, який складається страховиком або уповноваженою ним особою та не прийняв до уваги, що наявність цього акту, у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування», є обов’язковою для виплати страхового відшкодування страхувальнику.
З огляду на викладене, враховуючи неналежне повідомлення вигодонабувачем страховика про настання страхових випадків та те, що матеріалами справи не підтверджено заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, а також враховуючи відсутність страхового акту, колегія суддів, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Таким чином суд першої інстанції, незважаючи на помилковий висновок про те, що договір добровільного страхування № 00000652 від 01.02.2006р. не набрав чинності, дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та відмови Полтавському акціонерному банку «Полтава-банк»у позові.
За таких обставин, рішення господарського суду Полтавської області від 31.01.2011р. по справі № 9/126 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102 п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 31.01.2011р. по справі № 9/126 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Пуль О.А.
Повний текст постанови підписано 08.04.2011р.