ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.04.11 р.                                                                                 Справа № 44/29                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою прокурора міста Слов’янська (прокурор відділу Кравцов В.І., посвідчення 3248) в інтересах держави в особі управління комунальної власності Слов’янської міської ради (представник до судового засідання не з’явився) до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (представник до судового засідання не з’явився), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Слов’янської міської ради (представник до судового засідання не з’явився), про:

-          стягнення боргу 5’043,82 грн.;

-          стягнення пені 496,39 грн.;

-          стягнення інфляційних 379,10 грн. та трьох процентів річних 79,47 грн.;

-          стягнення неустойки 5’872,16 грн. за несвоєчасне повернення орендованого приміщення площею 47,33 м2, розташованого в будинку АДРЕСА_1, -

                                              ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Слов’янська (далі – Прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі управління комунальної власності Слов’янської міської ради (далі – Управління) з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2  (далі – Орендар) про стягнення боргу 5’043,82 грн., пені 496,39 грн., інфляційних 379,10 грн., трьох процентів річних 79,47 грн., неустойки 5’872,16 грн. на підставі договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Слов’янської міської ради № 22/09 від 30.12.09 року (далі – Договір), відповідно до якого Орендар користувався приміщенням площею 47,33 м2, розташованим в будинку АДРЕСА_1 (далі – Приміщення). Позовні вимоги Прокурора та позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Орендарем умов Договору у частині порушення умов внесення плати за користування Приміщенням та несвоєчасне повернення Приміщення після розірвання Договору.

Прокурор в судовому засіданні підтримали позовні вимоги. Позивач та третя особа Слов’янська міська рада письмово підтримали позовні вимоги та просили розглядати спір без участі їх представників.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, наразі суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ненадані суду відповідачем відзив та документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію правовідносин, що склалися між сторонами, а надання відзиву взагалі є правом, а не обов’язком відповідача.

В судовому засідання оголошувалась перерва з 13 до 20 квітня 2011 року.

Вислухавши у судовому засіданні представника прокуратури, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що слід частково задовольнити позов, виходячи з наступного.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки Орендаря та Управління, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) нерухомості, який підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України та Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Таким чином, в силу статті 758 ЦК України, статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а також розділів 1-3 та 10 Договору Управління зобов’язався надати, а Орендар – прийняти у строкове (до 29.11.12 року) платне користування Приміщення, із зобов’язанням Орендаря платити орендну плату 662,62 грн. на місяць, причому зазначена плата щомісяця індексується та сплачується до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Господарським судом Донецької області у справі № 28/125, за якою 31.08.10 року прийняте рішення суду (повний текст складено 03.09.10 року), на теперішній час вже встановлено низку юридичних фактів, які мають преюдиційне значення для вирішення спору та надання належної правової оцінки предмету доказування у справі № 44/29, зокрема:

·          факт систематичного порушення Орендарем Договору;

·          факт невиконання грошового зобов’язання за Договором з грудня 2009 року до травня 2010 року;

·          факт розірвання Договору внаслідок істотного порушення його умов Орендарем.

Означене судове рішення, по якому брали участь і сторони по справі № 44/29, набрало 14.09.10 року законної сили в силу приписів статті 85 ГПК України, тому встановлені ним факти не повинні доводитися знову при вирішенні справи № 44/29 в порядку статті 35 ГПК України. Сторонами процесу № 44/29 факти, викладені у судовому рішенні у справі № 28/125 – в загальному порядку не спростовані, а норми статті 124 Конституції України визначають обов’язковість виконання усіма суб’єктами прав означеного судового рішення.

При цьому згідно норм частини 5 статті 188 ГК України, Договір вважається розірваним з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 28/125, тобто 14.09.10 року.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадане судове рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що з 14.09.10 року Договір припинив свою дію – причому цей факт не може ставитися судом під сумнів та є таким, який знімає необхідність додаткового доведення зазначених обставин.

За розрахунком позивача, за Орендарем обліковано заборгованість з червня до грудня 2010 року включно на суму 5’043,82 грн. Жодних доказів оплати зазначеної суми суду не надано.

Водночас, суд вважає безпідставним нарахування Управлінням боргу на підставі Договору з 15.09.10 року до кінця грудня 2010 року, оскільки в цей час Договір вже не діяв, тому стягненню підлягає лише та сума заборгованості, яка заявлена за червень 2010 року (699,78 грн.), липень 2010 року (699,78 грн.), серпень 2010 року (708,18 грн.) та 14 днів вересня 2010 року (728,72 грн. / 30 днів Х 14 днів = 340,07 грн.), усього загалом 2’447,81 грн., а не 5’043,82 грн., як заявив позивач, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи означене, зобов’язання Орендаря щодо вчасної оплати орендної плати за Договором в сумі 2’447,81 грн. – не виконуються, на порушення норм статей 525-526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Нормами пункту 7.3 Договору за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання Покупцем передбачені штрафні санкції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Такий спосіб нарахування забезпечення виконання зобов’язання повністю відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Позивач заявив вимогу на стягнення пені у розмірі 496,39 грн. за період 30-31 днів з моменту виникнення права вимоги за спірними платежами (до 16.01.11 року), яка, за арифметичним розрахунком суду, підлягає частковому задоволенню, оскільки, як зазначалося вище, позивач безпідставно нарахував заборгованість по орендній платі з 14.09.10 року до 31.12.10 року. За розрахунком суду, пеня має нараховуватися лише виходячи із заборгованості, що виникла з 01.06.10 року до 14.09.10 року, і підлягає частковому задоволенню, в сумі 310,20 грн.

Прострочення Орендарем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума інфляційних та трьох процентів річних, що підлягають стягненню з відповідача, з моменту виникнення права вимоги до 16.01.11 року становить 379,10 грн. та 79,47 грн. Разом з тим, за наведених вище причин, суд вважає, що означені санкції також підлягають лише частковому задоволенню, виходячи із заборгованості, що виникла з 01.06.10 року до 14.09.10 року, зокрема, в сумі 153,46 грн. та 53,36 грн. відповідно.

Нормами пункту 5.1.5 Договору, а також приписами статті 770 ЦК України та статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено обов’язок Орендаря після припинення дії Договору повернути Управлінню Приміщення.

Норми статті 785 ЦК України визначають права наймодавця вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати у разі користування Приміщенням після закінчення дії Договору. Оскільки суду не надано доказів повернення Управлінню Приміщення, позовні вимоги щодо стягнення неустойки за чотири місяці (з вересня до грудня 2010 року) у розмірі 5’872,16 грн. підлягають частковому задоволенню, оскільки строк дії Договору закінчився 14.09.10 року, тому нарахування неустойки за весь вересень 2010 року є безпідставним. Задоволенню підлягає лише сума неустойки за жовтень-грудень 2010 року (4’414,72 грн.) та неустойка за 16 днів вересня 2010 року (777,30 грн.), усього 5’192,02 грн.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Орендарем умов Договору, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів майнового найму (оренди). Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в частині задоволених вимог покладаються судом на Орендаря.

На підставі статей 204, 525-526, 549-550, 759-786 ЦК України, ст.ст.2, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 75, 82-85 ГПК України, суд –   

                                                  ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов прокурора міста Слов’янська в інтересах держави в особі управління комунальної власності Слов’янської міської ради до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про

-          стягнення боргу 2’447,81 грн.;

-          стягнення пені 310,20 грн.;

-          стягнення інфляційних 153,46 грн. та трьох процентів річних 53,36 грн.;

-          стягнення неустойки 5’192,02 грн. за несвоєчасне повернення орендованого приміщення площею 47,33 м2, розташованого в будинку АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на користь управління комунальної власності Слов’янської міської ради суму боргу 2’447,81 грн., пеню 310,20 грн., інфляційні 153,46 грн., три проценти річних 53,36 грн. та неустойку 5192,02 грн.

Стягнути суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на користь державного бюджету України відшкодування сплаченого державного мита 81,56 грн.

Стягнути суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2  на користь місцевого бюджету міста Донецька, Ворошиловський район, витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу 162,16 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Повний текст рішення оголошено та складено 20 квітня 2011 року.

Суддя                                                               Мєзєнцев Є.І.           

Надруковано у 5 примірниках:

1 –позивачу;

2 –відповідачу;

3 –господарському суду Донецької області;

4-5 –прокурору